Romans 12
1 I beseech you therefore, brethren, by the mercies of God, to present your bodies a living sacrifice, holy, acceptable to God, [which is] your spiritual service.
Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, — повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,
2 And be not fashioned according to this world: but be ye transformed by the renewing of your mind, that ye may prove what is the good and acceptable and perfect will of God. (aiōn g165)
і не стосу́йтесь до віку цього, але перемініться відно́вою вашого розуму, щоб пізнати вам, що́ то є воля Божа, — добро, приємність та доскона́лість. (aiōn g165)
3 For I say, through the grace that was given me, to every man that is among you, not to think of himself more highly than he ought to think; but so to think as to think soberly, according as God hath dealt to each man a measure of faith.
Через да́ну мені благода́ть кажу́ кожному з вас не ду́мати про себе більш, ніж належить ду́мати, але ду́мати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділи́в.
4 For even as we have many members in one body, and all the members have not the same office:
Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове ді́яння,
5 so we, who are many, are one body in Christ, and severally members one of another.
так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один о́дному члени.
6 And having gifts differing according to the grace that was given to us, whether prophecy, [let us prophesy] according to the proportion of our faith;
І ми маємо різні да́ри, згідно з благода́ттю, да́ною нам: коли пророцтво — то виконуй його́ в міру віри,
7 or ministry, [let us give ourselves] to our ministry; or he that teacheth, to his teaching;
а коли служіння — будь на служі́ння, коли вчитель — на навча́ння,
8 or he that exhorteth, to his exhorting: he that giveth, [let him do it] with liberality; he that ruleth, with diligence; he that showeth mercy, with cheerfulness.
коли втіши́тель — на потіша́ння, хто подає — у простоті, хто голову́є — то з пильністю, хто милосе́рдствує — то з привітністю!
9 Let love be without hypocrisy. Abhor that which is evil; cleave to that which is good.
Любов нехай буде нелицемірна; нена́видьте зло та тулі́ться до доброго!
10 In love of the brethren be tenderly affectioned one to another; in honor preferring one another;
Любіть один о́дного братньою любов'ю; випереджа́йте один о́дного пошаною!
11 in diligence not slothful; fervent in spirit; serving the Lord;
У ре́вності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господе́ві,
12 rejoicing in hope; patient in tribulation; continuing stedfastly in prayer;
тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,
13 communicating to the necessities of the saints; given to hospitality.
беріть у́діл у потребах святих, будьте гостинні до чужи́нців!
14 Bless them that persecute you; bless, and curse not.
Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!
15 Rejoice with them that rejoice; weep with them that weep.
Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!
16 Be of the same mind one toward another. Set not your mind on high things, but condescend to things that are lowly. Be not wise in your own conceits.
Ду́майте між собою одна́ково; не величайтеся, але́ наслідуйте слухня́них; „не вважайте за мудрих себе!“
17 Render to no man evil for evil. Take thought for things honorable in the sight of all men.
Не платіть ніко́му злом за зло, дбайте про добре перед усіма́ людьми́!
18 If it be possible, as much as in you lieth, be at peace with all men.
Коли можливо, якщо це залежить від вас — живіть у мирі зо всіма́ людьми́!
19 Avenge not yourselves, beloved, but give place unto the wrath [of God]: for it is written, Vengeance belongeth unto me; I will recompense, saith the Lord.
Не мстіться самі, улю́блені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“.
20 But if thine enemy hunger, feed him; if he thirst, give him to drink: for in so doing thou shalt heap coals of fire upon his head.
Отож, як твій ворог голодний, — нагодуй його; як він пра́гне, — напій його, бо, роблячи це, ти згорта́єш розпа́лене ву́гілля йому на голову.
21 Be not overcome of evil, but overcome evil with good.
Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!
