Luke 1
1 Since many have undertaken to set in order a narrative concerning those matters which have been fulfilled among us,
Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
2 even as those who from the beginning were eyewitnesses and servants of the word delivered them to us,
як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
3 it seemed good to me also, having traced the course of all things accurately from the first, to write to you in order, most excellent Theophilus;
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
4 that you might know the certainty concerning the things in which you were instructed.
щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
5 There was in the days of Herod, the king of Judea, a certain priest named Zacharias, of the priestly division of Abijah. He had a wife of the daughters of Aaron, and her name was Elizabeth.
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
6 They were both righteous before God, walking blamelessly in all the commandments and ordinances of the Lord.
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
7 But they had no child, because Elizabeth was barren, and they both were well advanced in years.
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
8 Now while he executed the priest’s office before God in the order of his division
І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
9 according to the custom of the priest’s office, his lot was to enter into the temple of the Lord and burn incense.
за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
10 The whole multitude of the people were praying outside at the hour of incense.
Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
11 An angel of the Lord appeared to him, standing on the right side of the altar of incense.
І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
12 Zacharias was troubled when he saw him, and fear fell upon him.
І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
13 But the angel said to him, “Do not be afraid, Zacharias, because your request has been heard. Your wife, Elizabeth, will bear you a son, and you shall call his name John.
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
14 You will have joy and gladness, and many will rejoice at his birth.
І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
15 For he will be great in the sight of the Lord, and he will drink no wine nor strong drink. He will be filled with the Holy Spirit, even from his mother’s womb.
Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
16 He will turn many of the children of Israel to the Lord their God.
І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
17 He will go before him in the spirit and power of Elijah, ‘to turn the hearts of the fathers to the children,’ and the disobedient to the wisdom of the just; to prepare a people prepared for the Lord.”
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
18 Zacharias said to the angel, “How can I be sure of this? For I am an old man, and my wife is well advanced in years.”
І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
19 The angel answered him, “I am Gabriel, who stands in the presence of God. I was sent to speak to you and to bring you this good news.
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
20 Behold, you will be silent and not able to speak until the day that these things will happen, because you did not believe my words, which will be fulfilled in their proper time.”
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
21 The people were waiting for Zacharias, and they marveled that he delayed in the temple.
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
22 When he came out, he could not speak to them. They perceived that he had seen a vision in the temple. He continued making signs to them, and remained mute.
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
23 When the days of his service were fulfilled, he departed to his house.
І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
24 After these days Elizabeth his wife conceived, and she hid herself five months, saying,
А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
25 “Thus has the Lord done to me in the days in which he looked at me, to take away my reproach among men.”
„Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
26 Now in the sixth month, the angel Gabriel was sent from God to a city of Galilee named Nazareth,
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
27 to a virgin pledged to be married to a man whose name was Joseph, of David’s house. The virgin’s name was Mary.
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
28 Having come in, the angel said to her, “Rejoice, you highly favored one! The Lord is with you. Blessed are you among women!”
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
29 But when she saw him, she was greatly troubled at the saying, and considered what kind of salutation this might be.
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
30 The angel said to her, “Do not be afraid, Mary, for you have found favor with God.
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
31 Behold, you will conceive in your womb and give birth to a son, and shall name him ‘Jesus.’
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
32 He will be great and will be called the Son of the Most High. The Lord God will give him the throne of his father David,
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
33 and he will reign over the house of Jacob for the ages (aiōn g165). There will be no end to his Kingdom."
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. (aiōn g165)
34 Mary said to the angel, “How can this be, seeing I am a virgin?”
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
35 The angel answered her, “The Holy Spirit will come on you, and the power of the Most High will overshadow you. Therefore also the holy one who is born from you will be called the Son of God.
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
36 Behold, Elizabeth your relative also has conceived a son in her old age; and this is the sixth month with her who was called barren.
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37 For nothing spoken by God is impossible.”
Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
38 Mary said, “Behold, the servant of the Lord; let it be done to me according to your word.” Then the angel departed from her.
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
39 Mary arose in those days and went into the hill country with haste, into a city of Judah,
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
40 and entered into the house of Zacharias and greeted Elizabeth.
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
41 When Elizabeth heard Mary’s greeting, the baby leaped in her womb; and Elizabeth was filled with the Holy Spirit.
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
42 She called out with a loud voice and said, “Blessed are you among women, and blessed is the fruit of your womb!
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
43 Why am I so favored, that the mother of my Lord should come to me?
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
44 For behold, when the voice of your greeting came into my ears, the baby leaped in my womb for joy!
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
45 Blessed is she who believed, for there will be a fulfillment of the things which have been spoken to her from the Lord!”
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
46 Mary said, “My soul magnifies the Lord.
А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
47 My spirit has rejoiced in God my Savior,
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
48 for he has looked at the humble state of his servant. For behold, from now on, all generations will call me blessed.
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
49 For he who is mighty has done great things for me. Holy is his name.
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
50 His mercy is for generations and generations on those who fear him.
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
51 He has shown strength with his arm. He has scattered the proud in the imagination of their hearts.
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
52 He has put down princes from their thrones, and has exalted the lowly.
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
53 He has filled the hungry with good things. He has sent the rich away empty.
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
54 He has given help to Israel, his servant, that he might remember mercy,
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ (aiōn g165)
56 Mary stayed with her about three months, and then returned to her house.
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
57 Now the time that Elizabeth should give birth was fulfilled, and she gave birth to a son.
А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
58 Her neighbors and her relatives heard that the Lord had magnified his mercy toward her, and they rejoiced with her.
І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
59 On the eighth day, they came to circumcise the child; and they would have called him Zacharias, after the name of his father.
І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
60 His mother answered, “Not so; but he will be called John.”
І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
61 They said to her, “There is no one among your relatives who is called by this name.”
А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
62 They made signs to his father, what he would have him called.
І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
63 He asked for a writing tablet, and wrote, “His name is John.” They all marveled.
Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
64 His mouth was opened immediately and his tongue freed, and he spoke, blessing God.
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
65 Fear came on all who lived around them, and all these sayings were talked about throughout all the hill country of Judea.
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
66 All who heard them laid them up in their heart, saying, “What then will this child be?” The hand of the Lord was with him.
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
67 His father Zacharias was filled with the Holy Spirit, and prophesied, saying,
Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68 “Blessed be the Lord, the God of Israel, for he has visited and redeemed his people;
„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
69 and has raised up a horn of salvation for us in the house of his servant David
Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, (aiōn g165)
71 salvation from our enemies and from the hand of all who hate us;
що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72 to show mercy toward our fathers, to remember his holy covenant,
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
73 the oath which he swore to Abraham our father,
що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
74 to grant to us that we, being delivered out of the hand of our enemies, should serve him without fear,
щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
75 in holiness and righteousness before him all the days of our life.
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
76 And you, child, will be called a prophet of the Most High; for you will go before the face of the Lord to prepare his ways,
Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
77 to give knowledge of salvation to his people by the remission of their sins,
щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
78 because of the tender mercy of our God, by which the dawn from on high will visit us,
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
79 to shine on those who sit in darkness and the shadow of death; to guide our feet into the way of peace.”
щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
80 The child was growing and becoming strong in spirit, and was in the desert until the day of his public appearance to Israel.
А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
