Matthew 13
1 And on that day, having departed from the house, Jesus was sitting beside the sea.
Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.
2 And many multitudes were gathered to him, so as for him (having entered in) to sit in the boat, and all the multitude had stood on the shore.
І бе́зліч наро́ду зібралась до Нього, так що Він увійшов був до чо́вна та й сів, а ввесь на́товп стояв понад берегом.
3 And he spoke many things to them in parables, saying, Behold, the man who sows went forth to sow.
І багато навчав Він їх при́тчами, кажучи:
4 And as he sowed, some fell by the wayside, and the birds came and devoured them.
І як сіяв він зе́рна, упали одні край дороги, — і пташки́ налетіли, та їх повидзьо́бували.
5 But others fell upon the rocky places, where they had not much soil, and straightaway they sprang up because they had no depth of soil.
Другі ж упали на ґрунт кам'яни́стий, де не мали багато землі, — і негайно посхо́дили, бо земля неглибо́ка була́;
6 But when the sun was risen, they were scorched, and because they had no root they withered.
а як сонце зійшло, — то зів'яли, і коріння не мавши, — посохли.
7 And others fell in the thorns, and the thorns grew up and choked them.
А інші попа́дали в те́рен, — і вигнався терен, і їх поглуши́в.
8 But others fell upon the good ground, and yielded fruit, some a hundredfold, some sixty, some thirty.
Інші ж упали на добрую землю — і зродили: одне в сто раз, друге в шістдеся́т, а те втри́дцятеро.
9 He who has ears, let him hear.
Хто має ву́ха, щоб слухати, нехай слухає!“
10 And the disciples having come, they said to him, Why do thou speak to them in parables?
І учні Його приступили й сказали до Нього: „Чому́ при́тчами Ти промовляєш до них?“
11 And having answered, he said to them, Because it has been given to you to know the mysteries of the kingdom of the heavens, but to those men it has not been given.
А Він відповів і промовив: „Тому́, що вам да́но пізнати таємни́ці Царства Небесного, — їм же не да́но.
12 For whoever has, to him will be given, and he will have abundance, but whoever has not, even what he has will be taken away from him.
Бо хто має, то дасться йому́ та дода́сться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що́ він має.
13 Because of this I speak to them in parables, because seeing they see not, and hearing they hear not, nor do they understand.
Я тому́ говорю́ до них при́тчами, що вони, ди́влячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.
14 And in them is fulfilled the prophecy of Isaiah, which says, By hearing ye will hear, and will, no, not understand, and seeing ye will see, and will, no, not perceive.
І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: „Почуєте слухом, — і не зрозумієте, дивитися бу́дете оком, — і не побачите.
15 For this people's heart became fat, and their ears hear heavily, and their eyes are shut, lest they should see with their eyes, and hear with their ears, and understand with their heart, and should turn, and I will heal them.
Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують ву́хами вони, і зажму́рили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не наверну́тись, щоб Я їх уздоро́вив!“
16 But blessed are your eyes, because they see, and your ears, because they hear.
Очі ж ваші блаженні, що бачать, і ву́ха ваші, що чують.
17 For truly I say to you, that many prophets and righteous men longed to see the things that ye see, and did not see them, and to hear the things that ye hear, and did not hear them.
Бо поправді кажу́ вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що́ бачите ви, — та не бачили, і почути, що́ чуєте ви, — і не чули.
18 Hear ye then the parable of the man who sows.
Послухайте ж притчу про сіяча́.
19 Of every man who hears the word of the kingdom, and does not understand it, evil comes, and snatches away what was sown in his heart. This is that which was sown by the wayside.
До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і кра́де посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.
20 And that which was sown upon the rocky places, this is he who hears the word, and straightaway receiving it with joy,
А посіяне на кам'яни́стому ґрунті, — це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;
21 yet he has no root in himself, instead it is temporary. And when tribulation or persecution develops because of the word, straightaway he is caused to stumble.
але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж у́тиск або переслідування настають за слово, то він зараз споку́шується.
22 And that which was sown in the thorns, this is he who hears the word, and the care of this age, and the deceitfulness of wealth, choke the word, and he becomes unfruitful. (aiōn g165)
А між те́рен посіяне, — це той, хто слухає слово, але кло́поти віку цього́ та омана багатства заглу́шують слово, — і воно зостається без пло́ду. (aiōn g165)
23 But that which was sown upon the good ground, this is he who hears the word, and understands it, who indeed bears fruit, and is productive, some a hundredfold, some sixty, some thirty.
А посіяне в добрій землі, — це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він прино́сить, і дає один у сто раз, другий у шістдеся́т, а той утри́дцятеро“.
24 He set forth another parable to them, saying, The kingdom of the heavens is compared to a man sowing good seed in his field.
Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.
25 But while the men slept, his enemy came and sowed tares in the midst of the wheat, and went away.
А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
26 And when the blade sprouted and produced fruit, then the tares also appeared.
А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукі́ль.
27 But the bondmen of the house-ruler having come, they said to him, Sir, did thou not sow good seed in thy field? From where then does it have tares?
І прийшли господаре́ві раби, та й кажуть йому: „Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?“
28 And he said to them, A hostile man did this. And the bondmen said to him, Do thou desire therefore, after going, we would gather them up?
А він їм відказав: „Чоловік супроти́вник нако́їв оце“. А раби відказали йому́: „Отож, — чи не хочеш, щоб пішли ми і його повипо́лювали?“
29 But he said, No, lest while gathering up the tares, ye uproot the wheat together with them.
Але він відказав: „Ні, — щоб, випо́люючи той кукіль, ви не вирвали ра́зом із ним і пшеницю.
30 Allow both to grow together until the harvest. And at the time of the harvest I will say to the reapers, Gather up first the tares, and bind them in bundles in order to burn them, but gather the wheat into my barn.
Залиші́ть, — хай ра́зом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива́ накажу́ я женця́м: Зберіть перше кукі́ль і його пов'яжіть у снопки́, щоб їх попали́ти; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї“.
31 He set forth another parable to them, saying, The kingdom of the heavens is like a grain of mustard plant, which having taken, a man sowed in his field.
Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до зе́рна гірчи́чного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.
32 Which indeed is smaller than all seeds, but when it is grown, it is greater than the plants, and becomes a tree, so as for the birds of the sky to come and lodge in the branches of it.
Воно найдрібніше з усьо́го насіння, але́, коли ви́росте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і ку́блиться в ві́ттях його“.
33 He spoke another parable to them. The kingdom of the heavens is like leaven, which having taken, a woman hid in three measures of meal until it was all leavened.
Іншу притчу Він їм розпові́в: „Царство Небесне подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вки́сне“.
34 Jesus spoke all these things in parables to the multitudes, and he did not speak to them independent of a parable,
Це все в при́тчах Ісус говорив до людей, і без при́тчі нічо́го Він їм не казав,
35 so that what was spoken through the prophet might be fulfilled, which says, I will open my mouth in parables. I will utter things concealed from the foundation of the world.
щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: „Відкрию у при́тчах уста́ Свої, розповім таємни́ці від по́чину світу!“
36 Then having sent the multitudes away, Jesus came into the house. And his disciples came to him, saying, Explain to us the parable of the tares of the field.
Тоді відпустив Він наро́д і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: „Поясни́ нам при́тчу про кукі́ль польови́й“.
37 And having answered, he said to them, He who sows the good seed is the Son of man,
А Він відповів і промовив до них: „Хто добре насіння посіяв був, — це Син Лю́дський,
38 and the field is the world, and the good seed, these are the sons of the kingdom, but the tares are the sons of evil.
а поле — це світ, добре ж насіння — це сини Царства, а кукі́ль — сини лукавого;
39 And the enemy who sowed them is the devil, and the harvest is the end of the age, and the reapers are agents. (aiōn g165)
а ворог, що всіяв його — це диявол, жнива́ — кінець віку, а женці — анголи́. (aiōn g165)
40 As therefore the tares are gathered up and burned in fire, so it will be at the end of this age. (aiōn g165)
І як збирають кукі́ль, і як па́лять в огні, так буде й напри́кінці віку цього́. (aiōn g165)
41 The Son of man will send forth his agents, and they will gather out of his kingdom all the stumbling-blocks, and those doing lawlessness,
Пошле Лю́дський Син Своїх анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззако́ння,
42 and will cast them into the furnace of fire. There will be the weeping and the gnashing of teeth.
і їх повкида́ють до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
43 Then the righteous will shine forth as the sun in the kingdom of their Father. He who has ears to hear, let him hear.
Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має ву́ха, нехай слухає!
44 Again the kingdom of the heavens is like a treasure hidden in the field, which a man having found, he hid. And from the joy of it, he goes and sells all, as many things as he has, and buys that field.
Царство Небесне подібне ще до захо́ваного в полі ска́рбу, що люди́на, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.
45 Again, the kingdom of the heavens is like a man, a merchant, seeking fine pearls.
Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошу́кує пе́рел до́брих,
46 Who, having found one very valuable pearl, after departing, sold all, as many things as he had, and bought it.
а як зна́йде одну дорогоцінну перли́ну, то йде, і все продає, що має, і купує її.
47 Again, the kingdom of the heavens is like a net that was cast into the sea, and gathered from every kind,
Подібне ще Царство Небесне до не́вода, у море заки́неного, що зібрав він усячину.
48 which, when it was full, after dragging to the shore, having sat down, they gathered the good into vessels, but they cast out the useless.
Коли він напо́вниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до по́суду добре, непо́тріб же геть викидають.
49 So it will be at the end of the age. The agents will come forth, and separate the bad from among the righteous, (aiōn g165)
Так буде й напри́кінці віку: анголи́ повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних, (aiōn g165)
50 and will cast them into the furnace of fire. There will be the weeping and the gnashing of teeth.
і їх повкидають до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
51 Jesus says to them, Have ye understood all these things? They say to him, Yes, Lord.
Чи ви зрозуміли це все?“— „Так!“відказали Йому.
52 And he said to them, Because of this every scholar who has been instructed in the kingdom of the heavens is like a man, a house-ruler, who brings forth out of his treasure things new and old.
І Він їм сказав: „Тому́ кожен книжник, що навче́ний про Царство Небесне, подібний до того госпо́даря, що з скарбниці своєї виносить нове́ та старе“.
53 And it came to pass, when Jesus finished these parables, he departed from there.
І сталось, як скінчи́в Ісус притчі оці, Він зві́дти пішов.
54 And having come into his fatherland he taught them in their synagogue, so as for them to be astonished, and say, From where is this wisdom and powers in this man?
І прийшов Він до Своєї ба́тьківщини, і навчав їх у їхнїй синаго́зі, так що стали вони дивуватися й питати: „Звідки в Нього ця мудрість та си́ли чудоді́йні?
55 Is not this the carpenter's son? Is not his mother called Mary, and his brothers, James and Joses and Simon and Judas?
Чи ж Він не син те́слі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його — Яків, і Йо́сип, і Симон та Юда?
56 And his sisters, are they not all near us? From where then are all these things in this man?
І чи ж се́стри Його не всі з нами? Звідки ж Йому́ все оте?“
57 And they were offended by him. But Jesus said to them, A prophet is not without honor, except in his fatherland, and in his house.
І вони спокуша́лися Ним. А Ісус їм сказав: „Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчи́зні своїй та в домі своїм!“
58 And he did not many mighty works there because of their unbelief.
І Він не вчинив тут чуд багатьо́х через їхню невіру.
