Luke 23
1 And having risen, the whole company of them led him to Pilate.
І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
2 And they began to accuse him, saying, We found this man perverting the nation, and forbidding to give tribute to Caesar, saying himself to be Christ, a king.
І стали винувата Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертав народ і забороняв кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос - цар.
3 And Pilate questioned him, saying, Are thou the king of the Jews? And having answered him, he said, Thou say.
Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
4 And Pilate said to the chief priests and the multitudes, I find nothing guilty in this man.
Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
5 But they were emphatic, saying, He stirs up the people, teaching throughout all Judea, having begun from Galilee as far as here.
Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всій Юдеї, почавши від ГалилеЇ аж посї.
6 And when Pilate heard Galilee, he questioned if the man is a Galilean.
Пилат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
7 And when he perceived that he is from Herod's jurisdiction, he sent him to Herod, who was himself also in Jerusalem in these days.
і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
8 Now when Herod saw Jesus, he was exceedingly glad, for he was wanting of a considerable time to see him, because of hearing many things about him, and he hoped to see some sign happening by him.
Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
9 And he interrogated him in considerable words, but he answered him nothing.
Питав же Його словами многими; Він же нічого не відказав йому.
10 And the chief priests and the scholars had stood, vehemently accusing him.
Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
11 But Herod having disdained him with his soldiers, and having mocked him, having arraying him in a bright robe, he sent him back to Pilate.
Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, сягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
12 And both Pilate and Herod became friends with each other on the same day, for they were formerly being at enmity toward themselves.
Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня; жили бо перше, ворогуючи між собою.
13 And Pilate having called together the chief priests, and the rulers, and the people,
Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
14 said to them, Ye brought this man to me as turning away the people. And behold, I, having examined him before you, found nothing guilty in this man of what ye accuse against him.
каже до них: Привели ви мені чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, ніякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
15 But not even Herod, for I sent you back to him, and lo, nothing having been done by him is worthy of death.
та й нї Ірод; посилав бо Його до вето, й ось нїчого достойного емерти не знайдено в Ньому.
16 Therefore, having scourged I will release him.
То, покаравши, відпущу Його.
17 Now he had need to release one man to them at every feast.
(Треба ж йому було відпускати їм щосьвята одного.)
18 But they cried out all together, saying, Take away this man, and release to us Barabbas
Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,
19 (a man who was cast into prison because of a certain insurrection that occurred in the city, and for murder).
котрого, за якусь бучу, що сталась у городі, і за убийство, вкинуто в темницю.
20 Again therefore Pilate called out wanting to release Jesus,
Знов же Пилат покликнув, хотівши відпустити Ісуса.
21 but they shouted, saying, Crucify, crucify him.
Вони ж кричали: Розпни, розпни Його!
22 And he said to them a third time, For what evil did this man do? I have found nothing guilty of death in him. I will therefore, having scourged, release him.
Він же втрете каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
23 But they were relentless with loud voices demanding him to be crucified. And their voices and those of the chief priests prevailed.
Вони ж намагали голосом великим, просячи Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
24 And Pilate decreed their request to happen.
Пилат же присудив, щоб сталось по просьбі їх.
25 And he released the man who had been cast into prison because of insurrection and murder, whom they asked for, but he delivered Jesus to their will.
Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
26 And when they led him away, having taken hold of a certain Simon, a Cyrenian coming from the countryside, they laid the cross on him to bring behind Jesus.
І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
27 And a great multitude of the people followed him, and also of women who bewailed and lamented him.
Ійшло ж слідом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
28 But having turning to them, Jesus said, Daughters of Jerusalem, weep not for me, instead weep for yourselves and for your children.
І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по мені, а по собі плачте і по дітях ваших.
29 Because, behold, the days are coming, during which they will say, Blessed are the barren, and the bellies that gave no birth, and the breasts that did not suckle.
Бо ось прийдуть дні, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
30 Then they will begin to say to the mountains, Fall on us, and to the hills, Cover us.
Тоді стануть говорити горам; упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте і нас.
31 Because if they do these things in the green tree, what will happen in the dry?
Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
32 And two other men, malefactors, were also led with him to be executed.
Ведено ж і инших двох лиходіїв з Ним на смерть.
33 And when they came to the place called Skull, there they crucified him, and the malefactors, one at the right hand and the other at the left.
І, як прийшли на врочище Черепове, там розняли Його й лиходіїв, одного по правиці, а одного по лівиці.
34 And Jesus said, Father, forgive them, for they know not what they are doing. And dividing his garments, they cast a lot.
Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
35 And the people had stood watching. And also the rulers with them sneered, saying, He saved others. He should save himself, if this is the Christ, the chosen of God.
І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
36 And the soldiers also mocked him, approaching, and bringing him vinegar,
Насьміхади ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
37 and saying, If thou are the king of the Jews, save thyself.
і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
38 And there was also an inscription over him written in letters, in Greek and Latin and Hebrew: THIS IS THE KING OF THE JEWS.
Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським: Се цар Жидівський.
39 And one of the malefactors who were hanged railed him, saying, If thou are the Christ, save thyself and us.
Один же з повішених лиходіїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
40 But the other man having answered, rebuking him, saying, Thou fear not even God, since thou are in the same condemnation?
Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осуді єси?
41 And we indeed justly, for we receive worthy of what we did, but this man did nothing amiss.
Та ми по правді; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нічого недоброго не зробив.
42 And he said to Jesus, Remember me, Lord, when thou come into thy kingdom.
І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
43 And Jesus said to him, Truly I say to thee, today thou will be with me in the paradise.
І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогодні зо мною будеш у раю.
44 And it was about the sixth hour, and darkness occurred over the whole land until the ninth hour.
Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землі до години девятої.
45 And the sun was darkened, and the curtain of the temple was torn in the middle.
І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
46 And Jesus, having sounded out in a great voice, said, Father, into thy hands I entrust my spirit. And having said these things, he expired.
І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! Й, се промовивши, зітхнув духа.
47 And when the centurion saw that which happened, he glorified God, saying, Certainly this man was righteous.
Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
48 And all the multitudes who came together to this scene, watching that which happened, turned back, beating their breasts.
І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
49 And all his acquaintances, and the women who accompanied him from Galilee, had stood from afar, seeing these things.
Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
50 And behold a man named Joseph, a council member, being a good and righteous man
І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
51 (this man not having consented to their purpose and deed), was from Arimathaea, a city of the Jews, who also himself awaited the kingdom of God.
(сей не пристав до ради й дїла їх, ) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподівавсь царства Божого;
52 This man having gone to Pilate, requested the body of Jesus.
сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусового.
53 And having taken it down, he wrapped it in linen, and laid it in a sepulcher cut in rock, of which no man was yet lain.
І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висіченому, де ніколи нїхто не лежав.
54 And the day was Preparation; sabbath was beginning.
І був день пятниця, а субота сьвітала.
55 And having followed closely, the women who were gathered to him out of Galilee, they saw the sepulcher, and how his body was laid.
Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тіло Його.
56 And having returned, they prepared spices and ointments. And they indeed rested on the sabbath according to the commandment.
І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповіді.
