Luke 23
1 And having risen, the whole company of them led him to Pilate.
Усе зібрання піднялося, і повели Його до Пилата.
2 And they began to accuse him, saying, We found this man perverting the nation, and forbidding to give tribute to Caesar, saying himself to be Christ, a king.
Там почали звинувачувати Його: ―Ми встановили, що Він вводить народ в оману, забороняє сплачувати Кесареві податок і називає Себе Христом, Царем.
3 And Pilate questioned him, saying, Are thou the king of the Jews? And having answered him, he said, Thou say.
Пилат запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? [Ісус] відповів: ―Ти кажеш це!
4 And Pilate said to the chief priests and the multitudes, I find nothing guilty in this man.
Тоді Пилат сказав первосвященникам та натовпу: ―Я не знаходжу в Цій Людині жодної провини.
5 But they were emphatic, saying, He stirs up the people, teaching throughout all Judea, having begun from Galilee as far as here.
Але вони наполягали кажучи: ―Він підбурює народ, навчаючи всюди в Юдеї, почав із Галілеї, а тепер прийшов сюди.
6 And when Pilate heard Galilee, he questioned if the man is a Galilean.
Почувши це, Пилат запитав, чи Він галілеянин.
7 And when he perceived that he is from Herod's jurisdiction, he sent him to Herod, who was himself also in Jerusalem in these days.
І дізнавшись, що Ісус із [території], яка підвладна Іродові, відіслав Його до Ірода, котрий був у ті дні в Єрусалимі.
8 Now when Herod saw Jesus, he was exceedingly glad, for he was wanting of a considerable time to see him, because of hearing many things about him, and he hoped to see some sign happening by him.
Коли Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо давно бажав побачити Його. Він багато чув про [Ісуса] та сподівався побачити від Нього якесь знамення.
9 And he interrogated him in considerable words, but he answered him nothing.
І ставив Йому багато запитань, але [Ісус] нічого не відповідав.
10 And the chief priests and the scholars had stood, vehemently accusing him.
Первосвященники та книжники, які там стояли, наполегливо звинувачували Його.
11 But Herod having disdained him with his soldiers, and having mocked him, having arraying him in a bright robe, he sent him back to Pilate.
Але Ірод зі своїми воїнами, познущавшись та насміявшись із Нього, одягнув [Ісуса] в яскраву одежу й відіслав назад до Пилата.
12 And both Pilate and Herod became friends with each other on the same day, for they were formerly being at enmity toward themselves.
Того ж дня Ірод і Пилат стали друзями, хоч раніше вони ворогували один з одним.
13 And Pilate having called together the chief priests, and the rulers, and the people,
Пилат скликав разом первосвященників, старійшин і народ
14 said to them, Ye brought this man to me as turning away the people. And behold, I, having examined him before you, found nothing guilty in this man of what ye accuse against him.
та сказав їм: ―Ви привели до мене Цього Чоловіка та сказали, що Він вводить народ в оману. І ось, дослідивши Його перед вами, я не знайшов на Цьому Чоловікові ніякої провини в тому, у чому ви Його звинувачуєте.
15 But not even Herod, for I sent you back to him, and lo, nothing having been done by him is worthy of death.
Навіть Ірод, не знайшовши в Ньому жодної провини, відіслав Його назад. Отже, Він не зробив нічого, вартого смерті.
16 Therefore, having scourged I will release him.
Тож я Його покараю й відпущу.
17 Now he had need to release one man to them at every feast.
На свято йому треба було відпустити одного з в’язнів.
18 But they cried out all together, saying, Take away this man, and release to us Barabbas
Але вони всі разом закричали кажучи: ―Візьми Його! Та відпусти нам Варавву!
19 (a man who was cast into prison because of a certain insurrection that occurred in the city, and for murder).
[Варавва] був ув’язнений за повстання, яке сталося в місті, та за вбивство.
20 Again therefore Pilate called out wanting to release Jesus,
Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, знову заговорив.
21 but they shouted, saying, Crucify, crucify him.
Але вони продовжували кричати: ―Розіпни, розіпни Його!
22 And he said to them a third time, For what evil did this man do? I have found nothing guilty of death in him. I will therefore, having scourged, release him.
Пилат утретє звернувся до них: ―Яке ж зло Він скоїв? Ніякої провини, вартої смерті, я не знайшов у Ньому! Тож, покаравши Його, відпущу!
23 But they were relentless with loud voices demanding him to be crucified. And their voices and those of the chief priests prevailed.
Але вони продовжували кричати та наполягати, щоб [Ісуса] було розіп’ято. І своїми криками вони домоглися свого.
24 And Pilate decreed their request to happen.
Пилат погодився виконати їхню вимогу.
25 And he released the man who had been cast into prison because of insurrection and murder, whom they asked for, but he delivered Jesus to their will.
Він відпустив того, хто за повстання та вбивство був у тюрмі, а Ісуса віддав на [розп’яття], як вони вимагали.
26 And when they led him away, having taken hold of a certain Simon, a Cyrenian coming from the countryside, they laid the cross on him to bring behind Jesus.
Коли повели [Ісуса], то, схопивши Симона з Кирени, що повертався з поля, поклали на нього хрест, щоб він ніс його за Ісусом.
27 And a great multitude of the people followed him, and also of women who bewailed and lamented him.
Серед великого натовпу людей, що йшли за Ним, були й жінки, які плакали та жаліли Його.
28 But having turning to them, Jesus said, Daughters of Jerusalem, weep not for me, instead weep for yourselves and for your children.
Ісус повернувся до них та промовив: «Доньки Єрусалима, не плачте за Мною, а плачте за собою та за дітьми вашими.
29 Because, behold, the days are coming, during which they will say, Blessed are the barren, and the bellies that gave no birth, and the breasts that did not suckle.
Бо ось приходять дні, коли скажуть: „Блаженні неплідні, що не народжували й не годували грудьми!“
30 Then they will begin to say to the mountains, Fall on us, and to the hills, Cover us.
Тоді почнуть говорити горам: „Упадіть на нас!“і пагорбам: „Покрийте нас!“
31 Because if they do these things in the green tree, what will happen in the dry?
Бо коли так обходяться із зеленим деревом, то що ж буде із сухим?»
32 And two other men, malefactors, were also led with him to be executed.
Разом з [Ісусом] вели на страту двох злочинців.
33 And when they came to the place called Skull, there they crucified him, and the malefactors, one at the right hand and the other at the left.
Коли вони прийшли на місце, яке звалося «місце Черепа», там розіп’яли Його й злочинців: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
34 And Jesus said, Father, forgive them, for they know not what they are doing. And dividing his garments, they cast a lot.
Ісус же казав: «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять!» Коли ж ділили Його одяг між собою, то кидали жереб.
35 And the people had stood watching. And also the rulers with them sneered, saying, He saved others. He should save himself, if this is the Christ, the chosen of God.
Народ стояв та дивився. Керівники ж насміхалися з Нього, кажучи: «Інших рятував, нехай врятує Себе, якщо Він Христос, Божий Обранець!»
36 And the soldiers also mocked him, approaching, and bringing him vinegar,
Глузували з Нього й воїни. Вони давали Йому кислого вина
37 and saying, If thou are the king of the Jews, save thyself.
й казали: «Якщо Ти Цар юдеїв, спаси Себе Самого!»
38 And there was also an inscription over him written in letters, in Greek and Latin and Hebrew: THIS IS THE KING OF THE JEWS.
Над Ним був напис: це цар юдеїв.
39 And one of the malefactors who were hanged railed him, saying, If thou are the Christ, save thyself and us.
Один із розіп’ятих злочинців богохульствував проти Нього, кажучи: ―Хіба Ти не Христос? Спаси Себе й нас!
40 But the other man having answered, rebuking him, saying, Thou fear not even God, since thou are in the same condemnation?
А другий відповів, докоряючи йому: ―Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на те саме засуджений?
41 And we indeed justly, for we receive worthy of what we did, but this man did nothing amiss.
Ми покарані справедливо за те, що зробили, а Цей не зробив нічого поганого.
42 And he said to Jesus, Remember me, Lord, when thou come into thy kingdom.
І сказав: ―Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє!
43 And Jesus said to him, Truly I say to thee, today thou will be with me in the paradise.
Ісус відповів: ―Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зі Мною в раю.
44 And it was about the sixth hour, and darkness occurred over the whole land until the ninth hour.
Було вже близько шостої години, і настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
45 And the sun was darkened, and the curtain of the temple was torn in the middle.
Сонце затьмарилось, і завіса в Храмі розірвалася навпіл.
46 And Jesus, having sounded out in a great voice, said, Father, into thy hands I entrust my spirit. And having said these things, he expired.
Ісус, голосно скрикнувши, промовив: «Отче, у руки Твої Я ввіряю дух Мій!» Сказавши це, віддав дух.
47 And when the centurion saw that which happened, he glorified God, saying, Certainly this man was righteous.
Коли сотник побачив, що сталося, він прославив Бога й сказав: «Цей Чоловік справді був праведником!»
48 And all the multitudes who came together to this scene, watching that which happened, turned back, beating their breasts.
Весь натовп, який зібрався подивитись на це видовище, побачивши, що сталося, повертався додому, б’ючи себе в груди.
49 And all his acquaintances, and the women who accompanied him from Galilee, had stood from afar, seeing these things.
Усі, хто знав [Ісуса], і жінки, які йшли за Ним із Галілеї, стояли поодаль і дивилися на це.
50 And behold a man named Joseph, a council member, being a good and righteous man
І був там один чоловік, на ім’я Йосиф, який був членом Синедріону, чоловік добрий та праведний.
51 (this man not having consented to their purpose and deed), was from Arimathaea, a city of the Jews, who also himself awaited the kingdom of God.
Він не погодився з їхнім планом і рішенням. [Йосиф] походив з Ариматеї, юдейського міста, та очікував Царства Божого.
52 This man having gone to Pilate, requested the body of Jesus.
Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса.
53 And having taken it down, he wrapped it in linen, and laid it in a sepulcher cut in rock, of which no man was yet lain.
І знявши [тіло], обгорнув його у льняну тканину й поклав до гробниці, яка була висічена в скелі, куди ще нікого не хоронили.
54 And the day was Preparation; sabbath was beginning.
Це був день Приготування до Суботи, яка вже наступала.
55 And having followed closely, the women who were gathered to him out of Galilee, they saw the sepulcher, and how his body was laid.
Жінки, які прийшли разом з [Ісусом] із Галілеї, ідучи за Йосифом, бачили гробницю і як до неї було покладено тіло [Ісуса].
56 And having returned, they prepared spices and ointments. And they indeed rested on the sabbath according to the commandment.
Повернувшись, приготували пахощі та миро. А в Суботу вони відпочили за заповіддю.
