Psalmen 89

1 Een leerdicht van Etan, den Ezrachiet. Uw genade, o Jahweh, wil ik eeuwig bezingen, Uw trouw verkonden van geslacht tot geslacht!

Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!

2 Want Gij hebt gesproken: Mijn genade duurt eeuwig, Mijn trouw staat als de hemel onwankelbaar vast.

Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.

3 Ik heb een verbond met mijn uitverkorene gesloten, Een eed gezworen aan David, mijn dienaar:

„Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:

4 Voor eeuwig zal Ik uw nazaat behouden, Uw troon doen staan van geslacht tot geslacht!

Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)

5 De hemelen loven uw wondermacht, Jahweh, En uw trouw in de gemeenschap der heiligen;

І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,

6 Want wie in de wolken kan zich meten met Jahweh, Wie van Gods zonen is aan Jahweh gelijk?

бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?

7 Geweldig is God in de gemeenschap der heiligen, Machtig, ontzaglijk boven allen om Hem heen!

Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!

8 God der heirscharen, Jahweh, wie komt U nabij; Uw almacht en trouw omringen U, Jahweh!

Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!

9 Gij beheerst de onstuimige zee, En bedaart de bruisende golven;

Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.

10 Gij hebt Ráhab weggetrapt als een kreng, Uw vijanden uiteen gejaagd door uw machtige arm.

Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.

11 Van U is de hemel, van U is de aarde; Gij hebt de wereld gegrond met wat ze bevat.

Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!

12 Het Noorden en Zuiden, Gij hebt ze geschapen; Tabor en Hermon prijzen uw Naam!

Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.

13 Aan U de arm met heldenkracht; Uw hand is sterk, uw rechter verheven.

Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!

14 Recht en gerechtigheid dragen uw troon, Genade en trouw gaan voor uw aangezicht uit!

Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!

15 Gelukkig het volk, dat nog jubelen kan, En wandelen in het licht van uw aanschijn, o Jahweh;

Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!

16 Dat zich altijd verheugt in uw Naam, En in uw gerechtigheid roemt.

Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,

17 Want Gij zijt onze heerlijke schutse, Door uw goedheid heft onze hoorn zich omhoog:

бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,

18 Want Jahweh is ons tot schild, Israëls Heilige tot Koning!

бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!

19 Eens hebt Gij in visioenen gesproken, En tot uw getrouwe gezegd: Ik heb een dapperen strijder gekroond, Hoog verheven een jongeman uit het volk.

Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:

20 Ik heb David, mijn dienaar, gevonden, Hem met mijn heilige olie gezalfd;

знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,

21 Mijn hand houdt hem vast, En mijn arm zal hem stutten!

щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!

22 Geen vijand zal hem bespringen, Geen booswicht benauwen;

Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,

23 Ik leg zijn vijanden voor hem neer, En sla zijn haters tegen de grond.

— його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!

24 Mijn trouw en genade zullen hem steeds vergezellen, Door mijn Naam zal zijn hoorn zich verheffen;

Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —

25 Ik leg zijn hand op de zee, Zijn rechter op de rivieren.

і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.

26 Hij mag tot Mij roepen: Mijn Vader zijt Gij, Mijn God en de Rots van mijn heil;

Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“

27 En Ik zal hem tot eerstgeborene verheffen, Hoog boven de koningen der aarde.

Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.

28 Eeuwig zal Ik hem mijn genade behouden, Onverbreekbaar zal mijn verbond met hem zijn:

Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,

29 Ik zal zijn geslacht laten duren voor eeuwig, Zijn troon als de dagen des hemels!

і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!

30 En mochten zijn zonen mijn wet verzaken, En niet wandelen naar mijn geboden,

Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,

31 Mijn voorschriften schenden, Mijn bevel overtreden:

коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,

32 Dan zal Ik wel met de roede hun misdaad bestraffen, En met slagen hun schuld,

тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!

33 Maar hèm zal Ik mijn gunst niet onthouden, En mijn trouw niet verloochenen.

А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,

34 Mijn verbond zal Ik nimmer verbreken, Nooit veranderen wat Ik eens heb gezegd;

не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!

35 Bij mijn heiligheid heb Ik het eens en voor altijd gezworen, En nooit breek Ik David mijn woord!

Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:

36 Zijn geslacht zal eeuwig bestaan, En zijn troon als de zon voor mijn aanschijn;

повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,

37 Als de maan, die stand houdt voor eeuwig, En trouw in de wolken blijft staan.

як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)

38 En nu hebt Gij toch uw Gezalfde versmaad en verstoten, Tegen hem uw gramschap ontstoken;

А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —

39 Het verbond met uw dienaar verbroken, Zijn kroon vertrapt op de grond.

Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,

40 Al zijn wallen hebt Gij geslecht, Zijn vestingen in puin gelegd;

всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!

41 Iedereen plundert hem, die er voorbij gaat, En zijn buren spotten met hem.

Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.

42 Gij hebt de rechterhand van zijn verdrukkers verhoogd, En al zijn vijanden van blijdschap doen juichen,

Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,

43 Doen wijken de kling van zijn zwaard, Hem geen stand doen houden in de strijd.

і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.

44 Gij hebt hem van zijn glorie beroofd, Zijn troon ter aarde geworpen;

Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,

45 De dagen verkort van zijn jeugdige kracht, En hem met schande bedekt.

скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)

46 Hoe lang nog, Jahweh, zult Gij U maar altijd verbergen, En zal uw gramschap laaien als vuur?

Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?

47 Bedenk toch, wat het leven is, Hoe vergankelijk Gij den mens hebt gemaakt.

Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?

48 Waar leeft de man, die de dood niet zal zien, Zijn leven kan redden uit de klauw van het graf? (Sheol h7585)

Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)

49 Heer, waar zijn dan uw vroegere gunsten gebleven, Die Gij David bij uw trouw hadt bezworen?

Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?

50 Ach Heer, gedenk toch de smaad van uw dienaar, De hoon der volken, die ik in mijn boezem verkrop,

Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,

51 Waarmee uw vijanden schimpen, o Jahweh, En uw Gezalfde tergen bij iedere stap!

якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!

52 Gezegend zij Jahweh in eeuwigheid; Amen, Amen!

Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!