Psalmen 103

1 Van David. Loof Jahweh, mijn ziel, Heel mijn binnenste zijn heilige Naam;

[Псалом] Давида. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє [прослав] святе ім’я Його!

2 Loof Jahweh, mijn ziel, En vergeet zijn talloze weldaden niet!

Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добрих діянь Його!

3 Hij is het, die al uw zonden vergeeft, En al uw zwakheid geneest;

Він прощає всі беззаконня твої, зцілює всі твої хвороби,

4 Die uw leven behoedt voor het graf, U kroont met genade en ontferming;

визволяє від безодні смерті життя твоє; Хто вінчає тебе милістю й щедротами,

5 Die al uw verlangens bevredigt, En als een adelaar uw jeugd verjongt!

задовольняє бажання твої добром – [тоді] оновлюється, немов орел, юність твоя.

6 Jahweh oefent gerechtigheid uit, Schaft recht aan alle verdrukten:

Господь творить справедливість і правосуддя всім пригніченим.

7 Hij toonde Moses zijn wegen, Aan de kinderen van Israël zijn machtige werken!

Він показав шляхи Свої Мойсею і діяння Свої – синам Ізраїлевим.

8 Maar Jahweh is ook barmhartig en genadig, Lankmoedig en rijk aan ontferming:

Милостивий і милосердний Господь, довготерпеливий і щедрий на доброту.

9 Hij toornt niet voor immer, En wrokt niet voor eeuwig;

Він не буде постійно вести судову суперечку й [гнів] триматиме не вічно.

10 Hij vergeldt ons niet naar onze zonden, En straft ons niet naar onze schuld.

Не за нашими гріхами Він вчинив нам і віддячив нам не так, як ми заслужили нашими переступами.

11 Neen, zo hoog als de hemel Zich boven de aarde verheft, Zo groot is zijn goedheid Voor hen, die Hem vrezen!

Адже як високо небо над землею, так звеличилася милість Його над тими, хто Його боїться.

12 Zo ver het oosten staat van het westen, Werpt Hij onze schuld van Zich af;

Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня.

13 Zoals een vader zich over zijn kinderen ontfermt, Ontfermt Zich Jahweh over hen, die Hem vrezen:

Як милує батько синів, так милує Господь тих, хто боїться Його.

14 Want Hij kent onze aard, En bedenkt, dat wij stof zijn.

Бо Він знає нашу сутність, пам’ятає, що ми – порох.

15 Als het gras zijn de dagen der mensen, Ze bloeien als een bloem op het veld:

Дні людини – немов трава; як цвіт польовий, так цвіте вона.

16 Waait er een wind overheen, ze is weg, En men weet niet meer, waar ze stond.

Як тільки вітер пронесеться над ним, не стане його, і більше не впізнає його місце, [де він ріс].

17 Maar van eeuwigheid is de goedheid van Jahweh, En tot in eeuwigheid blijft zij bestaan; Zijn barmhartigheid is voor hen, die Hem vrezen, En voor de kinderen van hun zonen:

А милість Господа споконвіку й навіки над тими, хто боїться Його, і праведність Його – на синах синів,

18 Voor hen, die zijn Verbond onderhouden, Zijn geboden gedenken en ze volbrengen.

що бережуть Його Завіт і пам’ятають настанови Його, щоб їх виконувати.

19 In de hemel heeft Jahweh zijn troon opgeslagen, En zijn koningschap beheerst het heelal;

Господь на небесах утвердив престол Свій, і Царство Його панує над усім.

20 Jahweh’s engelen zingen Hem glorie, De sterke helden, die zijn geboden volbrengen, Die gehoorzamen aan zijn bevelen!

Благословіть Господа, ангели Його, могутні силою, що виконують сказане Ним, слухаючись голосу Його слова!

21 Looft Jahweh dan, al zijn legerscharen, Zijn dienaars, die zijn wil volbrengt;

Благословіть Господа, усі воїнства Його, слуги Його, що виконують Його волю!

22 Looft Jahweh, al zijn werken, In iedere plaats van zijn rijk; Loof Jahweh, mijn ziel!

Прославте Господа, усі діяння Його, на всіх місцях Його панування! Благослови, душе моя, Господа!