Ordsprogene 21

1 En Konges hjerte er Bække i HERRENs hånd, han leder det hen, hvor han vil.

Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.

2 En Mand holder al sin Færd for ret, men HERREN vejer Hjerter.

Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.

3 At øve Ret og Skel er mere værd for HERREN end Offer.

Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.

4 Hovmodige Øjne, et opblæst Hjerte, selv gudløses Nyjord er Synd.

Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.

5 Kun Overflod bringer den flittiges Råd, hver, som har Hastværk, får kun Tab.

Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.

6 At skabe sig Rigdom ved Løgnetunge er Jag efter Vind i Dødens Snarer.

Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.

7 Gudløses Voldsfærd bortriver dem selv, thi de vægrer sig ved at øve Ret.

Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.

8 Skyldtynget Mand går Krogveje, den renes Gerning er ligetil.

Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.

9 Hellere bo i en Krog på Taget end fælles Hus med frættekær Kvinde.

Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.

10 Den gudløses Sjæl har Lyst til ondt, hans Øjne ynker ikke hans Næste.

Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.

11 Må Spotter bøde, bliver tankeløs klog, har Vismand Fremgang, da vinder han kundskab.

Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.

12 Den Retfærdige har Øje med den gudløses Hus, han styrter gudløse Folk i Ulykke.

До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.

13 Hvo Øret lukker for Småmands Skrig, skal råbe selv og ikke få Svar.

Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.

14 Lønlig Gave mildner Vrede, Stikpenge i Brystfolden voldsom Harme.

Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.

15 Rettens Gænge er den retfærdiges Glæde, men Udådsmændenes Rædsel.

Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.

16 Den, der farer vild fra Kløgtens Vej, skal havne i Skyggers Forsamling.

Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.

17 Lyst til Morskab fører i Trang, Lyst til Olie og Vin gør ej rig.

Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.

18 Den gudløse bliver Løsepenge for den retfærdige, den troløse kommer i retsindiges Sted.

Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.

19 Hellere bo i et Ørkenland end hos en trættekær, arrig Kvinde.

Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.

20 I den vises Bolig er kostelig Skat og Olie, en Tåbe af et Menneske øder det.

Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.

21 Den, der higer efter Retfærd og Godhed vinder sig Liv og Ære.

Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.

22 Vismand stormer Heltes By og styrter Værnet, den stolede på.

До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.

23 Den, der vogter sin Mund og sin Tunge, vogter sit Liv for Trængsler. -

Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.

24 Den opblæste stolte kaldes en Spotter, han handler frækt i Hovmod.

Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.

25 Den lades Attrå bliver hans Død, thi hans Hænder vil intet bestille.

Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —

26 Ugerningsmand er stadig i Trang, den retfærdige giver uden at spare.

він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.

27 Vederstyggeligt er de gudløses Offer, især når det ofres for Skændselsdåd.

Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.

28 Løgnagtigt Vidne går under, Mand, som vil høre, kan tale fremdeles.

Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.

29 Den gudløse optræder frækt, den retsindige overtænker sin Vej.

Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.

30 Visdom er intet, Indsigt er intet, Råd er intet over for HERREN.

Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.

31 Hest holdes rede til Stridens Dag, men Sejren er HERRENs Sag.

Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!