Matthæus 22
1 Og Jesus tog til Orde og talte atter i Lignelser til dem og sagde:
І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
2 "Himmeriges Rige lignes ved en Konge, som gjorde Bryllup for sin Søn.
Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
3 Og han udsendte sine Tjenere for at kalde de budne til Brylluppet; og de vilde ikke komme.
і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
4 Han udsendte atter andre Tjenere og sagde: Siger til de budne: Se, jeg har beredt mit Måltid, mine Okser og Fedekvæget er slagtet, og alting er rede; kommer til Brylluppet!
Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідіть на весїллє.
5 Men de brøde sig ikke derom og gik hen, den ene på sin Mark, den anden til sit Købmandsskab;
Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
6 og de øvrige grebe hans Tjenere, forhånede og ihjelsloge dem.
а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
7 Men Kongen blev vred og sendte sine Hære ud og slog disse Manddrabere ihjel og satte Ild på deres Stad.
Цар же, почувши, прогнівив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
8 Da siger han til sine Tjenere: Brylluppet er beredt, men de budne vare det ikke værd.
Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
9 Går derfor ud på Skillevejene og byder til Brylluppet så mange, som I finde!
Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
10 Og de Tjenere gik ud på Vejene og samlede alle dem, de fandt, både onde og gode; og Bryllupshuset blev fuldt af Gæster.
І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
11 Da nu Kongen gik ind for at se Gæsterne, så han der et Menneske, som ikke var iført Bryllupsklædning.
Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїлню одежу;
12 Og han siger til ham: Ven! hvorledes er du kommen herind og har ingen Bryllupsklædning på? Men han tav.
і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїлньої одежі? Він же мовчав,
13 Da sagde Kongen til Tjenerne: Binder Fødder og Hænder på ham, og kaster ham ud i Mørket udenfor; der skal der være Gråd og Tænders Gnidsel.
Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
14 Thi mange ere kaldede, men få ere udvalgte."
Багато бо званих, мало ж вибраних.
15 Da gik Farisæerne hen og holdt Råd om, hvorledes de kunde fange ham i Ord.
Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
16 Og de sende deres Disciple til ham tillige med Herodianerne og sige: "Mester! vi vide, at du er sanddru og lærer Guds Vej i Sandhed og ikke bryder dig om nogen; thi du ser ikke på Menneskers Person.
І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий вси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
17 Sig os derfor: Hvad tykkes dig? Er det tilladt at give Kejseren Skat eller ej?"
Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
18 Men da Jesus mærkede deres Ondskab, sagde han: "I Hyklere, hvorfor friste I mig?
Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокутуєте, лицеміри?
19 Viser mig Skattens Mønt!" Og de bragte ham en Denar".
Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
20 Og han siger til dem: "Hvis Billede og Overskrift er dette?"
І рече до них: Чиє обличче се й надпись?
21 De sige til ham: "Kejserens." Da siger han til dem: "Så giver Kejseren, hvad Kejserens er, og Gud, hvad Guds er!"
Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
22 Og da de hørte det, undrede de sig, og de forlode ham og gik bort.
І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
23 Samme Dag kom der Saddukæere til ham, hvilke sige, at der ingen Opstandelse er, og de spurgte ham og, sagde:
Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
24 "Mester! Moses har sagt: Når nogen dør og ikke har Børn, skal hans Broder for Svogerskabets Skyld tage hans Hustru til Ægte og oprejse sin Broder Afkom.
говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
25 Men nu var der hos os syv Brødre; og den første giftede sig og døde; og efterdi han ikke havde Afkom, efterlod han sin Hustru til sin Broder.
Було ж у нас сім братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши васїння, покинув жінку свою братові своєму;
26 Ligeså også den anden og den tredje, indtil den syvende;
так само й другий брат, і третїй аж до семого.
27 men sidst af alle døde Hustruen.
Опісля ж усїх умерла й жінка.
28 Hvem af disse syv skal nu have hende til Hustru i Opstandelsen? thi de have alle haft hende."
Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
29 Men Jesus svarede og sagde til dem: "I fare vild, idet I ikke kende Skrifterne, ej heller Guds Kraft.
Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання анї сили Божої.
30 Thi i Opstandelsen tage de hverken til Ægte eller bortgiftes, men de ere ligesom Guds Engle i Himmelen.
Бо в воскресенню не женять ся нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
31 Men hvad de dødes Opstandelse angår, have I da ikke læst, hvad der er talt til eder af Gud, når han siger:
Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
32 Jeg er Abrahams Gud og Isaks Gud og Jakobs Gud. Han er ikke dødes, men levendes Gud."
Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
33 Og da Skarerne hørte dette, bleve de slagne af Forundring over hans Lære.
І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
34 Men da Farisæerne hørte, at han havde stoppet Munden på Saddukæerne, forsamlede de sig.
Фарисеї ж, почувши, що Вів примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
35 Og en af dem, en lovkyndig, spurgte og fristede ham og sagde:
І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
36 "Mester, hvilket er det store Bud i Loven?"
Учителю, котора заповідь велика в законі?
37 Men han sagde til ham: "Du skal elske Herren din Gud med hele dit Hjerte og med hele din Sjæl og med hele dit Sind.
Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
38 Dette er det store og første Bud.
Се перва й велика заповідь.
39 Men et andet er dette ligt: Du skal elske din Næste som dig selv.
Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
40 Af disse to Bud afhænger hele Loven og Profeterne."
На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
41 Men da Farisæerne vare forsamlede, spurgte Jesus dem og sagde:
Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
42 "Hvad tykkes eder om Kristus? Hvis Søn er han?" De sige til ham: "Davids."
глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
43 Han siger til dem: "Hvorledes kan da David i Ånden kalde ham Herre, idet han siger:
Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
44 Herren sagde til min Herre: Sæt dig ved min højre Hånd, indtil jeg får lagt dine Fjender under dine Fødder.
Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
45 Når nu David kalder ham Herre, hvorledes er han da hans Søn?"
Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
46 Og ingen kunde svare ham et Ord, og ingen vovede mere at rette Spørgsmål til ham efter den Dag.
І нїхто не з'умів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його ніколи.
