Matthæus 14
1 På den Tid hørte Fjerdingsfyrsten Herodes Rygtet om Jesus.
Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
2 Og han sagde til sine Tjenere: "Det er Johannes Døberen; han er oprejst fra de døde, derfor virke Kræfterne i ham."
і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него,
3 Thi Herodes havde grebet Johannes og bundet ham og sat ham i Fængsel for sin Broder Filips Hustru, Herodias's Skyld.
Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
4 Johannes sagde nemlig til ham: "Det er dig ikke tilladt at have hende."
Бо казав йому Иоан: Не годить ся тобі мати її.
5 Og han vilde gerne slå ham ihjel, men frygtede for Mængden, thi de holdt ham for en Profet.
І, хотїв його стратити, та опасувась народу; бо мали його за пророка.
6 Men da Herodes's Fødselsdag kom, dansede Herodias's Datter for dem; og hun behagede Herodes.
У день же родин Іродових, дочка Іродиядвна танцювала перед ними й догодила Іродові.
7 Derfor lovede han med en Ed at give hende, hvad som helst hun begærede.
За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
8 Og tilskyndet af sin Moder siger hun: "Giv mig Johannes Døberens Hoved hid på et Fad!"
Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Иоана Хрестителя.
9 Og Kongen blev bedrøvet; men for sine Eders og for Gæsternes Skyld befalede han, at det skulde gives hende.
І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сиділи з ним за столом, звелїв дати.
10 Og han sendte Bud og lod Johannes halshugge i Fængselet.
І, пославши, стяв Йоана в темниці.
11 Og hans Hoved blev bragt på et Fad og givet Pigen, og hun bragte det til sin Moder.
І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
12 Da kom hans Disciple og toge Liget og begravede ham, og de kom og forkyndte Jesus det.
І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
13 Og da Jesus hørte det, drog han bort derfra i et Skib til et øde Sted afsides; og da Skarerne hørte det, fulgte de ham til Fods fra Byerne.
Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, піишов слідом за Ним пішки з городів.
14 Og da han kom i Land, så han en stor Skare, og han ynkedes inderligt over dem og helbredte deres syge.
І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
15 Men da det blev Aften, kom Disciplene til ham og sagde: "Stedet er øde, og Tiden er allerede forløben; lad Skarerne gå bort, for at de kunne gå hen i Landsbyerne og købe sig Mad."
Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
16 Men Jesus sagde til dem: "De have ikke nødig at gå bort; giver I dem at spise!"
Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
17 Men de sige til ham: "Vi have ikke her uden fem Brød og to Fisk."
Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві рибі.
18 Men han sagde: "Henter mig dem hid!"
Він же рече: Принесіть менї їх сюди.
19 Og han bød Skarerne at sætte sig ned i Græsset og tog de fem Brød og de to Fisk, så op til Himmelen og velsignede; og han brød Brødene og gav Disciplene dem, og Disciplene gave dem til Skarerne.
І звелїв народові посідати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві рибі, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
20 Og de spiste alle og bleve mætte; og de opsamlede det, som blev tilovers af Stykkerne, tolv Kurve fulde
І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
21 Men de, som spiste, vare omtrent fem Tusinde Mænd, foruden Kvinder og Børn.
А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дітей.
22 Og straks nødte han sine Disciple til at gå om Bord i Skibet og i Forvejen sætte over til hin Side, medens han lod Skarerne gå bort.
І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
23 Og da han havde ladet Skarerne gå bort, gik han op på Bjerget afsides for at bede. Og da det blev silde, var han der alene.
А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
24 Men Skibet var allerede midt på Søen og led Nød af Bølgerne; thi Vinden var imod.
Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
25 Men i den fjerde Nattevagt kom han til dem, vandrende på Søen.
У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
26 Og da Disciplene så ham vandre på Søen, bleve de forfærdede og sagde: "Det er et Spøgelse;" og de skrege af Frygt.
І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
27 Men straks talte Jesus til dem og sagde: "Værer frimodige; det er mig, frygter ikke!"
Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
28 Men Peter svarede ham og sagde: "Herre! dersom det er dig, da byd mig at komme til dig på Vandet!"
Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, зведи менї йти то Тебе по водї.
29 Men han sagde: "Kom!" Og Peter trådte ned fra Skibet og vandrede på Vandet for at komme til Jesus.
Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
30 Men da han så det stærke Vejr, blev han bange; og da han begyndte at synke, råbte han og sagde: "Herre, frels mig!"
Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
31 Og straks udrakte Jesus Hånden og greb ham, og han siger til ham: "Du lidettroende, hvorfor tvivlede du?"
Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
32 Og da de stege op i Skibet, lagde Vinden sig.
І як увійшли вони в човен, утих вітер.
33 Men de, som vare i Skibet, faldt ned for ham og sagde: "Du er sandelig Guds Søn."
А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
34 Og da de vare farne over, landede de i Genezareth.
І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
35 Og da Folkene på det Sted kendte ham, sendte de Bud til hele Egnen der omkring og bragte alle de syge til ham.
І дознавши Його тамешні люде, послали по всій тій околиці, і приводили до Него всіх недужих;
36 Og de bade ham, at de blot måtte røre ved Fligen af hans Klædebon; og alle de, som rørte derved, bleve helbredede.
і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
