Markus 5
1 Og de kom over til hin Side af Søen til Gerasenernes Land.
І перевезлись на той бік моря, у землю Гадаринську.
2 Og da han trådte ud af Skibet, kom der ham straks i Møde ud fra Gravene en Mand med en uren Ånd.
І скоро вийшов Він із човна, зараз зустрів Його чоловік із гробів у дусї нечистому,
3 Han havde sin Bolig i Gravene, og ingen kunde længer binde ham, end ikke med Lænker.
що домував між гробами, і навіть залїзами ніхто не міг його звязяти:
4 Thi han havde ofte været bunden med Bøjer og Lænker, og Lænkerne vare sprængte af ham og Bøjerne sønderslidte, og ingen kunde tæmme ham.
часто бо заковувано його в кайдани й заліза, й розривав залїза на собі, й ламав кайдани, й ніхто його не здолїв угамувати.
5 Og han var altid Nat og Dag i Gravene og på Bjergene, skreg og slog sig selv med Sten.
І по всяк час у ночі і в день пробував він у горах та гробах, кричавши, та бивши себе каміннєм.
6 Men da han så Jesus. Langt borte, løb han hen og kastede sig ned for ham
Побачивши ж Ісуса оддалеки, прибіг та й уклонив ся Йому,
7 og råbte med høj Røst og sagde: "Hvad har jeg med dig at gøre, Jesus, den højeste Guds Søn? Jeg besvæger dig ved Gud, at du ikke piner mig."
і, закричавши голосом великим, каже: Що мені й Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.
8 Thi han sagde til ham: "Far ud af Manden, du urene Ånd!"
(Рече бо йому: Вийди, душе нечистий, з чоловіка. )
9 Og han spurgte ham: "Hvad er dit Navn?" Og han siger til ham: "Legion er mit Navn; thi vi ere mange."
І спитав його: Яке імя твоє? І відповів, кажучи: Імя моє Легион, бо нас багато.
10 Og han bad ham meget om ikke at drive dem ud af Landet.
І благав Його вельми, щоб не висилав їх геть із тієї сторони.
11 Men der var der ved Bjerget en stor Hjord Svin, som græssede;
Пас ся ж там поблизу гір великий гурт свиней.
12 og de bade ham og sagde: "Send os i Svinene, så vi må fare i dem."
І благали Його всї біси, кажучи: Пішли нас у свинї, щоб ми ввійшли в них.
13 Og han tilstedte dem det. Og de urene Ånder fore ud og fore i Svinene; og Hjorden styrtede sig ned over Brinken ud i Søen, omtrent to Tusinde, og de druknede i Søen
І зараз дозволив їм Ісус. І вийшовши нечисті духи, увійшли в свині; і кинув ся гурт із кручі в море, (було ж їх тисяч зо дві, ) та й потонули в морі.
14 Og deres Hyrder flyede og forkyndte det i Byen og på Landet; og de kom for at se, hvad det var, som var sket.
А ті, що пасли свинї, побігли, та й розказали в городі і в селах. І повиходили дивитись, що се сталось.
15 Og de komme til Jesus og se den besatte, ham, som havde haft Legionen, sidde påklædt og ved Samling, og de frygtede.
І приходять до Ісуса, й бачять біснуватого; сидить одягнений і при розумі, того, що мав Легиона, та й полякались.
16 Men de, som havde set det, fortalte dem, hvorledes det var gået den besatte, og om Svinene.
І розказували їм ті, що бачили, що сталось біснуватому, й про свині.
17 Og de begyndte at bede ham om, at han vilde gå bort fra deres Egn.
І почали вони просити Його вийти з їх гряниць.
18 Og da han gik om Bord i Skibet, bad den, som havde været besat, ham om, at han måtte være hos ham.
І як увійшов Він у човен, просив Його той, що був біснуватий, щоб бути з Ним.
19 Og han tilstedte ham det ikke, men siger til ham: "Gå til dit Hus, til dine egne, og forkynd dem, hvor store Ting Herren har gjort imod dig, og at han har forbarmet sig over dig."
Ісус же не дозволив йому, а рече до него: Йди до дому твого до твоїх, і розкажи їм, що тобі Господь зробив, і як помилував тебе.
20 Og han gik bort og begyndte at kundgøre i Bekapolis, hvor store Ting Jesus havde gjort imod ham; og alle undrede sig.
І пійшов і почав проповідувати в Десятиградї, що зробив йому Ісус; і всі дивувались.
21 Og da Jesus igen i Skibet var faren over til hin Side, samledes der en stor Skare om ham, og han var ved Søen.
А як переплив Ісус човном ізнов на той бік, зібралось багато народу до Него; а був Він над морем.
22 Og der kommer en af Synagogeforstanderne ved Navn Jairus, og da han ser ham, falder han ned for hans Fødder.
І ось приходить один із школьних старшин, на ймя Яір, і, побачивши Його, упав у ноги Йому,
23 Og han beder ham meget og siger: "Min lille Datter er på sit yderste; o! at du vilde komme og lægge Hænderne på hende, for at hun må frelses og leve!"
і вельми благав Його, говорячи: Дочка моя кінчить ся, прийди й положи на неї руки, нехай одужає і буде жива.
24 Og han gik bort med ham, og en stor Skare fulgte ham, og de trængte ham.
І пійшов із ним, і слїдом за Ним пійшло багато народу, й тиснулись до Него.
25 Og der var en Kvinde, som havde haft Blodflod i tolv År,
Жінка ж одна, що була в кровотічі років дванайцять,
26 og hun havde døjet meget af mange Læger og havde tilsat alt, hvad hun ejede, og hun var ikke bleven hjulpen, men tværtimod, det var blevet værre med hende.
і багато витерпіла від многих лїкарів, і витратила все, що мала, й нїякої пільги не дїзнала, а ще більш їй погіршало,
27 Da hun havde hørt om Jesus, kom hun bagfra i Skaren og rørte ved hans Klædebon.
почувши про Ісуса, приступила між народом іззаду, та й приторкнулась до одежі Його.
28 Thi hun sagde: "Dersom jeg rører blot ved hans Klæder, bliver jeg frelst."
Казала бо: Що, коли до одежі Його приторкнусь, спасу ся.
29 Og straks tørredes hendes Blods Kilde, og hun mærkede i sit Legeme, at hun var bleven helbredt fra sin Plage.
І зараз висохло жерело крові її і почула вона в тїлї, що спїлилась од недуги.
30 Og straks da Jesus mærkede på sig selv, at den Kraft var udgået fra ham, vendte han sig om i Skaren og sagde: "Hvem rørte ved mine Klæder?"
І зараз Ісус, почувши в собі, що сила вийшла з Него, обернувшись між народом, рече: Хто приторкнувсь до одежі моєї?
31 Og hans Disciple sagde til ham: "Du ser, at Skaren trænger dig, og du siger: Hvem rørte ved mig?"
І казали Йому ученики Його: Ти бачиш, як народ товпить ся до Тебе, та й питаєш: Хто приторкнув ся до мене?
32 Og han så sig om for at se hende, som havde gjort dette.
І позирнув Він кругом, щоб побачити ту, що се зробила.
33 Men da Kvinden vidste, hvad der var sket hende, kom hun frygtende og bævende og faldt ned for ham og sagde ham hele Sandheden.
Жінка ж, злякавшись і затрусившись, знаючи, що сталось із нею, приступила, та й упала перед Ним, та й сказала Йому всю правду.
34 Men han sagde til hende: "Datter! din Tro har frelst dig; gå bort med Fred, og vær helbredt fra din Plage!"
Він же рече їй: Дочко, віра твоя спасла тебе. Йди з упокоєм, і будь здорова від недуги твоєї.
35 Endnu medens han talte, komme nogle fra Synagogeforstanderens Hus og sige: "Din Datter er død, hvorfor umager du Mesteren længere?"
Ще говорив Він, приходять від школьного старшини, кажучи: Що дочка твоя вмерла; на що ще трудиш учителя?
36 Men Jesus hørte det Ord, som blev sagt, og han siger til Synagogeforstanderen: "Frygt ikke, tro blot!"
Ісус же, почувши сказане слово, рече зараз школьному старшинї: Не лякайсь, тільки віруй.
37 Og han tilstedte ingen at følge med sig uden Peter og Jakob og Johannes, Jakobs Broder.
І не дозволив нікому йти з собою, тільки Петрові, та Якову, та Йоанові, брату Якова.
38 Og de komme ind i Synagogeforstanderens Hus, og han ser en larmende Hob, der græd og hylede meget.
І приходить у господу до школьного старшини, й бачить трівогу, й плачущих, і голосячих вельми.
39 Og han går ind og siger til dem: "Hvorfor larme og græde I? Barnet er ikke død, men det sover."
І, ввійшовши, рече їм: Чого трівожетесь та голосите? Дївча не вмерло, а спить.
40 Og de lo ad ham; men han drev dem alle ud, og han tager Barnets Fader og Moder og sine Ledsagere med sig og går ind, hvor Barnet var.
І насьміхали ся з Него. Він же, виславши всїх, бере батька та матір дівчинки, й тих, що з Ним, і ввіходить, де дівча лежало.
41 Og han tager Barnet ved Hånden og siger til hende: "Talitha kumi!" hvilket er udlagt: "Pige, jeg siger dig, stå op!"
Ї, взявши дівча за руку, рече їй: Талита куми, що єсть перекладом: Дівчинко, тобі глаголю: встань.
42 Og straks stod Pigen op og gik omkring; thi hun var tolv År gammel. Og de bleve straks overmåde forfærdede
І зараз устало дівча, й ходило, бо було дванайцяти років. І дивувались дивом великим.
43 Og han bød dem meget, at ingen måtte få dette at vide; og han sagde, at de skulde give hende noget at spise.
І пильно наказав їм, щоб ніхто не довідав ся про се; й казав дати їй їсти.
