Lukas 17

1 Men han sagde til sine Disciple: "Det er umuligt, at Forargelser ikke skulde komme; men ve den, ved hvem de komme!

Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!

2 Det er bedre for ham, om en Møllesten er lagt om hans Hals, og han er kastet i Havet end at han skulde forarge een af disse små.

Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.

3 Vogter på eder selv! Dersom din Broder synder, da irettesæt ham; og dersom han angrer, da tilgiv ham!

Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому й коли покаєть ся, прости йому.

4 Og dersom han syv Gange om Dagen synder imod dig og syv Gange vender tilbage til dig og siger: Jeg angrer det, da skal du tilgive ham."

І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому.

5 Og Apostlene sagde til Herren: "Giv os mere Tro!"

І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.

6 Men Herren sagde: "Dersom I havde Tro som et Sennepskorn, da kunde I sige til dette Morbærfigentræ: Ryk dig op med Rode, og plant dig i Havet, og det skulde adlyde eder.

Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б щовковинї оцій: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.

7 Men hvem af eder, som har en Tjener, der pløjer eller vogter, siger til ham, når han kommer hjem fra Marken: Gå straks hen og sæt dig til Bords?

Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти?

8 Vil han ikke tværtimod sige til ham: Tilbered, hvad jeg skal have til Nadver, og bind op om dig, og vart mig op, medens jeg spiser og drikker; og derefter må du spise og drikke?

А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти?

9 Mon han takker Tjeneren, fordi han gjorde det, som var befalet? Jeg mener det ikke.

Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому?

10 Således skulle også I, når I have gjort alle de Ting, som ere eder befalede, sige: Vi ere unyttige Tjenere; kun hvad vi vare skyldige at gøre, have vi gjort."

Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нікчемні; бо, що повинні зробити, вробили.

11 Og det skete, medens han var på Vej til Jerusalem, at han drog midt imellem Samaria og Galilæa.

І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галидеї,

12 Og da han gik ind i en Landsby, mødte der ham ti spedalske Mænd, som stode langt borte,

і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки.

13 og de opløftede Røsten og sagde: "Jesus, Mester, forbarm dig over os!"

І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас.

14 Og da han så dem, sagde han til dem: "Går hen og fremstiller eder for Præsterne!" Og det skete, medens de gik bort, bleve de rensede.

І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились.

15 Men en af dem vendte tilbage, da han så, at han var helbredt, og priste Gud med høj Røst.

Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,

16 Og han faldt på sit Ansigt for hans Fødder og takkede ham; og denne var en Samaritan.

і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин.

17 Men Jesus svarede og sagde: "Bleve ikke de ti rensede? hvor ere de ni?

Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де?

18 Fandtes der ingen, som vendte tilbage for at give Gud Ære, uden denne fremmede?"

Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей?

19 Og han sagde til ham:"Stå op, gå bort; din Tro har frelst dig!"

І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе.

20 Men da han blev spurgt af Farisæerne om, når Guds Rige kommer, svarede han dem og sagde: "Guds Rige kommer ikke således, at man kan vise derpå.

Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм,

21 Ikke heller vil man sige: Se her, eller: Se der er det; thi se, Guds Rige er inden i eder."

анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.

22 Men han sagde til Disciplene: "Der skal komme Dage, da I skulle attrå at se en af Menneskesønnens Dage, og I skulle ikke se den.

Рече ж де учеників: Прийдуть дні, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого вь'дїти, та й не побачите.

23 Og siger man til eder: Se der, eller: Se her er han, så går ikke derhen, og løber ikke derefter!

І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдіть і не ганяйтесь.

24 Thi ligesom Lynet, når det lyner fra den ene Side af Himmelen, skinner til den anden Side af Himmelen, således skal Menneskesønnen være på sin Dag.

Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.

25 Men først bør han lide meget og forkastes af denne Slægt.

Перше ж мусить Він багато терпіти й відцураєть ся Його рід сей.

26 Og som det skete i Noas Dage, således skal det også være i Menneskesønnens Dage:

І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сива чоловічого.

27 De spiste, drak, toge til Ægte, bleve bortgiftede indtil den Dag, da Noa gik ind i Arken, og Syndfloden kom og ødelagde alle.

Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усіх.

28 Ligeledes, som det skete i Loths Dage: De spiste, drak, købte, solgte, plantede, byggede;

Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,

29 men på den Dag, da Loth gik ud af Sodoma, regnede Ild og Svovl ned fra Himmelen og ødelagde dem alle:

которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сіркою з неба та й вигубило всіх.

30 på samme Måde skal det være på den Dag, da Menneskesønnen åbenbares.

Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.

31 På den dag skal den, som er på Taget og har sine Ejendele i Huset, ikke stige ned for at hente dem; og ligeså skal den, som er på Marken, ikke vende tilbage igen!

Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.

32 Kommer Loths Hustru i Hu!

Спогадайте Лотову жінку.

33 Den, som søger at bjærge sit Liv, skal miste det; og den, som mister det, skal beholde Livet.

Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.

34 Jeg siger eder: I den Nat skulle to Mænd være på eet Leje; den ene skal tages med, og den anden skal lades tilbage.

Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся.

35 To Kvinder skulle male på samme Kværn; den ene skal tages med, og den anden skal lades tilbage.

Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.

36 To Mænd skulle være på Marken; den ene skal tages med. og den anden skal lades tilbage."

Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся.

37 Og de svare og sige til ham: "Hvor, Herre?" Men han sagde til dem: "Hvor Ådselet er, der ville også Ørnene samle sig."

І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло, там збирати муть ся орли.