Johannes 7
1 Derefter vandrede Jesus omkring i Galilæa; thi han vilde ikke vandre i Judæa, fordi Jøderne søgte at slå ham ihjel.
І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотів бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
2 Men Jødernes Højtid, Løvsalsfesten, var nær.
Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
3 Da sagde hans Brødre til ham: "Drag bort herfra og gå til Judæa, for at også dine Disciple kunne se dine Gerninger, som du gør.
Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої виділи діла Твої, що робиш.
4 Thi ingen gør noget i Løndom, når han selv ønsker at være åbenbar; dersom du gør dette, da vis dig for Verden!"
Ніхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
5 Thi heller ikke hans Brødre troede på ham.
Бо й брати Його не вірували в Него.
6 Da siger Jesus til dem: "Min Tid er endnu ikke kommen; men eders Tid er stedse for Hånden.
Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
7 Verden kan ikke hade eder; men mig hader den, fordi jeg vidner om den, at dens Gerninger ere onde.
Не може сьвіт ненавидіти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що діла його лихі.
8 Drager I op til Højtiden; jeg drager endnu ikke op til denne Højtid, thi min Tid er endnu ikke fuldkommet."
Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
9 Da han havde sagt dette til dem, blev han i Galilæa.
Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
10 Men da hans Brødre vare dragne op til Højtiden, da drog han også selv op, ikke åbenlyst, men lønligt.
Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
11 Da ledte Jøderne efter ham på Højtiden og sagde: "Hvor er han?"
Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
12 Og der blev mumlet meget om ham iblandt Skarerne; nogle sagde: "Han er en god Mand;" men andre sagde: "Nej, han forfører Mængden."
І було багато говірки про Него в народі: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Ні, а зводить народ.
13 Dog talte ingen frit om ham af Frygt for Jøderne.
Та ніхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
14 Men da det allerede var midt i Højtiden. gik Jesus op i Helligdommen og lærte.
Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
15 Jøderne undrede sig nu og sagde: "Hvorledes kan denne have Lærdom, da han ikke er oplært?"
І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
16 Da svarede Jesus dem og sagde: "Min Lære er ikke min, men hans, som sendte mig.
Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
17 Dersom nogen vil gøre hans Villie, skal han erkende, om Læren er fra Gud, eller jeg taler af mig selv.
Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголи.
18 Den, der taler af sig selv, søger sin egen Ære; men den, som søger hans Ære, der sendte ham, han er sanddru, og der er ikke Uret i ham.
Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
19 Har ikke Moses givet eder Loven? Og ingen af eder holder Loven. Hvorfor søge I at slå mig ihjel?"
Хиба не Мойсей дав вам закон? а ніхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
20 Mængden svarede: "Du er besat; hvem søger at slå dig ihjel?"
Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
21 Jesus svarede og sagde til dem: "Een Gerning gjorde jeg, og I undre eder alle derover.
Відказав Ісус і рече їм: Одно діло зробив я, і всі дивуєтесь.
22 Moses har givet eder Omskærelsen, (ikke at den er fra Moses, men fra Fædrene) og I omskære et Menneske på en Sabbat.
Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
23 Dersom et Menneske får Omskærelse på en Sabbat, for at Mose Lov ikke skal brydes, ere I da vrede på mig, fordi jeg har gjort et helt Menneske rask på en Sabbat?
Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
24 Dømmer ikke efter Skinnet, men dømmer en retfærdig Dom!"
Не судіть по виду, а праведний суд судїть.
25 Da sagde nogle af dem fra Jerusalem: "Er det ikke ham, som de søge at slå ihjel?
Казали тодї деякі з Єрусалимців: Чи не се Той, що шукають убити Його?
26 Og se, han taler frit, og de sige intet til ham; mon Rådsherrerne virkelig skulde have erkendt, at han er Kristus?
ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справді не взнали князі, що Він справді Христос?
27 Dog vi vide, hvorfra denne er; men når Kristus kommer, kender ingen, hvorfra han er."
Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же, як прийде, ніхто не знати ме, звідкіля Він.
28 Derfor råbte Jesus, idet han lærte i Helligdommen, og sagde: "Både kende I mig og vide, hvorfra jeg er! Og af mig selv er jeg ikke kommen, men han, som sendte mig, er sand, han, hvem I ikke kende.
Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
29 Jeg kender ham; thi jeg er fra ham, og han har udsendt mig."
Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
30 De søgte da at gribe ham; og ingen lagde Hånd på ham, thi hans Time var endnu ikke kommen.
Шукали тодї, щоб схопити Його, та ніхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
31 Men mange af Folket troede på ham, og de sagde: "Når Kristus kommer, mon han da skal gøre flere Tegn, end denne har gjort?"
Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
32 Farisæerne hørte, at Mængden mumlede dette om ham; og Ypperstepræsterne og Farisæerne sendte Tjenere ud for at gribe ham.
Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
33 Da sagde Jesus: "Endnu en liden Tid er jeg hos eder, så går jeg bort til den, som sendte mig.
Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
34 I skulle lede efter mig og ikke finde mig, og der, hvor jeg er, kunne I ikke komme."
Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
35 Da sagde Jøderne til hverandre: "Hvor vil han gå hen, siden vi ikke skulle finde ham? Mon han vil gå til dem, som ere adspredte iblandt Grækerne, og lære Grækerne?
Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
36 Hvad er det for et Ord, han siger: I skulle lede efter mig og ikke finde mig, og der, hvor jeg er, kunne I ikke komme?"
Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
37 Men på den sidste, den store Højtidsdag stod Jesus og råbte og sagde: "Om nogen tørster, han komme til mig og drikke!
В останній же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
38 Den, som tror på mig, af hans Liv skal der, som Skriften har sagt, flyde levende Vandstrømme:"
Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
39 Men dette sagde han om den Ånd, som de, der troede på ham, skulde få; thi den Helligånd var der ikke endnu, fordi Jesus endnu ikke var herliggjort.
Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
40 Nogle af Mængden, som hørte disse Ord, sagde nu: "Dette er sandelig Profeten."
Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справді пророк,
41 Andre sagde: "Dette er Kristus;" men andre sagde: "Mon da Kristus kommer fra Galilæa?
инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
42 Har ikke Skriften sagt, at Kristus kommer af Davids Sæd og fra Bethlehem, den Landsby, hvor David var?"
Чи не глаголе ж писаннє, що з насіння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
43 Således blev der Splid iblandt Mængden om ham.
Тодї повстало роздїленнє в народі через Него.
44 Men nogle af dem vilde gribe ham; dog lagde ingen Hånd på ham.
Деякі ж з них хотіли схопити Його; тільки ж ніхто не зняв на Него рук.
45 Tjenerne kom nu til Ypperstepræsterne og Farisæerne, og disse sagde til dem: "Hvorfor have I ikke ført ham herhen?"
Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
46 Tjenerne svarede: "Aldrig har noget Menneske talt således som dette Menneske."
Відказали слуги: Ніколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
47 Da svarede Farisæerne dem: "Ere også I forførte?
Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
48 Mon nogen af Rådsherrerne har troet på ham, eller nogen af Farisæerne?
Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
49 Men denne Hob, som ikke kender Loven, er forbandet."
А сей народ, що не знає закону, проклятий.
50 Nikodemus, han, som var kommen til ham om Natten og var en af dem, sagde til dem:
Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
51 "Mon vor Lov dømmer et Menneske, uden at man først forhører ham og får at vide, hvad han gør?"
Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
52 De svarede og sagde til ham: "Er også du fra Galilæa? Ransag og se, at der ikke fremstår nogen Profet fra Galilæa."
Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
53 Og de gik hver til sit Hus.
пійшов кожен до дому свого.
