3 Johannes 1

1 Den Ældste til Kajus, den elskede, hvem jeg elsker i Sandhed.

Ста́рець — улю́бленому Гаєві, якого я направду люблю́.

2 Du elskede! jeg ønsker, at det i alle Ting må gå dig vel, og du må være karsk, ligesom det går din Sjæl vel.

Улю́блений, — я молюся, щоб добре вело́ся в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре веде́ться душі твоїй.

3 Thi jeg blev meget glad, da der kom Brødre og vidnede om Sandheden i dig, hvorledes du vandrer i Sandheden.

Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засві́дчили правду твою, як ти живеш у правді.

4 Jeg har ingen større Glæde end denne, at jeg hører, at mine Børn vandre i Sandheden.

Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.

5 Du elskede! en trofast Gerning gør du i alt, hvad du virker for Brødrene, og det for femmede,

Улю́блений, — вірно ти чи́ниш, як що робиш для братті та для чужи́нців, —

6 hvilke have vidnet for Menigheden om din Kærlighed; og du vil gøre vel i at fremme deres Rejse således, som det er Gud værdigt.

вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх ви́провадиш, як достойно для Бога,

7 Thi for Navnets Skyld ere de dragne ud, uden at tage noget at Hedningerne.

бо вийшли вони ради Йме́ння Його, нічого не взявши від поган.

8 Derfor ere vi skyldige at tage os af sådanne, for at vi kunne blive Medarbejdere for Sandheden.

Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробі́тниками правді.

9 Jeg har skrevet noget til Menigheden; men Diotrefes, som gerne vil være den ypperste iblandt dem, anerkender os ikke.

Я до Церкви писав був, але Діотре́ф, що любить бути першим у них, нас не приймає.

10 Derfor vil jeg, når jeg kommer erindre om de Gerninger, han gør, idet han bagvasker os med onde Ord; og ikke tilfreds dermed, tager han både selv ikke Brødrene for gode, og dem, som ville det, forhindrer han deri og udstøder dem af Menigheden.

Тому́ то, коли я прийду́, то згадаю про вчинки його, що їх ро́бить, словами лихими обмовля́ючи нас. І він тим не задово́льнюється, — а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і виго́нить із Церкви.

11 Du elskede! efterfølg ikke det onde, men det gode. Den, som gør godt, er af Gud; den, som gør ondt, har ikke set Gud.

Улюблений, — не робися подібним до лихо́го, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.

12 Demetrius har et godt Vidnesbyrd af alle og af Sandheden selv; også vi vidne, og du ved, at vort Vidnesbyrd er sandt.

Про Димитрія сві́дчили всі й сама правда. І сві́дчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.

13 Jeg havde meget at skrive til dig, men jeg vil ikke skrive til dig med Blæk og Pen.

Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очерети́нкою,

14 Men jeg håber snart at se dig, og da skulle vi mundtligt tale sammen. Fred være med dig! Vennerne hilse dig. Hils Vennerne, hver især!

але маю надію побачити тебе незаба́ром, і говорити уста́ми до уст. Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амі́нь.