2 Timoteus 2
1 Du derfor, mit Barn! bliv stærk ved Nåden i Kristus Jesus;
Ти ж, сину мій, кріпшай у благодаті, що в Христї Ісусї,
2 og hvad du har hørt af mig for mange Vidner, betro det til trofaste Mennesker, som kunne være dygtige også til at lære andre.
і, що чув єси від мене перед многими сьвідками, те передай вірним людям, котрі способні будуть і инших навчати.
3 Vær med til at lide ondt som en god Kristi Jesu Stridsmand.
Ти ж терпи лихо, яко добрий воїн Ісуса Христа.
4 Ingen, som gør Krigstjeneste, indvikler sig i Livets Handeler for at han kan behage den, som tog ham i Sold.
Нїхто ж, воїном бувши, не мішаєть ся в справи життя (сього), щоб угодити тому, хто вибрав його воїном.
5 Og ligeså, når nogen møder i Væddekamp, bliver han dog ikke bekranset, dersom han ikke kæmper lovmæssigt.
Хоч же хто й бореть ся, не заслужить вінця, коли не законно бороти меть ся.
6 Den Bonde, som arbejder, bør først have Del i Frugterne.
Трудящому ратаєві перш подобає овощу скоштувати.
7 Mærk, hvad jeg siger; Herren vil jo give dig Indsigt i alle Ting.
Зрозумій, що глаголю; а Господь нехай дасть тобі розум у всьому.
8 Kom Jesus Kristus i Hu, oprejst fra de døde, af Davids Sæd, efter mit Evangelium,
Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму,
9 for hvilket jeg lider ondt lige indtil at være bunden som en Misdæder; men Guds Ord er ikke bundet.
в Йому ж терплю лихо аж до кайдан, як лиходій, та слова Божого не скувати.
10 Derfor udholder jeg alt for de udvalgtes Skyld, for at også de skulle få Frelsen i Kristus Jesus med evig Herlighed. (aiōnios g166)
Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасеннє, що в Христї Ісусї з вічньою славою. (aiōnios g166)
11 Den Tale er troværdig; thi dersom vi ere døde med ham, skulle vi også leve med ham;
Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем.
12 dersom vi holde ud, skulle vi også være Konger med ham; dersom vi fornægte, skal også han fornægte os;
Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.
13 dersom vi ere utro, forbliver han dog tro; thi fornægte sig selv kan han ikke.
Коли не віруємо, Він вірним пробував, відректись бо себе не може.
14 påmind om disse Ting, idet du besværger dem for Herrens Åsyn, at de ikke kives om Ord, hvilket er til ingen Nytte, men til Ødelæggelse for dem, som høre derpå.
Про се нагадуй, сьвідкуючи перед Господом не перечитись; нЇ на що воно не потрібне, (тілько) на руїну тих, що слухають.
15 Gør dig Flid for at fremstille dig selv som prøvet for Gud, som en, Arbejder, der ikke behøver at skamme sig, som rettelig lærer Sandhedens Ord.
Старай ся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди.
16 Men hold dig fra den vanhellige, tomme Snak; thi sådanne ville stedse gå videre i Ugudelighed,
Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,
17 og deres Ord vil æde om sig som Kræft. Iblandt dem ere Hymenæus og Filetus,
і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит,
18 som ere afvegne fra Sandheden, idet de sige, at Opstandelsen er allerede sket, og de forvende Troen hos nogle.
котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру.
19 Dog, Guds faste Grundvold står og har dette Segl: "Herren kender sine" og: "Hver den, som nævner Herrens Navn, afstå fra Uretfærdighed."
Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове.
20 Men i et stort Hus er der ikke alene Kar af Guld og Sølv, men også af Træ og Ler, og nogle til Ære, andre til Vanære.
У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть.
21 Dersom da nogen holder sig ren fra disse, han skal være et Kar til Ære, helliget, Husbonden nyttigt, tilberedt til al god Gerning.
Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владиці, на всяке дїло добре наготовленою.
22 Men fly de ungdommelige Begæringer; jag derimod efter Retfærdighed, Troskab, Kærlighed og Fred sammen med dem, som påkalde Herren af et rent Hjerte;
Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем.
23 og afvis de tåbelige og uforstandige Stridigheder, efterdi du ved, at de avle Kampe,
Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки.
24 men en Herrens Tjener bør ikke strides, men være mild imod alle, dygtig til at lære, i Stand til at tåle ondt,
Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тпхим до всїх, навчаючим, незлобним,
25 med Sagtmodighed irettesættende dem, som modsætte sig, om Gud dog engang vilde give dem Omvendelse til Sandheds Erkendelse,
щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозуміннє правди,
26 og de kunde blive ædru igen fra Djævelens Snare, af hvem de ere fangne til at gøre hans Villie.
і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.
