2 Korinterne 8

1 Men vi kundgøre eder, Brødre! den Guds Nåde, som er given i Makedoniens Menigheder,

Даємо ж вам знати, браттє, про благодать Божу, дану церквам Македонським,

2 at under megen Trængsels Prøvelse har deres overstrømmende Glæde og deres dybe Fattigdom strømmet over i deres Gavmildheds Rigdom.

що у великому допустї горя наддостаток радощів їх, і до глибини убожество їх достаткувадо багацтвом щирости їх.

3 Thi efter Evne (det vidner jeg) gave de, ja, over Evne af egen Drift,

Бо вони по силї - се я сьвідкую - і над силу доброхітні.

4 idet de med megen Overtalelse bade os om den Nåde at måtte tage Del i Hjælpen til de hellige,

З великим благаннєм благали нас прийняти дар і товаришуваннє (спілність) в служенню сьвятим.

5 og ikke alene som vi havde håbet, men sig selv gav de først og fremmest til Herren og så til os, ved Guds Villie,

І не, яко ж ми надіялись, а оддали себе перш Господеві, та й нам, волею Божою;

6 så at vi opfordrede Titus til, ligesom han forhen havde begyndt, således også til at tilendebringe hos eder også denne Gave.

тим то ми вблагали Тита, щоб, яко ж перше почав, так і скінчив у вас благодать сю.

7 Men ligesom I ere rige i alt, i Tro og Tale og Erkendelse og al Iver og i eders Kærlighed til os: måtte I da være rige også i denne Gave!

А ви, яко ж у всьому достаткуєте вірою, і словом, і знаннєм, і всяким дбаннєм, і любовю вашою до нас, щоб і в сїй благодатї достаткували.

8 Jeg siger det ikke som en Befaling, men for ved andres Iver at prøve også eders Kærligheds Ægthed.

Не повеліваючи глаголю, а через дбаннє инших хочу допевнитись в щирості вашої любови.

9 I kende jo vor Herres Jesu Kristi Nåde, at han for eders Skyld blev fattig, da han var rig, for at I ved hans Fattigdom skulde blive rige.

Знаєте бо благодать Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас з'убожів, бувши багатим, щоб ви убожеством Його збагатились.

10 Og jeg giver min Mening herom til Kende; thi dette er eder gavnligt, I, som jo i Fjor vare de første til at begynde, ikke alene med Gerningen, men endogså med Villien dertil.

І в сьому даю раду: се бо вам на користь, котрі не тільки робити, та й хотіти перш почали від торішнього літа.

11 Men fuldbringer da nu også Gerningen, for at, ligesom I vare redebonne til at ville, I også må fuldbringe det efter eders Evne.

Тепер же і кінчіть роботу, щоб яко ж була охота хотїти, так щоб і скінчили по спромозї.

12 Thi når Redebonheden er til Stede, da er den velbehagelig efter, hvad den evner, ikke efter, hvad den ikke evner.

Бо коли в кого в охота, то вона приятна по тому, як хто мав, а не по тому, як хто не мав.

13 Det er nemlig ikke Meningen, at andre skulle have Lettelse og I Trængsel; nej, det skal være ligeligt. Nu for Tiden må eders Overflod komme hines Trang til Hjælp,

(Нехай) бо не (буде) иншим одрада, а вам горе, а по рівнотї:

14 for at også hines Overflod kan komme eders Trang til Hjælp, for at der kan blive Ligelighed,

в теперешнїй час ваш достаток про їх недостаток, щоб і їх достаток був про ваш недостаток, щоб була рівнота,

15 som der er skrevet: "Den, som sankede meget, fik ikke for meget, og den, som sankede lidet, fik ikke for lidt."

яко ж писано: хто (назбирав) багато, не надто мав, і хто мало, не мав недостатку.

16 Men Gud ske Tak, som giver den samme Iver for eder i Titus's Hjerte!

Дякуємо ж Богові, що дав таке щире дбаннє про вас у серце Титу.

17 Thi vel har han modtaget min Opfordring; men da han er så ivrig, så er det af egen Drift, at han rejser til eder.

Бо благаннє таки прийняв, та й, бувши прихильнішим своєю охотою, вийшов до вас.

18 Og sammen med ham sende vi den Broder, hvis Ros i Evangeliet går igennem alle Menighederne,

Послали ж ми з ним і брата, котрого похвала в євангелию по всіх церквах.

19 og ikke det alene, men han er også udvalgt af Menighederne til at rejse med os med denne Gave, som besørges af os, for at fremme selve Herrens Ære og vor Redebonhed,

Не тільки ж се; а він і вибраний від церков товариш наш з сією благодаттю, що нею служимо на славу самого Господа й на одраду вашу,

20 idet vi undgå dette, at nogen skulde kunne laste os i Anledning af denne rige Hjælp, som besørges af os;

остерегаючись того, щоб хто не дорікав нам достатком сім, котрим ми служимо,

21 thi vi lægge Vind på, hvad der er godt ikke alene i Herrens, men også i Menneskers Øjne.

промишляючи про добре не тільки перед Богом, та й перед людьми.

22 Men sammen med dem sende vi vor Broder, hvis Iver vi ofte i mange Måder have prøvet, men som nu er langt ivrigere på Grund af sin støre Tillid til eder.

Послали ж з ними брата нашого, про котрого ми допевнились, що він у многому дуже пильний, тепер же він ще пильнїший, у великій надїї на вас.

23 Hvad Titus angår, da er han min Fælle og Medarbejder hos eder, og hvad vore Brødre angår, da ere de Menighedsudsendinge, Kristi Ære.

Що до Тита, то він мій товариш і помічник про вас; що до братів наших, вони посланники церков, слава Христова.

24 Så giver dem da for Menighedernes Åsyn Beviset på eders Kærlighed og for det, vi have rost eder for.

Покажіть же доказ любови вашої і хвалення нашого вами перед ними й перед лицем церков.