Luka 13
1 Upravo u taj čas dođoše neki te mu javiše što se dogodilo s Galilejcima kojih je krv Pilat pomiješao s krvlju njihovih žrtava.
У той час підійшли деякі та розказали [Ісусові] про галілеян, кров яких Пилат змішав з їхніми жертвами.
2 Isus im odgovori: “Mislite li da ti Galilejci, jer tako postradaše, bijahu grešniji od drugih Galilejaca?
[Ісус] відповів: «Чи ви думаєте, що ці галілеяни так постраждали, тому що були грішніші за інших галілеян?
3 Nipošto, kažem vam, nego ako se ne obratite, svi ćete slično propasti!
Кажу вам, що ні! Але якщо не покаєтесь, усі загинете так само.
4 Ili onih osamnaest na koje se srušila kula u Siloamu i ubila ih, zar mislite da su oni bili veći dužnici od svih Jeruzalemaca?
Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких впала вежа в Силоамі та вбила їх, були більш грішні за всіх, що живуть в Єрусалимі?
5 Nipošto, kažem vam, nego ako se ne obratite, svi ćete tako propasti.”
Кажу вам, що ні! Але якщо не покаєтесь, усі так само загинете».
6 Nato im pripovjedi ovu prispodobu: “Imao netko smokvu zasađenu u svom vinogradu. Dođe tražeć ploda na njoj i ne nađe
Тоді розповів їм таку притчу: «Один чоловік мав у своєму винограднику смоковницю й прийшов до неї шукати плоду, та не знайшов.
7 pa reče vinogradaru: 'Evo, već tri godine dolazim i tražim ploda na ovoj smokvi i ne nalazim. Posijeci je. Zašto da iscrpljuje zemlju?'
Тоді він промовив до садівника: „Ось я вже три роки приходжу шукати плоду на цій смоковниці й не знаходжу. Зрубай її! Навіщо вона займає землю?“
8 A on mu odgovori: 'Gospodaru, ostavi je još ove godine dok je ne okopam i ne pognojim.
Але [садівник] відповів: „Господарю, залиши її ще на цей рік. Я обкопаю її довкола та обкладу її добривом.
9 Možda će ubuduće ipak uroditi. Ako li ne, posjeći ćeš je.'”
Може, принесе плід, якщо ж ні, тоді її зрубаєш“».
10 Jedne je subote naučavao u nekoj sinagogi.
[Ісус] навчав у синагозі в Суботу.
11 Kad eto žene koja je osamnaest godina imala duha bolesti. Bila je zgrbljena i nikako se nije mogla uspraviti.
І ось там була жінка, яка вісімнадцять років мала духа хвороби та не могла випрямитись.
12 Kad je Isus opazi, dozva je i reče joj: “Ženo, oslobođena si svoje bolesti!”
Коли Ісус її побачив, то покликав і сказав: ―Жінко, ти звільнена від своєї хвороби.
13 I položi na nju ruke, a ona se umah uspravi i poče slaviti Boga.
Він поклав на неї руки, і вона відразу випрямилась та почала прославляти Бога.
14 Nadstojnik sinagoge - ozlovoljen što je Isus u subotu izliječio - govoraše mnoštvu: “Šest je dana u koje treba raditi! U te dakle dane dolazite i liječite se, a ne u dan subotni!”
Тоді керівник синагоги, обурившись через те, що Ісус зцілив у Суботу, промовив до народу: ―Є шість днів, у які вам належить працювати, ось тоді й приходьте для зцілення, а не в Суботу!
15 Odgovori mu Gospodin: “Licemjeri! Ne driješi li svaki od vas u subotu svoga vola ili magarca od jasala da ga vodi na vodu?
Але Господь відповів йому: ―Лицеміри! Чи кожен із вас не відв’язує вола чи осла свого від стійла в Суботу й не веде напоїти?
16 Nije li dakle i ovu kćer Abrahamovu, koju Sotona sveza evo osamnaest je već godina, trebalo odriješiti od tih spona u dan subotni?”
Чи цю жінку, доньку Авраамову, яку сатана зв’язав ось уже вісімнадцять років, не належить визволити з цих пут у день Суботній?
17 Na te njegove riječi postidješe se svi protivnici njegovi, a sav se narod radovaše zbog svega čime se on proslavio.
Коли Він це промовив, усім Його супротивникам стало соромно, а весь народ радів усім славним вчинкам, які Він робив.
18 Govoraše dakle: “Čemu je slično kraljevstvo Božje? Čemu da ga prispodobim?
Далі [Ісус] промовив: «До чого подібне Царство Боже? До чого б Мені його прирівняти?
19 Ono je kao kad čovjek uze gorušičino zrno i baci ga u svoj vrt. Uzraste i razvi se u stablo te mu se ptice nebeske gnijezde po granama.”
Воно подібне до гірчичного зерна, яке чоловік узяв та кинув у свій город. Зерно виросло та стало деревом, і птахи небесні зробили гнізда на його гілках».
20 I opet im reče: “Čemu da prispodobim kraljevstvo Božje?
І знову промовив: «До чого подібне Царство Боже?
21 Ono je kao kad žena uze kvasac i zamijesi ga u tri mjere brašna dok sve ne uskisne.”
Воно подібне до закваски, яку жінка взяла та поклала до трьох мір борошна, доки все вкисло».
22 Putujući tako u Jeruzalem, prolazio je i naučavao gradovima i selima.
[Ісус] проходив через міста та села, навчаючи людей і прямуючи до Єрусалима.
23 Reče mu tada netko: “Gospodine, je li malo onih koji se spasavaju?” A on im reče:
Хтось Його спитав: ―Господи, чи мало буде тих, що спасуться? [Ісус] відповів:
24 “Borite se da uđete na uska vrata jer mnogi će, velim vam, tražiti da uđu, ali neće moći.”
―Намагайтесь увійти через вузькі ворота, адже багато тих, хто намагатиметься ввійти, але не зможуть.
25 “Kada gospodar kuće ustane i zaključa vrata, a vi stojeći vani počnete kucati na vrata: 'Gospodine, otvori nam!', on će vam odgovoriti: 'Ne znam vas odakle ste!'
Коли господар будинку підійметься та зачинить двері, ви, стоячи ззовні, будете стукати в двері та казати: «Господи, відчини нам!» Але Він у відповідь скаже: «Я не знаю вас, звідки ви!»
26 Tada ćete početi govoriti: 'Pa mi smo s tobom jeli i pili, po našim si trgovima naučavao!'
Тоді ви скажете: «Ми їли та пили з Тобою, Ти навчав на наших вулицях».
27 A on će vam reći: 'Kažem vam: ne znam odakle ste. Odstupite od mene, svi zlotvori!'”
Але Він відповість: «Не знаю вас, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить зло».
28 “Ondje će biti plač i škrgut zubi kad ugledate Abrahama i Izaka i Jakova i sve proroke u kraljevstvu Božjem, a sebe vani, izbačene.
Там буде плач та скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака, Якова й усіх пророків у Царстві Божому, а ви будете вигнані геть.
29 I doći će s istoka i zapada, sa sjevera i juga i sjesti za stol u kraljevstvu Božjem.
Прийдуть люди зі сходу та заходу, з півночі й півдня і сядуть за стіл у Царстві Божому.
30 Evo, ima posljednjih koji će biti prvi, ima i prvih koji će biti posljednji.”
І ось останні будуть першими, а перші – останніми.
31 U taj čas pristupe neki farizeji i reknu mu: “Otiđi, otputuj odavde jer te Herod hoće ubiti.”
Тоді підійшли до Нього фарисеї та сказали: ―Тікай, залиши це місто, бо Ірод хоче вбити Тебе.
32 A on će njima: “Idite i kažite toj lisici: 'Evo, izgonim đavle i liječim danas i sutra, a treći dan dovršujem.
Він відповів: ―Ідіть та скажіть тій лисиці: «Ось Я виганяю демонів і зціляю сьогодні та завтра, а третього дня закінчу.
33 Ali danas, sutra i prekosutra moram nastaviti put jer ne priliči da prorok pogine izvan Jeruzalema.'”
Мені треба сьогодні, завтра та післязавтра продовжити Мій шлях, бо неможливо, щоб пророк загинув поза Єрусалимом».
34 “Jeruzaleme, Jeruzaleme, koji ubijaš proroke i kamenuješ one što su tebi poslani! Koliko li puta htjedoh skupiti djecu tvoju kao kvočka piliće pod krila i ne htjedoste!
О, Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і закидуєш камінням посланих до тебе! Скільки разів Я бажав зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, але ви не захотіли!
35 Evo, napuštena vam kuća. A kažem vam, nećete me vidjeti dok ne dođe čas te reknete: “Blagoslovljen Onaj koji dolazi u ime Gospodnje!”
Ось ваш дім залишається [порожнім]. Кажу ж вам: не побачите Мене, доки не скажете: «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!»
