Luk 20
1 Hahoi, hnin touh hnin teh Jisuh ni bawkim vah tami moikapap a cangkhai teh kamthang kahawi a dei lahun nah vaihma bawinaw, cakathutkungnaw hoi kacuenaw a tho awh teh,
Одного дня, коли [Ісус] навчав народ у Храмі, проповідуючи Добру Звістку, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини
2 hete hnosakthai nahanelah bangpatet e kâtawnnae maw na tawn. Apini maw kâtawnnae na poe dei haw, telah a ti awh.
й запитали Його: ―Скажи нам, якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу?
3 Jisuh ni a dei pouh e teh, lawk buet touh na pacei awh vai, nangmouh ni dei awh haw.
[Ісус] сказав їм у відповідь: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені:
4 Jawhan ni baptisma poe thainae kâ a tawn e hah kalvan hoi e maw, tami koehoi e maw, dei awh haw, telah a pacei.
Іванове хрещення було з Неба чи від людей?
5 Ahnimouh ni buet touh hoi buet touh a kâpan awh teh, bangtelamaw ti han. Kalvan hoi e tetpawiteh, hat boipawiteh bangkongmaw Jawhan na yuem awh hoeh telah a dei han. Tami koehoi e doeh telah tet pawiteh,
Вони ж стали говорити між собою: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»
6 hivah kaawm e taminaw pueng ni Jawhan teh profet roeroe doeh telah a yuem awh dawkvah, ahnimouh ni maimanaw teh talung hoi na dêi awh han, telah ati awh.
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то весь народ поб’є нас камінням, бо вони переконані, що Іван був пророком.
7 Hatdawkvah ahnimanaw ni, nâ hoi e maw tie ka panuek awh hoeh, telah a dei awh.
Тож вони відповіли, що не знають, звідки воно.
8 Hahoi Jisuh ni, hat pawiteh kai ni hai bangpatetlae kâtawnnae hoi maw hete hno heh ka sak tie hah ka dei van mahoeh, telah atipouh.
Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
9 Hatnavah Jisuh ni taminaw koe bangnuenae lawk a dei pouh. Tami buet touh ni misur takha buet touh a tawn. Takhakatawkkungnaw koe a hlai sak teh, kahlong lah atueng moikasawlah a cei.
І почав Він розповідати людям таку притчу: ―Один чоловік посадив виноградник, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож на довгий час.
10 Misur paw khi tue a pha toteh, a hlai sak e naw koehoi misurpaw la hanelah, takhakatawkkungnaw koe a san buet touh a patoun. Hatei takhakatawkkungnaw ni a san hah a hem awh teh, kuthrawng lah a pâban awh.
Коли надійшов час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб вони віддали його частину врожаю. Однак виноградарі побили його й відіслали назад ні з чим.
11 Hahoi alouke a san buet touh bout a patoun navah, a hem awh teh, yeiraipo sak awh teh, kuthrawng lah bout a pâban awh.
Він надіслав іншого раба, але вони й того, побивши та зневаживши, відіслали ні з чим.
12 Alouke a san hah bout a patoun navah, ka patawpoung lah a hem awh teh a pâlei awh.
Він надіслав третього, але вони й цього поранили та викинули з [виноградника].
13 Hatnavah takha katawnkung ni, bangtelamaw ka sak han. Ka pahren poung e ka capa ka patoun han, ahni teh a bari awh han doeh, telah a ti.
Тоді господар виноградника подумав: «Що ж мені робити? Надішлю [до них] мого улюбленого сина, може, його поважатимуть!»
14 Hatei, takhakatawkkungnaw niyah, a capa a hmu navah ahni teh râw ka coe hane nahoehmaw, tho awh, thet awh sei. Hat pawiteh doeh ahnie râw hah maimouh ni coe awh ti ati awh.
Але виноградарі, побачивши його, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, щоб спадщина дісталася нам!»
15 Hatdawkvah takha katawnkung e capa hah a man awh, takha alawilah a pâlei awh teh a thei awh. Hottelah pawiteh, takha katawnkung ni bangtelamaw ati han.
Вони його вивели з виноградника та вбили. Що ж зробить із ними господар виноградника?
16 Takhakatawnkung hah koung thet vaiteh, hote takha hah alouke takhakatawkkungnaw koe a poe han telah atipouh. Hote hah taminaw ni a thai navah, hottelah awm hanh naseh, ati awh.
Він прийде та вб’є тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Тоді ті, хто слухав, сказали: ―Нехай не станеться так!
17 Jisuh ni ahnimanaw a khet teh, im kasakkung ni, a pahnawt e talung hah a takinlung lah bout ao tie Cakathoung dawk kaawm e lawk hah bangmaw a dei ngai, telah a pacei awh.
Але [Ісус], подивившись на них, запитав: ―Тоді що означає написане: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем»?
18 Hote talung dawk ka bawt e pueng teh rekrek a kâbawng vaiteh hote talung ni a bosin e pueng teh vitpatit lah ao han, telah atipouh.
Кожен, хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
19 Hahoi teh vaihma bawinaw, cakathutkungnaw ni hote bangnuenae teh maimouh doeh na dei ngai nah tie a panue awh toteh, Jisuh man nahanelah kho a pouk awh. Hatei kamkhueng e tamihupui hah a taki awh.
Книжники та первосвященники шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу. Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу.
20 Hatnavah Farasinaw ni Jisuh e lawk man pouh hanelah a tawng teh kho kaukkung kâtawnnae katawnnaw e kut dawk poe thai nahanelah, tamikalan lah kâsak e katuetnaw a patoun awh.
І почали вони уважно слідкувати за Ним, надіслали людей, які вдавали із себе праведних, щоб спіймати Його на слові й видати владі намісника.
21 Hahoi, Jisuh hanlah, saya, atangcalah na cangkhai teh na dei tie ka panue awh. Hahoi apie minhmai hai na khen hoeh, hatei Cathut e lamthung lawkkatang hah na cangkhai toe.
Вони запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш та навчаєш. Ти не зважаєш на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху.
22 Hatdawkvah na dei pouh haw, Sizar koe tamuk poe e hah kaimae phung hoi a kâtaran ou, kâtaran hoeh ou telah a pacei awh.
Чи годиться нам платити податок Кесареві, чи ні?
23 Jisuh ni ahnimae huenghaionae hah a panue dawkvah nangmouh ni bangkongmaw kai na tanouk awh.
Зрозумівши їхню хитрість, [Ісус] сказав їм:
24 Phoisa phek touh na patue haw, apie mei hoi min maw ka kamnuek telah a pacei navah, ahnimouh ni Rom siangpahrang e mei hoi min doeh atipouh awh.
―Покажіть Мені динарій! Чиє на ньому зображення та напис? Вони відповіли: ―Кесаря!
25 Jisuh ni Rom siangpahrang e hno teh Rom siangpahrang poe awh. Cathut e hno teh Cathut poe awh, telah atipouh.
Тоді Він сказав: ―Тож віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже!
26 Hottelah ahnimouh ni taminaw e hma lah a lawk yon a hmu thai awh hoeh dawkvah, kângairu lahoi lawkkamuem lah ao awh.
Вони не змогли впіймати Його на слові перед народом і, здивовані Його відповіддю, замовкли.
27 Duenae koehoi boutthawnae awm hoeh ka tet e Sadusinaw ni Jisuh koe a tho awh teh,
Тоді підійшли [до Ісуса] деякі садукеї, які кажуть, що немає воскресіння [з мертвих], і запитали Його:
28 Bawipa, tami buetbuet touh niyah ca tawn laipalah, a yu dout takhai pawiteh, a tami a thup hoeh nahanelah, a nawngha ni let awmkhai seh titeh Mosi ni a thut.
―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину бездітною, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові».
29 A hmaunawngha sari touh ao awh. A camin ni hmaloe a yu lah a la teh, Ca sak laipalah a due takhai.
Було семеро братів. Перший одружився та помер бездітним.
30 A nawngha ni patuen a okhai teh ca sak laipalah bout a due takhai.
Потім другий
31 Hottelah, buet touh hnukkhu buet touh a due takhai awh teh, hmaunawngha sari touh ni ca sak awh laipalah, hote napui hah be a due takhai awh.
і третій одружувалися з вдовою, і так усі семеро. Вони померли, не залишивши дітей після себе.
32 A hnukteng vah hote napui hai a due van.
Після всіх померла й жінка.
33 Hatdawkvah, boutthawnae tue a pha toteh, hote napui hah apie yu lah maw ao han. Hmaunawngha sari touh ni hote napui hah a yu lah a okhai awh toe telah a ti.
Отже, при воскресінні чиєю дружиною вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.
Ісус відповів їм: ―Люди цього віку одружуються та виходять заміж. (aiōn g165)
35 Hatei, a yungyoe e pang hane hoi duenae koehoi bout thawnae dawk kamcu e taminaw teh kâpaluen awh hoeh, kâhâ awh hoeh toe. (aiōn g165)
Але ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть одружуватись і не виходитимуть заміж. (aiōn g165)
36 Ahnimouh teh kalvantaminaw patetlah ao awh teh dout thai awh hoeh toe. Ahnimouh teh duenae koehoi bout thaw lah ao toung dawkvah Cathut e ca lah ao awh.
І померти вже не зможуть, а будуть як ангели, бо вони є синами Божими та синами воскресіння.
37 Hothloilah Mosi ni kadout tangcoung e taminaw hringnae dawk bout a thaw awh tie kacaicalah a dei. Hmai ka kang e buruk kong a dei nah Bawipa teh Abraham Cathut, Isak Cathut, Jakop Cathut lah ao a ti.
А те, що мертві воскресають, показав Мойсей при полум’ї вогню тернового куща, коли назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова.
38 Cathut teh kadoutnaw e Cathut na hoeh. Kahringnaw e Cathut doeh. Hote taminaw pueng ni Cathut dawk kahring awh telah atipouh.
Він є Богом не мертвих, а живих! Для Нього всі живі!
39 Cakathutkungnaw tami tangawn ni, Bawipa, nange na dei e lawk teh atang doeh telah a ti.
Деякі з книжників сказали: ―Учителю, Ти добре сказав!
40 Hahoi ahni teh lawk bout pacei ngam awh hoeh.
І більше ніхто не наважувався ставити Йому запитання.
41 Jisuh ni a thaw teh, bangtelamaw Messiah teh Devit capa lah ao han, telah na ti awh.
Потім [Ісус] запитав їх: ―Чому вони кажуть, що Христос є сином Давида?
42 Bangkongtetpawiteh Devit roeroe ni Cathut ni ka Bawipa teh, Na tarannaw hah na khok toungnae lah ka ta hoehroukrak kaie aranglah tahung telah,
Сам же Давид каже в книзі Псалмів: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене,
43 ka Bawipa ni Sam cauk dawkvah ati na nahoehmaw.
доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
44 Hottelah Devit ni Khrih hah Bawipa telah kaw pawiteh bangtelamaw Khrih teh ahnie a capa lah ao thai han, telah a pacei awh.
Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
45 Rangpui ni a thai navah Bawipa ni a hnukkâbangnaw koe bout a dei pouh e teh,
Коли весь народ слухав, [Ісус] промовив до учнів:
46 Cakathutkungnaw heh roun awh. Ahnimouh teh angkidung kho hoi kâhlai hane a ngai awh. Hnopai yonae hmuen koe tami pueng ni bari e hah a ngai awh. Sinakok dawk tahungnae a rasangnae hah a lungpataw awh teh, pawitonae koevah bari kaawm e hmuen kahawi a ngai awh.
«Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах.
47 Lahmainunaw e im hah a lawp awh teh, a yon kamnuek vaih titeh, kasawpoung lah a ratoum awh. Ahnimouh teh hoe kalen e yonphukhangnae a kâhmo awh han atipouh.
Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».
