Daniel 1
1 Judah lengpa, Jehoiakim lengvaipoh kumthum lhin kumin, Babylon lengpa Nebuchadnezzar chu Jerusalem’a ahungin, khopi chu a-umkimin, a-opkhumden tai.
За третього року царюва́ння Йояки́ма, Юдиного царя, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його́.
2 Pakaiyin, Nebuchadnezzar chu, Judah lengpa Jehoiakim chung’a galjona apen, lengpa leh Pathen houin’a thil theng phabep ho jong, akhut’a apedoh tai. Hijeh chun Nebuchadnezzar’in, lengpa ahin, thil achom ho chu ahin, abonin Babylon gam’a apolutin, athil ho jouse chu ama pathen Hou-in’a thil kikholna’a chun akoi tai.
І дав Госпо́дь в його руку Йояки́ма, Юдиного царя, та частину по́суду Божого дому, і він відправив їх до кра́ю вавилонського, до дому свого бога, а по́суд відправив до скарбни́чного дому свого бога.
3 Chu-in lengpa’n a sepai lamkai Ashpenaz kiti nukiso ho pipua pangpa jah’a, galhing’a hung kikaiho lah’a, Judah lengte insungmi phabep chuleh adang milen milal ho insungmi phabep, ama leng inpia ahinpuilut dingin thu apetai.
І сказав цар до Ашпеназа, начальника його е́внухів, щоб приве́сти з Ізраїлевих синів, і з царсько́го, і з шляхе́тського роду,
4 Aman golhang melpha, chihna leh hetna bukim, tahsa damthei chuleh leng inpia lolhing tah’a lhacha thei ding, holdoh inlang, amaho chu Babylon gam pao leh chondan lekha hil ding chuleh jilsah ding ahiuve, ati.
юнакі́в, що нема в них жодної ва́ди, і вони вродли́вого ви́гляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання́, і розуміють науку, і щоб у них була́ мото́рність служи́ти в царсько́му пала́ці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв.
5 Lengpa’n amaho ding chun, niseh’a ama neh leh don bang bang, an-neh twitah leh don ding ju twitah, agonpehin ahi. Kumthum sung’a amaho chu, kihilna leh kijilna anei uva chujou tahleh, leng inpi vaihom lhacha ding’a lut ding ahiuve.
І призна́чив їм цар щоденну пожи́ву, з царсько́ї ї́жі та з вина, що сам його пив, а на їхнє вихова́ння — три роки, а по закі́нченні їх стануть вони перед царськи́м обличчям.
6 Judah phung leh nam’a kon’a kilheng doh golhang khangdong mili ho chu Daniel, Hananiah, Mishael chuleh Azariah ahiuve.
І були́ серед них з Юдиних синів Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія.
7 Nu-kiso ho lamkai pipu chun, amahose chu, Babylonte minthah asempehin, Daniel chu Belteshazzar, Hananiah chu Shadrach, Mishael chu Meshach chuleh Azariah chu Abednego asah tan ahi.
А нача́льник е́внухів дав їм інші імена́, і дав Даниїлові ім'я́ Валтаса́р, а Ананії — Шадра́х, а Мисаїлові — Меша́х, а Азарії — Авед-Не́ґо.
8 Ahivangin, Daniel chun lengpa’a kon anneh twitah leh don ding ju twitah hung kipe chu, neh’a chuleh don’a ama hinna kisuh boh louna dingin, kigellhahna dettah aneitai. Hijeh chun, aman nukiso ho pipu kom’a chun, lengpa’a kon hung kipe neh leh don hochu, nehdateina dingin phalna athum tai.
І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверни́ться ї́жею царя та питво́м, що той сам його пив, і просив від начальника е́внухів, щоб не оскверни́тися.
9 Hichun, Pathenin, nukiso ho pipu pa lungsung’a chun, Daniel hepina leh gelkhohna ahinpe tan ahi.
І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником е́внухів.
10 Ahivangin nukiso ho pipu chun, Daniel jah’a, “Nangho ding anneh leh don ding ju, gongtup’a eipansahpa kapu lengpa kakicha lheh e. Ijem-tin, nakibahpi na gol ho sangin namel hung gong hen lang, na tahsa hung lhasam khaleh, nangma jal’a keima lu kitan lo ding ahi, kati aja lheh’e,’’ ati tai.
І сказав начальник е́внухів до Даниїла: „Боюсь я свого пана царя, бо він ви́значив вашу ї́жу та ваше питво́. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнакі́в, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем“.
11 Hichun Danielin, nukiso ho pipu pan amaho chu: Daniel, Hananiah, Mishael chuleh Azariah, vetup ding’a atum’a anganse pa jah’a chun, asei tai.
І сказав Даниїл до старшо́го, якого начальник е́внухів призна́чив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією:
12 Lungset in, nisom sung nei patepun, kaneh diu anche leh ka don diu twi keoseh bou neipeuvin.
„Ви́пробуй но своїх рабів десять день, і нехай дають нам із ярини́, — і ми бу́демо їсти, та воду — і бу́демо пити.
13 Nisom jou tengleh, lengpa’a kon anneh twitah nea chuleh ju twitah don golhang ho chutoh neivet kah’un. Hichea namubang bang chun, keiho chung’a thulhuhna bol jengin, khoh kasa pouve, ati tai.
І нехай з'я́вляться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнакі́в, що їдять царську́ їжу, — і згідно з тим, що побачиш, зроби зо своїми рабами“.
14 Hichun, Daniel thusei chu, amaho vetup’a pangpan anop pehin, nisom sung apatepin avetai.
І той послухався їх у цьому, і випробо́вував їх десять день.
15 Nisom lhinin, lengpa anneh twitah leh ju twitah’a kivah golhang ho sangin, Daniel leh aloi mithum ho chu, amel’u ahoijoh’a chuleh atahsa’u jong adamthei joh chu, mudoh ahitauve.
А по десяти днях їхній вигляд ви́явився кращим, і вони були здорові́ші на тілі, аніж усі ті юнаки́, що їли царську́ ї́жу.
16 Hichun achinguva pangpa chun, amaho ding’a kigong anneh twitah leh ju hochu aladohin, aneh diuvin anche bou apetai.
І цей старший відно́сив їхню їжу та вино їхнього пиття́, а давав їм ярину́.
17 Pathenin hiche golhang li ho chu, midang ho sangin chihna, thepna chuleh ijakai hetna apen ahi. Chuleh adehsetin, Daniel chu, themgao thu leh mang ho hetna leh ledoh theina apen ahi.
А ці че́тверо юнакі́в, — дав їм Бог пізна́ння та розумі́ння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому виді́нні та снах.
18 Akijilnau phatsung alhin tah chun, lengpa thupeh dungyuijin, nukiso ho pipu chun, amaho chu abon’un Nebuchadnezzar lengpa angsung’a ahin pui lut tai.
А на кінець тих днів, коли цар сказав приве́сти їх, то начальник е́внухів привів їх перед обличчя Навуходоно́сорове.
19 Lengpa’n amaho chu akihoupin ahileh, Daniel, Hananiah, Mishael chuleh Azariah ho chung’a alung lhei bang chun, midang koima chung’a amu tapoi. Hijeh chun, amaho chu leng inpia lhacha vaihom in alut tauvin ahi.
І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був зна́йдений таким, як Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія. І вони ставали перед царськи́м обличчям.
20 Hichun lengpa’n amaho chu, chihna leh hetkhenna pum’a thutan vaihomna thuho adoh’a akihoupina-a chun, alenggam sung pumpia mitpheldoi themho leh ai-lhim themho jouse sangin, ale som in athemjo uve ti amudoh tan ahi.
А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх уде́сятеро мудрішими від усіх чарівникі́в та заклиначі́в, що були́ в усьому його царстві.
21 Daniel chu, Cyrus lengpa lengchan kal kumkhat lhingei jin, leng inpi lhacha vaihom in apang in ahi.
І був Даниїл там аж до першого року царя Кі́ра.
