Luke 20
1 Ni khat Jesus biakinn sung ah mipi te thuhil in lungdamna thu a son laitak, thiampi lian te le thukhamhil te sia upa te taw hongpai uh a,
Одного дня, коли [Ісус] навчав народ у Храмі, проповідуючи Добру Звістку, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини
2 Jesus kung ah, hong son tan, hibang te bang thuneina taw vawt ni ziam? a hibale hi thuneina kua in hong pia ziam? ci uh hi.
й запитали Його: ―Скажи нам, якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу?
3 Jesus in zo kik a, Kei zong thu khat hong dong tu khi hi; hong zo tavun:
[Ісус] сказав їм у відповідь: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені:
4 Tuiphumpa John sia, van pan ziam maw, mihing te kung pan ziam? ci hi.
Іванове хрещення було з Неба чи від людей?
5 Amate ngaisun khawm tek uh a, van pan hi; ci leang, ama in, banghang um ngawl nu ziam? hong ci tu.
Вони ж стали говорити між собою: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»
6 A hi tazong, mihing te kung pan hi; ci leang zong, mihing te in suangtum taw hong sep tu hi: banghangziam cile amate in John sia kamsang hi, ci um uh hi.
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то весь народ поб’є нас камінням, бо вони переконані, що Іван був пророком.
7 Taciang amate in, koisung pan, ci hong son thei ngawl khu hi, ci in zo uh hi.
Тож вони відповіли, що не знають, звідки воно.
8 Jesus in amate tung ah, Kei zong hi te bang thuneina taw vawt, ci sia hong son ngawl tu khi hi, ci hi.
Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
9 Tua zawkciang Jesus in mipi te hi sontena son hi; Mi khat in sapit huan sung ah sapit suan a, huan naseam te thosak hi, taciang ama sia a ngei mama om tu in khual khuala ah haw hi.
І почав Він розповідати людям таку притчу: ―Один чоловік посадив виноградник, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож на довгий час.
10 A hun a cin ciang in, huan naseam te in sapit huan sung ah a nga te a piak tu in, a naseam khat sawl hi: ahihang huan naseam te in a naseam pa sia vel in, a khut hawm taw tha kik hi.
Коли надійшов час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб вони віддали його частину врожаю. Однак виноградарі побили його й відіслали назад ні з чим.
11 Taciang naseam dang khat sawl kik leleau a, tua pa zong vel leleau hi, taciang maizumhuai tak in koi uh a, khut hawm mataw tha kik hi.
Він надіслав іншого раба, але вони й того, побивши та зневаживши, відіслали ні з чим.
12 A thum na sawl kik leleau hi: taciang amate in liamsak uh a, doi pua sang ah nawt uh hi.
Він надіслав третього, але вони й цього поранили та викинули з [виноградника].
13 Tua zawkciang in sapit huan nei pa in, bangbang hi tu khi ziam? Ka it ka tapa sawl a hileng, amate in a mu uh ciang zakta tu uh hi, ci hi.
Тоді господар виноградника подумав: «Що ж мені робити? Надішлю [до них] мого улюбленого сина, може, його поважатимуть!»
14 Ahihang huan naseam te in a mu uh ciang in, kikum uh a, hi sia pa sia a ngamhlua tu pa hi: pai tavun, that tawng, taciang a ngamh teng i lua tu hi, ci uh hi.
Але виноградарі, побачивши його, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, щоб спадщина дісталася нам!»
15 Taciang amate in sapit huan puasang ah pusuapui in that uh hi. Tua ahikom huan neipa in amate tung ah bang vawt tu ziam?
Вони його вивели з виноградника та вбили. Що ж зробить із ними господар виноградника?
16 Ama hongpai tu a hi teng that in a sapit huan sia ngual dang pia tu hi, ci hi.
Він прийде та вб’є тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Тоді ті, хто слухав, сказали: ―Нехай не станеться так!
17 Jesus in amate en a, Innsa te i a nil uh suangtum sia innkhuambul hong suak hi, ci a ki atkhol thu sia bang ziam?
Але [Ісус], подивившись на них, запитав: ―Тоді що означає написане: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем»?
18 A kuamapo hi suang tung ah a tak peuma tal tu hi, ahizong hi suang a takna te sia a vui in ki ngoai siat tu hi, ci hi.
Кожен, хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
19 Tua hun laitak in thiampi lian te le thukhamhil te in Jesus mat tu in zong hi; banghangziam cile hi thu sontena sia amate langpan in kampau hi, ci he uh hi, taciang amate in mipi te lau hi.
Книжники та первосвященники шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу. Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу.
20 Amate in Jesus pang uh a, thukan te paisak uh hi, tua thukan te sia mipha bang in ki hitheamsak a, ama kammal pan in mat tu le ngam uk za nei ulian te ap tu in sawm uh hi.
І почали вони уважно слідкувати за Ним, надіслали людей, які вдавали із себе праведних, щоб спіймати Його на слові й видати владі намісника.
21 Thukan te in, Syapa awng, a man tatak in hil le kampau ci kong he uh hi, kuama doidan zong nei ngawl ni hi, Pathian i lampi sia a mantak in na hil hi:
Вони запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш та навчаєш. Ти не зважаєш на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху.
22 Caesar shia pia tu khu ziam maw, pia ngawl tu khu ziam? ci in dong uh.
Чи годиться нам платити податок Кесареві, чи ні?
23 Ahihang Jesus in amate thin kukal na he a, Banghang hong ze-et nu ziam?
Зрозумівши їхню хитрість, [Ісус] сказав їм:
24 Sum tang hong lak tavun. A kua i lim le ceptena ziam? ci hi. Amate in Caesar lim le ceptena hi, ci in zo uh hi.
―Покажіть Мені динарій! Чиє на ньому зображення та напис? Вони відповіли: ―Кесаря!
25 Taciang Jesus in amate tung ah, Caesar neisa te Caesar pia vun a, Pathian neisa te Pathian pia vun, ci hi.
Тоді Він сказав: ―Тож віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже!
26 Mipi te mai ah a kammal te pan in a man thei bua uh hi: a zo kik nate lamdangsa uh a, huthe ngawl in om tek uh hi.
Вони не змогли впіймати Його на слові перед народом і, здивовані Його відповіддю, замовкли.
27 Thawkikna a nial Sadducee pawlkhat te Jesus kung ah hongpai uh a,
Тоді підійшли [до Ісуса] деякі садукеї, які кажуть, що немає воскресіння [з мертвих], і запитали Його:
28 Sya awng, mi khatpo sia ta nei ngawl in a thi le, a ci mit ngawl natu in a nau in a mo tenpui tahen, ci Moses in at hi.
―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину бездітною, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові».
29 Tua ahikom u nau sali om uh hi: a lianbel sia in zi nei a, ta nei ngawl in thi hi.
Було семеро братів. Перший одружився та помер бездітним.
30 A ni na pa in tua nu tenpui a, ta nei ngawl ma in thi hi.
Потім другий
31 A thum na pa zong in tua nu tenpui hi; tabangma in a sali in tenpui uh a, ta nei ngawl in thi siat uh hi.
і третій одружувалися з вдовою, і так усі семеро. Вони померли, не залишивши дітей після себе.
32 A khakbel ciang tua nu zong thi hi.
Після всіх померла й жінка.
33 Tua ahikom thawkik na ni ciang tua nu sia a kua bel i zi hi tu ziam? banghangziam cile a sali in tenpui hi, ci in dong uh hi.
Отже, при воскресінні чиєю дружиною вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.
Ісус відповів їм: ―Люди цього віку одружуються та виходять заміж. (aiōn g165)
35 Ahihang tua leitang lua tu kilawm ci in ngaisut te le thina pan a thokik te sia kipui le nupa tu in ki piak om nawn ngawl tu hi. (aiōn g165)
Але ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть одружуватись і не виходитимуть заміж. (aiōn g165)
36 Amate sia thi thei nawn ngawl tu uh hi: banghangziam cile amate sia vantungmi te bang hi tu uh a, thawkikna i tate a hi uh man in Pathian i tate a hihi.
І померти вже не зможуть, а будуть як ангели, бо вони є синами Божими та синами воскресіння.
37 Tu in mithi te thokik hi, ci Moses zong in lophung sung ah topa, Abraham Pathian, Isaac Pathian le Jacob Pathian, a sap ciang in mu hi.
А те, що мертві воскресають, показав Мойсей при полум’ї вогню тернового куща, коли назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова.
38 Banghangziam cile Pathian sia mithi te Pathian hi ngawl hi, ahihang a nungta te i Pathian a hihi: banghangziam cile mi theampo ama sung ah a nungta te vive a hihi, ci in zo kik hi.
Він є Богом не мертвих, а живих! Для Нього всі живі!
39 Thukhamhil pawlkhat te in, Syapa awng, na pau na pha mama hi, ci tek uh hi.
Деякі з книжників сказали: ―Учителю, Ти добре сказав!
40 Tua zawkciang amate in thudong ngam nawn ngawl hi.
І більше ніхто не наважувався ставити Йому запитання.
41 Jesus in amate tung ah, Bangbang in mihing te in Christ sia David tapa hi, ci thei uh ziam?
Потім [Ісус] запитав їх: ―Чому вони кажуть, що Христос є сином Давида?
42 David ama mama in Psalm labu sung ah, Topa in ka Topa tung ah,
Сам же Давид каже в книзі Псалмів: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене,
43 Na ngalte na peang koi na in na vawt mateng, ka ziatsang ah to in.
доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
44 Tua ahikom David in Topa, ci in sam hi, bangbang in a tapa hi thei tu ziam? ci hi.
Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
45 Tua zawkciang in thu ngai te theampo i zak in a nungzui te tung ah,
Коли весь народ слухав, [Ісус] промовив до учнів:
46 Thuakhamhil te kidawm vun, amate sia puan tualpi sil in vak nuam uh a, sumbuk te ah paupuina, synagogue sung ah tokhum sangbel te le poai mun ah a inndoi lianbel te dei uh hi;
«Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах.
47 Amate in meingong te inn suttol uh a, ngual mu tu in thu sau tatak ngen uh hi: tabang te in a lianzaw danpiak na thuak tu uh hi, ci hi.
Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».
