Luke 7
1 Thlangkhqi ang zaak na ve ak awi ve Jesu ing ak kqawn boeih coengawh. Kaperanuam khaw na cet hy.
Як же скінчив усї глаголи свої в слух людям, увійшов у Капернаум.
2 Qalkap zakhat ak ukkung thlang pynoet a tyihzawih, a boeipa ing a lungnaak soeih ce, tlo nawh thi tawm hy.
В одного ж сотника слуга недугуючи мав умирати, котрий був йому дорогий
3 Cawhkaw qalkap zakhat ak ukkung ing Jesu akawng ce ang zaak awh Juda a hqamca thlang vang ce tyi nawh, a tyihzawih ce qoei sak ham doet sak hy.
Почувши ж про Ісуса, післав до Него старших Жидівських, благаючи Його, щоб, прийшовши, спас слугу його.
4 Jesu a ven a mi pha awh qeennaak thoeh uhy, “Ve ak thlang vetaw a ni ngoenaak ce na sai peek aham tyng hy,
Вони ж, прийшовши до Ісуса, благали Його пильно, говорячи: Що достоєн він, щоб йому зробив се:
5 anih ing ka mi ram a lungnaak awh sinakawk pynoet ni sak pek khqi hy,” tina uhy.
любить бо нарід наш, і шкоду він збудував нам.
6 Cedawngawh Jesu a mi huawh ce nawh, im ami pha tawm ca awh qalkap zakhat ak ukkung ing a pyikhqi ce tyi nawh, “Bawipa, kyi kaa, ka ipkhui awh na law aham am kawih nyng.
Ісус же пійшов з ними. І як вже він недалеко був од будинка, вислав до Него сотник другів, говорячи Йому: Господи, не трудись, бо я недостоєн, щоб Ти під стелю мою ввійшов;
7 Ceamyihna awmsaw na venna law ham awm am tyng nyng ti nyng, awi doeng mah kqawn nawh, ka tyihzawih qoei bit kaw.
тим і себе не вважав достойним до Тебе прийти; тільки промов слово, то й одужає слуга мій.
8 Kai awm ukknaak ak kai awh ak awm thlang pynoet na awm hlai nyng, kak kaiawh qalkap khawzah awm lawt hy. Thlang pynoet a venawh, 'Cet' ka tinaak awhtaw cet nawh; ak chang pynoet a venawh, 'Law', ka tinaak awhtaw law nawh, 'Ve sai,' ka tinaak awhtaw sai hy,” tina hy.
Бо й я чоловік під властю поставлений, маючи під собою воїнів; і скажу сьому: Йди, то й іде, а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби оце, то й зробить.
9 Jesu ing anih ak awi ce ang zaak awh ak kawpoek na kyi nawh, a hu awh ak bat thlangkhqi benna hawi nawh, “Ka nik kqawn peek khqi, Israelkhqi chung lakawh vemyihna cangnaak ak bau am hu nyng,” tinak khqi hy.
Почувши ж се Ісус, дивувавсь йому, й, обернувшись до йдучого за собою народу, рече: Глаголю вам: Навіть в Ізраїлі, такої віри не знайшов я.
10 Thlang a tyihkhqi ce im na hlat uhy, cawh tyihzoeih thlang ce sadip caana ana awm tlaih hy.
І вернувшись послані у будинок, знайшли недужнього слугу здоровим.
11 Cekcoengawh Jesu taw Nain a mi ti khaw na cet hy, a hubatkhqi mi thlang khawzah a hu awh bat uhy.
І сталось опісля, ійшов Він у город, званий Наш, і йшло з Ним доволї учеників Його, й багато народу.
12 Khaw awhkaw vawng chawmkeng a mi pha tawm awh, nuhai ca ing a taak chyn a capa ce thih pe nawh a qawk ce kawt law uhy. Thlang khawzah nuhai a venawh awm uhy.
Як же наближився до городських воріт, аж ось винесено мертвого, сина єдиного в матері своєї, вона ж була вдова; й багато народу з городу було з нею.
13 Bawipa ing cawhkaw nuhai ce a huh awh, qeen soeih nawh a venawh, “Koeh kqang,” tina hy.
І побачивши її Господь, змилосердивсь над нею, і рече їй: Не плач.
14 Cekcoengawh cet nawh qeep ce bi nawh, cawh qeep ak kawtkhqi awm dyi uhy. “Cadawng, ka nik kqawn peek, tho lah,” tina hy.
І приступивши, приторкнув ся до мар; ті ж, що несли, з'упинились. І рече: Молодче, тобі глаголю: встань.
15 Cawh ak thi ce tho nawh awi pau hy. Jesu ing a nu venawh pe tlaih hy.
І сїв мерлець, і почав говорити. І оддав його матері його.
16 Cawhkaw amik awmkhqi boeih ing kqih unawh Khawsa ce kyihcah unawh, “Ni venna tawngha ak boeimang soeih dang law hawh pai hy,” ti unawh, “Khawsa ing ak thlangkhqi hqip lawk khqi hy,” ti bai uhy.
Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.
17 Jesu akawng taw Judah qam ingkaw a kengsam qam boeih awh thang khawnghak hy.
І розійшлось слово се по всїй Юдеї про Него й по всїй околицї.
18 Johan a hubatkhqi ing vawhkaw ik-oeihkhqi boeih ve a venawh kqawn pe uhy. A hubat thlang pakhih ce khy nawh,
І сповістили Йоана ученики його про все те.
19 Bawipa ce doet aham tyi hy, “Nang ve ak law hly kawi ce hawh nu, am awhtaw thlak chang kamik qeh hly hyn nu? tinawh doet sak hy.
І покликавши двох ученикїв своїх Йоан, післав до Ісуса, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
20 Cawhkaw thlangkhqi ce Jesu a venna cet unawh, “Baptisma ak pekung Johan ing nang a venawh awi doet aham kaimih ve ni tyi khqi hy, 'Nang ve ak law hly kawi ce hawh nu, am awhtaw thlak chang kamik qeh hly hyn nu? tinawh ni doet sak khqi hy,” tina uhy.
Прийшовши ж до Него чоловіки, казали: Йоан Хреститель прислав нас до Тебе, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
21 Cawh Jesu ing tlawhnat soepkep ak takhqi, thlak tlokhqi ce qoei sak nawh, qaaichekhqi ce hqek hy, mikhypkhqi ce mik dang sak hy.
Того ж часу сцїляв Він многих від недуг і ран, і духів лихих, і многим слїпим давав прозрїннє.
22 Cedawngawh ami venawh, “Johan a venna hlat tlaih unawh nami huhkhqi ingkaw naming zaakkhqi ce kqawn pe uh: Mikhyp ing khaw hu thai hawh nawh, khawkkhem ing cet thai hawh hy, mynqaikhqi ing ciimcaih hawh unawh, hakpangkhqi ing a mingha khui hawh hy, thlak thikhqi ing tho unawh, hahqahkhqi ing awithang leek za hawh uhy.
І озвавшись Ісус, рече їм: Ідїть сповістіть Йоана, що бачили й чули: як слїпі прозирають, криві ходять, прокаженні очищають ся, глухі чують, мертві встають, і вбогі благовіствують.
23 U awm kai ak camawh amak tlu taw a zoseen hy,” tinak khqi hy.
І блажен, хто де зблазнить ся мною.
24 Johan ak thlang tyihkhqi a ming hlat coengawh, thlang kqeng a venawh Jesu ing Johan akawng kqawn pek khqi hy: “Ikaw huh aham nami ngaih awh nu kqawng na nami ceh? Paipoeng zilh ing a zawn toek nami ngaih awh nu?
Як же пійшли посланці Йоанові, почав глаголати до народу про Йоана: Чого виходили ви дивитись у пустиню? На тростину, що вітер колише?
25 Am awhtaw, ikaw huh nami ngaih awh nami ceh? Angki hinaak ak nep nep ing ak thoeihcam qukhqi toek nami ngaih awh nu? Amni, angki hinaak a phu ak tlo tlo ing thoeihcam qu nawh awk-ai ak tui tui ak aikhqi taw boeikhqi im awh ni a mi awm hy.
Або чого ж виходили їй дивитись? На чоловіка, в мягку одежу одягненого? Ось ті, що в одежі пишній та роскоші, панують у царських дворах.
26 Cawhtaw ikaw huh ngaih awh nami ceh ce? Tawngha huh nami ngaih awh nu, Oeih, ka nik kqawn peek khqi, tawngha anglakawh tawngha khqoet ceni.
Або чого виходили ви дивитись: На пророка? Так, глаголю вам, і більш пророка.
27 Anih akawng vemyihna a na qee hawh uhy: “'Na haiawh ka dyihthing tyi law kawng nyngsaw, anih ing na haai awhkaw lam ce qoek abah law kaw,' a ti ce.
Се той, про кого написано: Ось я досилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.
28 Ka nik kqawn peek khqi, nu ing a taak ak khui awhtaw Johan anglakawh ak bau khqoet awm hlan hy; cehlai Khawsa ram khuiawh ak zawi soeih na ak awm ce anih anglakawh bau khqoet hy,” tinak khqi hy.
Глаголю бо вам: Більшого між нарожденими від жінок пророка над Йоана Хрестителя нема; найменший же у царстві Божім більший від него.
29 (Thlang boeih ingkaw mangmu ak cawikungkhqi ing za Jesu ak awi ce a ming zaak awh, a mingmih ce Johan ing baptisma a na peek khqi hawh a dawngawh, Khawsa lam taw dyng hy tice dyih pyi uhy.
І ввесь народ слухаючий, і митники, справдили Бога, хрестившись хрещеннєм Йоановим.
30 Cehlai Farasikhqi ingkaw anaa awi ak simkhqi ingtaw a mimah ak poek awh Khawsa ang cainaak ce oelh uhy, Johan a baptisma awm am hu uhy.)
Фарисеї ж та законники раду Божу про них відкинули, не хрестившись від него.
31 Jesu ing, “Cawhtaw ve a chan awhkaw thlangkhqi ve ikaw ing nu ka nyhtah lah voei? Ikaw ing nu vekkhqi ve a ming lawh qu?
Рече ж Господь: Кому ж оце уподоблю людей роду сього? й кому подобні вони?
32 Vekkhqi ve ik-oeih a mi zawihnaak hun awh amik ngawi naasenkhqi ing a mi pyikhqi a mik khy ing myih uhy: 'Khqung tum law hlai unyng, am lam uhyk ti; kqahlung ka mi sauh law awh awm, am kqang phoeih bai uhyk ti,” a ti ing myih hy.
Подобні вони дітям, що сидять на торгу та гукають одно на одного, та й кажуть: Ми сурмили вам, а ви не скакали; ми голосили вам, а ви не плакали.
33 Johan law nawh buh awm am ai hy, misur tui awm am aw hy, 'Qaai tahy,' tina uhyk ti.
Прийшов бо Йоан Хреститель, що хлїба не їсть, анї вина не пє, і кажете: Диявола мав.
34 Thlang Capa law nawh aw ai hy, 'Ai maw, aawk maw, misur tui ak sawk, mangmu ak cawikungkhqi ingkaw thlak thawlhkhqi pyi,' tina uhyk ti.
Прийшов Син чоловічий, що їсть і пє, і кажете: Ось чоловік прожора та пяниця, митникам друг і грішникам.
35 Cehlai cyihnaak taw a cakhqi boeih ak caming dang sak na awm hy,” tinak khqi hy.
І справдилась премудрість од дітей своїх усїх.
36 Farasi thlang pynoet ing Jesu ce buh veel pyi aham khy hy, cedawngawh cawhkaw Farasi a im na cet nawh my buh veel pyi hy.
Просив же хтось Його з Фарисеїв, щоб їв з ним. І, ввійшовши з господу Фарисееву, сїв за столом.
37 Ce a khawk khui awhkaw ak awm thlak thawlh nu pynoet ing Farasi a im awh Jesu ing buh pan hy tice ang zaak awh, alabaster bawktui pynoet ce haw law nawh law hy.
І ось жінка у городі, що була грішниця, довідавшись, що сидить за столом у господї Фарисеевій, принісши любастровий збаночок мира,
38 Jesu a hu benna a khawkung awh ce dyi nawh kqang hy, a mikphli tui ing a khaw sui nawh, a lusam ing huih hy, a khaw ce mawk nawh, bawktui ing syp bai hy.
і ставши коло ніг Його ззаду, плачучи, почала обмивати ноги Його слїзми, й волоссєм голови своєї обтирати; й цілувала ноги Його, й мастила миром.
39 Buh ai na ak khykung Farasi thlang ing a huh awh, “Ve ak thlang ve tawngha mantaw, anih ak bikung ce a u nu, tice sim hlai voei, anih ve thlak thawlh hlai ni,” tinawh ak kawlung khuiawh poek hy.
Бачивши ж Фарисей, що запросив Його, казав сам у собі, говорячи: Коли б сей був пророк, знав би, хто й яка се жінка, що приторкуєть ся до Него; бо грішниця вона.
40 Jesu ing a venawh, “Simon, awi kqawn law lah vang nyng,” tina hy. Anih ing, “Kqawn law lah thaw, cawngpyikung,” tina hy.
І озвавшись Ісус, рече до него: Симоне, маю тобі щось сказати. Він же каже: Учителю, скажи.
41 Cawh Jesu ing, “Thlang pakkhih ing tangka ak pu sakkung a venawh tangka pu haih hy nih. Pynoet ing tangka denari zanga pu nawh, pynoet ingtaw tangka denari hakip pu hy.
Два довжники були в одного вірителя: один завинив пятьсот денариїв, другий же пятьдесять.
42 A ni pakkhih na tangka pu ce am thung thai hy nih, cedawngawh tangka ak pu sakkung ing zoe sak kqawi haih hy. Cawhtaw han ak thlang ing nu anih ce a lungnaak khqoet kaw?” tina hy.
Як же не мали чим оддавати, обом простив він. Хто ж оце з них, скажи, більш його любити ме?
43 Simon ing, “Tangka khawzah bet ak pu peek thlang ing lungna khqoet kaw, tinawh poek nyng,” tina hy. Jesu ing, “Ak thym ni nak kqawn phek hy,” tina hy.
Озвав ся ж Симон і Каже: Думаю, що той, кому більш простив він. Він же рече йому: Право судив єси.
44 Cekcoengawh nu benna ce mang nawh Simon a venawh, “Vawhkaw thlang ve nak hu nu? Na im na ka law awh, ka khaw silh tui amni pe hyk ti. Cehlai anih ingtaw a mikphli tui ing ka khaw sui nawh a lusam ing huih hy.
І, обернувшись до жінки, рече Симонові: Чи бачиш ти сю жінку? Увійшов я в твою господу, - води на ноги мої не дав єси; ся ж слїзми обмила ноги мої, і волоссєм голови своєї обтерла.
45 Nang ingtaw amni mawk man hyk ti, cehlai ve nu ingtaw ka lut law cyk awhkawng ka khaw ve ang dym kaana mawk hy.
Цїлування не дав єси менї; ся ж, відколи ввійшов я, не перестала цілувати ноги мої.
46 Nang ingtaw ka lu awh situi am ni syyp man hyk ti, cehlai anih ingtaw ka khaw awh bawktui ing ni syyp hy.
Оливою голови моєї не намастив єси; ся ж миром намастила ноги мої.
47 Cedawngawh ka nik kqawn peek, a thawlhnaak khawzah ce qeenna awm hawh hy; anih ingawm a lungnaak bau soeih hy; cehlai qeennaak ak zawi ing, a lungnaak zawi khawi hy,” tina hy.
Тим тлаголю тобі: Оставляють ся гріхи її многі, бо возлюбила много; кому ж мало оставляєть ся, мало любить.
48 Cekcoengawh Jesu ing nu a venawh, “Na thawlhnaak qeenna awm hawh hy,” tina hy.
Рече ж їй: Оставляють ся гріхи твої.
49 Cawh buh ak vel pyikhqi ing, “Thlang a thawlh qeenkhaw ak ngai ve u nu?” ti uhy.
І почали ті, що вкупі сиділи, казати в собі: Хто сей, що й гріхи відпускає?
50 Jesu ing nu a venawh, “Nak cangnaak ing ni thaawng hawh hy, ngaihqep cana cet hlah,” tina hy.
Рече ж до жінки: Віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм.
