Job 8
1 To naah Shuh acaeng Bildah mah,
І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
2 hae baktih hmuen kawngnawk hae vai nazetto maw na thuih han vop? Na pakha hoi tacawt loknawk loe nasetto maw takhi baktiah thacak vop tih?
„Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
3 Sithaw loe katoeng ai ah lokcaek maw? Katoeng ah lokcaekhaih to Thacak Sithaw mah phrae ving tih maw?
Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
4 Na caanawk mah a nuiah hmuen sakpazae o pongah, a sakpazae o haih baktih toengah, anih mah nihcae to thuitaek;
Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
5 toe Sithaw khaeah nang qoi moe, Thacak Sithaw khaeah tahmenhaih na hnik nahaeloe,
Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
6 na ciim moe, na toeng nahaeloe, vaihi nang hanah angthawk ueloe, katoengah kho na sakhaih ahmuen to qoengsak tih.
якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
7 Nam tong tangsuek naah thoengkae cadoeh, hnukkhuem ah loe lensawkhaih hoiah na qoeng tahang tih.
і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
8 Kalaem tangcae atue to dueng ah, nam panawk mah tongh o ih hmuennawk to dueng ah loe poek ah;
Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
9 (aicae loe zangduem ah ni tapen o vop, to pongah tidoeh a panoek o ai, long nuiah aicae khosakhaih aninawk loe tahlip ah ni oh.)
бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
10 Nihcae mah loe palung tang hoi patuk ueloe, na thuitaek o mak ai maw?
отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
11 Cakrungkung baktih akung loe tangnong om ai ahmuen ah amprawk thai maw? Tui taeng ih phroh loe tui om ai ah ampraek thai maw?
Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
12 To akung loe amprawk tahang naah, aqam hing suep pongah mi mah doeh aat ai; toe kalah qam pongah azaem zoi kue.
Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
13 Sithaw pahnet kaminawk caehhaih loklam doeh to tiah oh; Sithaw tidoeh sah ai kami oephaih loe amro tih.
отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
14 Nihcae oephaih loklam loe amro tih, nihcae amhahaih loe bongpaha tazae baktiah ni om tih.
бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
15 Anih loe angmah im ah amha, toe angdoe thai ai; a ban hoi patawnh, toe cak ai.
На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
16 To baktih kami loe ni bet naah hing suep moe, tanghang mah takha to khuk boih.
Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
17 A tangzun mah thlung to zaeng boih moe, thlung salakah tangzun sakhaih ahmuen to pakrong.
на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
18 Toe kami mah a ohhaih ahmuen hoiah aphongh ving naah loe, a ohhaih ahmuen mah anih khaeah, Nang hae kang hnuh vai ai, tiah naa ueloe, angphat taak tih.
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
19 Khenah, anih anghoehaih loklam loe to tiah oh; anih amprawkhaih ahmuen ah, kalah thingnawk to amprawk o lat tih.
Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
20 Khenah, coek koi om ai kami to Sithaw mah haek ai; kasae hmuen sah kami doeh abomh ai:
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
21 anih mah na pakha to pahnuisak ueloe, na pahni to anghoehaih hoiah koisak tih.
аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
22 Nang hnuma kaminawk to azatsak tih, kasae kami ohhaih im to anghma tih boeh, tiah a naa.
Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
