Genesis 7

1 Angraeng mah Noah khaeah, Nangmah hoi na imthung takoh boih palong thungah akun oh; nang loe ka hmaa ah vaihi dung ih kaminawk salakah kami katoeng ah kang hnuk.

І сказав Господь Ноєві: „Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.

2 Long nuiah taw ih moi atii anghmat ving han ai ah, atii kamghnong kaciim moi to amno hoi ampa sarihto, acaeng kanghmong kaciim ai moi doeh amno hoi ampa hnetto,

Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої — двоє: самця та самицю її.

3 atii kanghmong van ih tavaa doeh amno hoi ampa sarihto ah la boih ah.

Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі.

4 Vaihi hoi ni sarihto thungah, long ah ni qui palito hoi qum qui palito thung kho kang oihsak moe, long nuiah kaom ka sak ih kahing hmuennawk to kam rosak boih han, tiah a naa.

Ось бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей, — і всяку істоту, яку Я вчинив, зітру з-над поверхні землі!“

5 Angraeng mah thuih ih lok baktih toengah Noah mah sak boih.

І зробив Ной усе, як звелів був Господь.

6 Long to tui mah uem naah, Noah loe saning cumvai tarukto oh boeh.

А Ной був віку шостисот літ, і стався пото́п, — вода на землі.

7 Tui len pongah, Noah mah a capanawk, a zu hoi a capanawk ih zu boih, palong thungah akun haih.

І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу.

8 Kaciim hoi kaciim ai moinawk, tavaanawk hoi long ah kavak moinawk boih,

Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі,

9 Sithaw mah Noah khaeah thuih ih lok baktih toengah, amno hoi ampa hnetto kacung ah, Noah hoi nawnto palong thungah akun o.

по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів.

10 Ni sarihto pacoengah loe long nuiah tui uemhaih to phak.

І сталося по семи днях, — і во́ди потопу лину́ли на землю.

11 Noah hinghaih saning cumvai tarukto koephaih saning, khrah hnetto haih, ni hatlai sarihto naah, kalen hoi kathuk long thung hoiah tui to puek moe, van thokbuemnawk to am-ongh.

Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, — цього дня відкрилися всі джере́ла великої безодні, і розчинилися небесні розтвори.

12 Ni qui palito hoi qum qui palito long nuiah kho angzoh.

І був дощ на землі сорок день і сорок ночей.

13 To na niah Noah loe a capa Shem, Ham hoi Japheth, a zu hoi a capa thumto ih zunawk,

Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними,

14 Moi kasannawk, pacah ih moinawk boih, long ah kavak moi, pakhraeh tawn tavaanawk loe Noah hoi nawnto palong thungah akun o.

вони та всяка звірина за родом її, і всяка худоба за родом її, і всяке плазуюче, що плазу́є по землі, за родом його, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата.

15 Hinghaih tawn, moinawk boih loe hnetto kacung ah, Noah khaeah caeh o moe, palong thungah akun o.

І ввійшли до Ноя, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя.

16 Sithaw mah Noah khaeah thuih ih lok baktih toengah, moinawk boih amno hoi ampa kacung ah, Noah khaeah palong thungah akun o; to pacoengah Angraeng mah anih to thok khah thuih khoep.

А те, що ввійшло, — самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега.

17 Long loe ni qui palito thung tui mah uem; kalen aep aep tui mah palong to long ranui ah atoengh tahang.

І був пото́п сорок день на землі, і збільшилась вода, і поне́сла ковчега. І він ви́соко став над землею.

18 Tui loe len moe, long ranui bangah sang tahang aep aep; tui mah palong to long ranui ah atoengh tahang.

І прибула вода, і сильно збільши́лась вона на землі, — і пливав ковчег на поверхні води.

19 Long nuiah tui len parai pongah, van tlim ah kaom, maesangnawk to tui mah uem boih.

І дуже-дуже вода на землі прибула́, і покрились усі гори високі, що під небом усім.

20 Mae ranuih dong hatlai panga karoek to tui mah uengh tahang.

На п'ятнадцять ліктів уго́ру вода прибула, — і покрилися гори.

21 Long ah kaom angtawt thaih moinawk, tavaanawk, pacah ih moinawk, taw ih moisannawk, long ah kavak moinawk hoi kaminawk to duek o boih.

І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна люди́на.

22 Saoeng ah kaom, hnah hoi anghahaih takhi tawn moinawk to duek o boih.

Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі — вимерло було.

23 Long nuiah kaom kahing hmuennawk, kami, pacah ih moi, long ah kavak moinawk, van ih tavaanawk to tamit boih; Noah angmah, anih hoi nawnto kaom kaminawk khue ni anghmat o.

І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна́, і аж до птаства небесного, — вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було.

24 Tui mah long to ni cumvai, qui pangato thung uem.

І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день.

The Great Flood