Toksahkungnawk 10
1 Caesarea vangpui ah Kornelia, tiah kawk ih kami maeto oh, anih loe Italy misatuh kami cumvaito ukkung ah oh moe,
Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.
2 anih hoi a imthung takoh boih loe Sithaw zii kami, bokhaih bangah angpaek kami ah oh o, anih loe amtang kaminawk hanah hmuenmae paek khue ai ah, Sithaw khae lawkthui toepsoep kami ah oh.
З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.
3 Atue thumto phak naah, anih mah hnuksakhaih hmuen maeto a hnuk, Sithaw ih van kami angzoh moe, anih khaeah, Kornelia, tiah a naa.
Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“
4 Kornelia mah anih to khet naah zit moe, Angraeng, tih maw? tiah a naa. Anih mah Kornelia khaeah, Na lawkthuihaih hoi amtang kaminawk hanah na paqumh ih hmuen loe, panoek poe hanah Sithaw hmaa angzoh tahang boeh.
Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.
5 Vaihi Joppa vangpui ah kami patoeh ah loe Piter, tiah kawk ih, Simon to kawk ah:
Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.
6 anih loe moihin huikung Simon im ah oh, anih ih im loe tuipui taengah oh: anih mah na sak han koi hmuen to na thui tih, tiah a naa.
Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.
7 Anih khaeah lok kathui van kami to tacawt pacoengah, Kornelia mah a tamna hnik hoi Sithaw tanghaih tawn misatuh kami maeto a kawk moe;
Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,
8 a hnuk ih hmuen hoi a thaih ih hmuennawk to a thuih pae boih pacoengah, nihcae to Joppa vangpui ah patoeh.
і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.
9 Khawnbangah loe nihcae kholong caeh amsak o, Joppa vangpui to a phak o tom boeh, Piter loe lawkthuih hanah atue tarukto naah im ranui asom ah dawh tahang:
А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.
10 anih loe zok amthlam parai pongah, buhcaak han koeh boeh: buhcaak hanah patoem pae o naah, hnuksakhaih to a hnuk,
І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,
11 kam-ong van to a hnuk, anih khae krah tathuk, takii palito kaom kahni anih khaeah long ah khrah tathuk hmuen to a hnuk.
і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.
12 To kahni pongah loe khok palito kaom congca moinawk to oh, long ah kaom moisannawk, long ah kavak hmuennawk hoi van ah kazawk tavaanawk doeh oh.
У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.
13 To naah anih khaeah lok maeto angzoh moe, Piter angthawk ah; bop ah loe, caa ah, tiah a naa.
І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“
14 Toe Piter mah, Angcoeng thai ai, Angraeng; caak vai ai ih hmuen, to tih ai boeh loe ciimcai ai hmuen roe ka caa vai ai, tiah a naa.
А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“
15 Vai hnetto haih ih lok mah anih khaeah, Sithaw mah ciimsak tangcae ih hmuen to ciimcai ai, tiah na thuih han om ai, tiah a naa.
І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“
16 To tiah vaithumto amtueng; to pacoengah loe to hmuen to van ah lak tahang let.
І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.
17 Piter mah to tiah hnuk ih hmuen loe tih thuih koehhaih ih maw vai, tiah a poek li naah, khenah, Kornerlia mah patoeh ih kaminawk mah Simon ih im to pakrong o, khongkha hma ah angdoet o moe,
Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,
18 Piter, tiah kawk ih Simon to haeah oh maw? tiah a dueng o.
і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“
19 Piter mah a hnuk ih hmuen to poek li naah, Muithla mah anih khaeah, Khenah, kami long thumto mah nang ang pakrong o, tiah a naa.
Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.
20 To pongah angthawk ah, anghum tathuk ah loe, nihcae hoi nawnto caeh ah, palunghaenghaih tawn hmah, kai mah ni nihcae to kang patoeh, tiah a naa.
Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“
21 Piter loe anghum tathuk moe, Kornelia mah patoeh ih kaminawk khaeah; khenah, na pakrong o ih kami loe kai hae ni: tih sak han ih maw nang zoh o? tiah a naa.
І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“
22 Nihcae mah, Kami katoeng, Sithaw zii kami, Judah kaminawk boih mah saiqat o ih misatuh cumvaito ukkung Kornerlia mah, nang to angmah im ah kawk moe, na thuih ih lok to tahngaih hanah, Sithaw mah kaciim van kami maeto rang hoiah lok a thuih pae, tiah a naa o.
А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.
23 To naah Piter mah nihcae to imthung ah kawk moe, anghaksak. Khawnbangah Piter loe nihcae hoi nawnto caeh, Joppa vangpui ah kaom nawkamya thoemtonawk doeh anih hnukah bang o.
Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.
24 Khawnbangah Caesarea vangpui thungah akun o. Kornerlia loe angmah ih canawk hoi kangzong ampuinawk to kawk moe, nihcae to zing o.
І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.
25 Piter imthung ah akun naah, Kornerlia mah anih to dawt moe, a khokkung ah tabok hoiah anih to bok.
А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
26 Toe Piter mah anih to pathawk, angthawk ah, kai doeh kami maeto toeng ni, tiah a naa.
Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“
27 Lok apaeh hoi pacoengah, Piter loe imthung ah akun, to naah pop parai amkhueng kaminawk to a hnuk.
І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
28 Peter mah nihcae khaeah, minawk kalah hoi angkom moe, nawnto oh hae Judah kaminawk ih atawk na ai ni, tito na panoek o; toe kawbaktih kami khaeah doeh nang loe na ciimcai ai, nam hnong aak, tiah thuih han ai ah, Sithaw mah hmuen ang patuek boeh.
і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.
29 To pongah kai nang kawk o naah, angaekhaih tidoeh om ai ah nangcae khaeah kang zoh: tih han ih maw kai haeah nang kawk o? tiah lokdueng han ka koeh, tiah a naa.
Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“
30 To naah Kornerlia mah, Kalaem tangcae ni palito, vaihi tue thuem, atue takawtto naah, buhzah hoiah kaimah im ah lawk ka thuih; khenah, kampha kahni angkhuk kami maeto ka hma ah angdoet moe,
А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі
31 kai khaeah, Kornerlia, lawk na thuihaih lok to thaih boeh, amtang kaminawk han na paqumh ih hmuennawk doeh Sithaw mah panoek boeh.
й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.
32 To pongah Joppa vangpui ah kami to patoeh ah loe, Piter, tiah ahmin kaom Simon to kawk ah; anih loe tuipui taengah kaom moihin sahkung, Simon im ah toemh: anih phak naah, nang hanah lokthui tih, tiah ang naa.
Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.
33 To pongah kami kang patoeh roep; haeah nang zoh hae paroeai hoih. To pongah Sithaw mah ang paek ih hmuennawk boih tahngaih hanah, kaicae loe vaihi Sithaw hmaa ah kang cuu o, tiah a naa.
Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.
34 To pacoengah Piter mah lokthuih amtong, Sithaw loe mi kawbaktih ih mikhmai doeh khen ai, tiah thuih ih lok loe amsoem, tito vaihi ka panoek boeh;
А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,
35 toe zithaih tawn kami hoi toenghaih sah prae kaminawk boih to anih mah talawk.
але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.
36 Sithaw mah Israel caanawk khaeah patoeh ih lok mah, Jesu Kri rang hoiah monghaih lok to thuih: (anih loe kaminawk boih ih Angraeng ah oh: )
Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.
37 Johan mah tuinuemhaih lok thuih pacoengah, Kalili prae hoiah amtong moe, Judea prae boih ah thuih ih to tamthang lok to na panoek o boeh;
Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,
38 Sithaw mah anih to oh thuih pongah, Sithaw mah Kacai Muithla hoi thacakhaih hoiah Nazareth Jesu to situi bawh, anih loe kahoih hmuennawk to sak moe, taqawk mah pacaekthlaek ih kaminawk doeh ngan a tuisak, tito na panoek o.
Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.
39 Kaicae loe anih mah Judah prae hoi Jerusalem ah sak ih hmuenawk boih hnukung ah ka oh o; Anih to thinglam pongah takhing o moe, hum o:
І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.
40 Toe Sithaw mah ni thumto pacoengah Anih to pathawk let, Anih to kamnoek ah amtuengsak boeh;
Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,
41 Anih loe kaminawk boih khaeah amtueng ai, toe duekhaih thung hoi angthawk let pacoengah, angmah hoi buh nawnto kacaa Sithaw angmah qoih coek ih hnukungah kaom, kaicae khaeah ni amtueng.
не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.
42 Sithaw mah Anih hanah kadueh hoi kahing kaminawk lokcaekhaih to paek boeh, tiah kaminawk khaeah thuih moe, panoeksak hanah, kaicae khaeah lok ang paek.
І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.
43 Mi kawbaktih doeh anih tang kami loe angmah ih ahmin rang hoiah zae tahmenhaih to hnu tih, tiah tahmaanawk boih mah thuih o boeh.
Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.
44 Piter mah hae loknawk thuih li naah, lok thaih kaminawk boih nuiah Kacai Muithla to krak tathuk.
Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.
45 Gentel kaminawk nuiah doeh Kacai Muithla tangqum to kraih pae toeng boeh pongah, Piter hoi nawnto angzo tangzat hin aat tangcaanawk loe dawnrai o.
А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!
46 Nihcae mah kalah loknawk to apaeh o moe, Sithaw pakoeh o boeh, tito nihcae mah thaih o. To pacoengah Piter mah,
Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:
47 tuinuemhaih paek han ai ah, mi mah maw hae kaminawk hae pakaa thai tih? Kaicae mah talawk ih baktih toengah, nihcae mah doeh Kacai Muithla to talawk o toeng boeh, tiah a naa.
„Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“
48 To pongah nihcae to Angraeng ih ahmin hoiah tuinuem hanah a thuih pae. To pacoengah nihcae mah Piter khaeah, ni nazetto thungah maw loe cam rae hanah, tahmenhaih hnik o.
І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.
