গীতসংহিতা 78
Пісня навча́льна Асафова.
нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!
Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —
4 ৪ আমরা সে সকল তাদের সন্তানদের কাছে গোপন করব না, আমরা সদাপ্রভুুর গৌরব যোগ্য কাজের বিষয় পরবর্তী প্রজন্মের কাছে বলব,
того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!
5 ৫ কারণ তিনি যাকোবের মধ্যে নিয়মের আদেশ স্থাপন করিয়েছিলেন এবং ইস্রায়েলের মধ্যে ব্যবস্থা স্থাপন করিয়েছেন। তিনি আমাদের পিতৃপুরুষদেরকে আদেশ দিয়েছিলেন যে তারা নিজেদের সন্তানদের তা শেখাবে।
Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,
6 ৬ তিনি তা আদেশ করেছিলেন যেন পরবর্তী প্রজন্ম এই আদেশ জানতে পারে, যে সকল সন্তান এখনও জন্মায় নি, তারা তা জানতে পারে এবং তারা যেন আবার নিজের নিজের সন্তানদের কাছে বর্ণনা করতে পারে।
щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.
І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.
8 ৮ তখন তারা আর তাদের পিতৃপুরুষদের মত হবে না, যারা জেদী ও বিদ্রোহী বংশ ছিল; সেই বংশ যাদের হৃদয় যথাযথ ছিল না এবং যাদের আত্মা ঈশ্বরের প্রতি বিশ্বস্ত ছিল না।
І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.
Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:
вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,
і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.
12 ১২ তিনি তাদের পিতৃপুরুষদের চোখের সামনে নানা আশ্চর্য্য কার্য্য করেছিলেন। মিশর দেশে, সোয়নের দেশে করেছিলেন।
Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:
Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;
і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;
15 ১৫ তিনি মরুপ্রান্তে শৈল ভেদ করলেন এবং তিনি তাদেরকে প্রচুর জল দিলেন, যথেষ্ট পরিমাণে সমুদ্রের মত দিলেন।
на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.
Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.
17 ১৭ তবুও তারা বার বার তার বিরুদ্ধে পাপ করল, মরুপ্রান্তে মহান সর্বশক্তিমান ঈশ্বরের বিরুদ্ধে বিদ্রোহ করল;
Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,
і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.
19 ১৯ তারা ঈশ্বরের বিরুদ্ধে কথা বলল; তার বলল, “ঈশ্বর কি সত্যি মরুপ্রান্তে আমাদের জন্য মেজ সাজাতে পারেন?
І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“
20 ২০ দেখ, তিনি যখন শৈলকে আঘাত করলেন, জলের ধারা বেরিয়ে এসেছিল এবং ঝর্নার ধারা প্রবাহিত হয়েছিল৷ কিন্তু তিনি কি খাবার দিতে পারেন? তিনি কি নিজের প্রজাদের জন্য মাংস যোগাতে পারেন?”
Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“
21 ২১ যখন সদাপ্রভুু তা শুনলেন, তিনি রেগে গেলেন; তাই আগুন যাকোবের বিরুদ্ধে জ্বলে উঠেছিল এবং তাঁর রাগ ইস্রায়েলকে আক্রমণ করেছিল,
Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.
А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,
і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:
Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!
Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —
і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,
і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.
І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!
Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,
31 ৩১ ঠিক সেই দিনের, ঈশ্বরের ক্রোধ তাদের আক্রমণ করল এবং তাদের শক্তিশালীদের মেরে ফেলল; তিনি ইস্রায়েলের যুবকদেরও মেরে ফেললেন।
а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.
Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,
— і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.
Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,
і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.
І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,
бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.
38 ৩৮ তবুও তিনি করুণাময়, তাদের অপরাধ ক্ষমা করলেন এবং তাদের ধ্বংস করলেন না। হ্যাঁ, অনেকবার তিনি তাঁর রাগ সম্বরণ করলেন এবং নিজের সব ক্রোধ উত্তেজিত করলেন না।
Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,
і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!
Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!
І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —
вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,
43 ৪৩ যখন তিনি মিশরে নিজের ভয়ঙ্কর চিহ্নগুলি এবং সোয়নের এলাকায় নিজের আশ্চর্য্য কাজগুলি সম্পন্ন করলেন।
як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,
і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.
Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.
А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.
Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.
І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.
49 ৪৯ তিনি তাদের বিরুদ্ধে নিজের রাগের প্রচণ্ডতা, ক্রোধ, কোপ ও বিপদ পাঠালেন দূতের মত যে বিপর্যয় বয়ে আনে।
Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.
50 ৫০ তিনি নিজের রাগের জন্য পথ করলেন, তিনি মৃত্যু থেকে তাদের রক্ষা করেননি; কিন্তু তাদেরকে মহামারীর হাতে দিলেন।
Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.
51 ৫১ তিনি আঘাত করলেন মিশরের সব প্রথম জন্মানো সন্তানকে, হামের তাঁবুগুলির মধ্যে তাদের শক্তির প্রথমজাতদেরকে মেরে ফেললেন
І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.
52 ৫২ তিনি নিজের লোকদেরকে মেষের মত চালালেন, পশুপালের মত মরুপ্রান্তের মধ্যে দিয়ে তাদের পরিচালনা করলেন।
І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.
І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.
І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.
55 ৫৫ তিনি তাদের সামনে থেকে জাতিদেরকে তাড়িয়ে দিলেন এবং তাদের অধিকার স্থির করলেন; তিনি ইস্রায়েলের বংশদেরকে তাদের তাঁবুতে বাস করালেন।
І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.
56 ৫৬ তবু তারা সর্বশক্তিমান মহান ঈশ্বরের পরীক্ষা করল, তারা বিদ্রোহী হল এবং তার গুরুত্বপূর্ণ আদেশগুলি পালন করল না।
Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,
57 ৫৭ তারা অবিশ্বস্ত হল এবং বিশ্বাসঘাতকতা করল তাদের পূর্বপুরুষদের মত; তারা ত্রুটিপূর্ণ ধনুকের মত অনির্ভরযোগ্য হল।
і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.
58 ৫৮ কারণ তারা তাদের পৌত্তলিক মন্দিরের দ্বারা তাকে অসন্তুষ্ট করল এবং তাদের প্রতিমাদের দ্বারা তারা তাঁকে ঈর্ষান্বিত রাগে প্ররোচিত করল।
І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.
Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,
і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.
І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:
його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,
його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.
65 ৬৫ তখন প্রভু জাগলেন যেমন একজন ঘুম থেকে জেগে ওঠে, একজন যোদ্ধার মত যে আঙ্গুর রসের কারণে চিত্কার করে।
Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,
і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!
Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,
а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!
69 ৬৯ তিনি নিজের পবিত্র জায়গা নির্মাণ করলেন, স্বর্গের মত, পৃথিবীর মত, যা তিনি চিরকালের জন্য স্থাপন করেছেন।
І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.
І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,
від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —
і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!
