গীতসংহিতা 78
Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
4 ৪ আমরা সে সকল তাদের সন্তানদের কাছে গোপন করব না, আমরা সদাপ্রভুুর গৌরব যোগ্য কাজের বিষয় পরবর্তী প্রজন্মের কাছে বলব,
Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
5 ৫ কারণ তিনি যাকোবের মধ্যে নিয়মের আদেশ স্থাপন করিয়েছিলেন এবং ইস্রায়েলের মধ্যে ব্যবস্থা স্থাপন করিয়েছেন। তিনি আমাদের পিতৃপুরুষদেরকে আদেশ দিয়েছিলেন যে তারা নিজেদের সন্তানদের তা শেখাবে।
Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
6 ৬ তিনি তা আদেশ করেছিলেন যেন পরবর্তী প্রজন্ম এই আদেশ জানতে পারে, যে সকল সন্তান এখনও জন্মায় নি, তারা তা জানতে পারে এবং তারা যেন আবার নিজের নিজের সন্তানদের কাছে বর্ণনা করতে পারে।
щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
8 ৮ তখন তারা আর তাদের পিতৃপুরুষদের মত হবে না, যারা জেদী ও বিদ্রোহী বংশ ছিল; সেই বংশ যাদের হৃদয় যথাযথ ছিল না এবং যাদের আত্মা ঈশ্বরের প্রতি বিশ্বস্ত ছিল না।
Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
12 ১২ তিনি তাদের পিতৃপুরুষদের চোখের সামনে নানা আশ্চর্য্য কার্য্য করেছিলেন। মিশর দেশে, সোয়নের দেশে করেছিলেন।
Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
15 ১৫ তিনি মরুপ্রান্তে শৈল ভেদ করলেন এবং তিনি তাদেরকে প্রচুর জল দিলেন, যথেষ্ট পরিমাণে সমুদ্রের মত দিলেন।
Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
17 ১৭ তবুও তারা বার বার তার বিরুদ্ধে পাপ করল, মরুপ্রান্তে মহান সর্বশক্তিমান ঈশ্বরের বিরুদ্ধে বিদ্রোহ করল;
Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
19 ১৯ তারা ঈশ্বরের বিরুদ্ধে কথা বলল; তার বলল, “ঈশ্বর কি সত্যি মরুপ্রান্তে আমাদের জন্য মেজ সাজাতে পারেন?
Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
20 ২০ দেখ, তিনি যখন শৈলকে আঘাত করলেন, জলের ধারা বেরিয়ে এসেছিল এবং ঝর্নার ধারা প্রবাহিত হয়েছিল৷ কিন্তু তিনি কি খাবার দিতে পারেন? তিনি কি নিজের প্রজাদের জন্য মাংস যোগাতে পারেন?”
Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
21 ২১ যখন সদাপ্রভুু তা শুনলেন, তিনি রেগে গেলেন; তাই আগুন যাকোবের বিরুদ্ধে জ্বলে উঠেছিল এবং তাঁর রাগ ইস্রায়েলকে আক্রমণ করেছিল,
Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
31 ৩১ ঠিক সেই দিনের, ঈশ্বরের ক্রোধ তাদের আক্রমণ করল এবং তাদের শক্তিশালীদের মেরে ফেলল; তিনি ইস্রায়েলের যুবকদেরও মেরে ফেললেন।
як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
38 ৩৮ তবুও তিনি করুণাময়, তাদের অপরাধ ক্ষমা করলেন এবং তাদের ধ্বংস করলেন না। হ্যাঁ, অনেকবার তিনি তাঁর রাগ সম্বরণ করলেন এবং নিজের সব ক্রোধ উত্তেজিত করলেন না।
Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
43 ৪৩ যখন তিনি মিশরে নিজের ভয়ঙ্কর চিহ্নগুলি এবং সোয়নের এলাকায় নিজের আশ্চর্য্য কাজগুলি সম্পন্ন করলেন।
коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
49 ৪৯ তিনি তাদের বিরুদ্ধে নিজের রাগের প্রচণ্ডতা, ক্রোধ, কোপ ও বিপদ পাঠালেন দূতের মত যে বিপর্যয় বয়ে আনে।
Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
50 ৫০ তিনি নিজের রাগের জন্য পথ করলেন, তিনি মৃত্যু থেকে তাদের রক্ষা করেননি; কিন্তু তাদেরকে মহামারীর হাতে দিলেন।
Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
51 ৫১ তিনি আঘাত করলেন মিশরের সব প্রথম জন্মানো সন্তানকে, হামের তাঁবুগুলির মধ্যে তাদের শক্তির প্রথমজাতদেরকে মেরে ফেললেন
І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
52 ৫২ তিনি নিজের লোকদেরকে মেষের মত চালালেন, পশুপালের মত মরুপ্রান্তের মধ্যে দিয়ে তাদের পরিচালনা করলেন।
Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
55 ৫৫ তিনি তাদের সামনে থেকে জাতিদেরকে তাড়িয়ে দিলেন এবং তাদের অধিকার স্থির করলেন; তিনি ইস্রায়েলের বংশদেরকে তাদের তাঁবুতে বাস করালেন।
Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
56 ৫৬ তবু তারা সর্বশক্তিমান মহান ঈশ্বরের পরীক্ষা করল, তারা বিদ্রোহী হল এবং তার গুরুত্বপূর্ণ আদেশগুলি পালন করল না।
Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
57 ৫৭ তারা অবিশ্বস্ত হল এবং বিশ্বাসঘাতকতা করল তাদের পূর্বপুরুষদের মত; তারা ত্রুটিপূর্ণ ধনুকের মত অনির্ভরযোগ্য হল।
І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
58 ৫৮ কারণ তারা তাদের পৌত্তলিক মন্দিরের দ্বারা তাকে অসন্তুষ্ট করল এবং তাদের প্রতিমাদের দ্বারা তারা তাঁকে ঈর্ষান্বিত রাগে প্ররোচিত করল।
Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
65 ৬৫ তখন প্রভু জাগলেন যেমন একজন ঘুম থেকে জেগে ওঠে, একজন যোদ্ধার মত যে আঙ্গুর রসের কারণে চিত্কার করে।
Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
69 ৬৯ তিনি নিজের পবিত্র জায়গা নির্মাণ করলেন, স্বর্গের মত, পৃথিবীর মত, যা তিনি চিরকালের জন্য স্থাপন করেছেন।
Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.
