< গীতসংহিতা 130 >

1 আরোহণ-গীত। আমি বিপদের গভীর সমুদ্রথেকে তোমাকে ডাকি, সদাপ্রভুু।
Пісня сходження. Із глибин кличу я до Тебе, Господи.
2 প্রভু আমার রব শোন, তোমার কান আমার বিনতির রব শুনুক।
Володарю, почуй же мій голос, нехай схиляться вуха Твої до голосу благання мого!
3 যদি তুমি, সদাপ্রভুু, অপরাধ সব ধর, প্রভু, কে দাঁড়াতে পারে?
Якщо беззаконня Ти, Господи, пильнуватимеш, хто ж встояти зможе, Владико?
4 কিন্তু তোমার কাছে ক্ষমা আছে, যেন তুমি শ্রদ্ধা পাও।
Але в Тебе прощення, щоб мали страх [перед Тобою].
5 আমি সদাপ্রভুুর জন্য অপেক্ষা করি; আমার আত্মা অপেক্ষা করে; আমি তাঁর বাক্যে আশা করছি।
Я покладаю надію на Господа, надію має душа моя, і на слово Його сподіваюся.
6 প্রহরীরা যেমন সকালের জন্য অপেক্ষা করে, আমার আত্মা তার থেকে বেশী প্রভুর জন্য অপেক্ষা করে।
Душа моя на Владику чекає більше, ніж сторожа ранку, так, більше, ніж сторожа ранку!
7 ইস্রায়েল, সদাপ্রভুুতে আশা কর; সদাপ্রভুু করুণাময় এবং তিনি ক্ষমা করতে খুব ইচ্ছুক।
Нехай Ізраїль сподівається на Господа, адже в Господа милість і велике визволення – у Нього.
8 এই হলেন তিনি যিনি তার সব পাপ থেকে ইস্রায়েলকে মুক্ত করবেন।
І Він визволить Ізраїля від усіх його беззаконь.

< গীতসংহিতা 130 >