< গীতসংহিতা 129 >
1 ১ আরোহণ-গীত। “প্রায়ই আমার প্রথম অবস্থা থেকে তারা আমাকে আক্রান্ত করেছে”, ইস্রায়েল একথা বলুক।
Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –
2 ২ “প্রায়ই আমার প্রথম অবস্থা থেকে তারা আমাকে আক্রান্ত করেছে, তবুও তারা আমাকে হারাতে পারেনি।
досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!
3 ৩ চাষীরা আমার পেছনে চষেছিল তারা লম্বা লাঙ্গলরেখা টেনেছিল।
На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.
4 ৪ সদাপ্রভুু ধার্মিক, তিনি দুষ্টদের দাসত্বের থেকে মুক্তি দিয়েছেন”।
Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.
5 ৫ তারা সব লজ্জিত হোক, ফিরে যাক যারা সিয়োনকে ঘৃণা করে।
Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.
6 ৬ তারা বাড়ীর ছাদে ঘাসের মতো হোক যা বড়ো হওয়ার আগে শুকিয়ে যায়;
Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,
7 ৭ যা শস্যকাটা লোকের হাত পূর্ণ করে না অথবা আঁটি বাঁধা লোকের বুক ভরে না।
якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.
8 ৮ পথিকরা বলে না, “সদাপ্রভুুর আশীর্বাদ তোমাদের ওপর আসুক, আমরা সদাপ্রভুুর নামে তোমাদেরকে আশীর্বাদ করি।”
І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»