< হিতোপদেশ 31 >

1 লমূয়েল রাজার কথা। তাঁর মা তাঁকে এই ভাববানী শিক্ষা দিয়েছিলেন।
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 হে আমার পুত্র, কি বলব? হে আমার গর্ভের সন্তান, কি বলব? হে আমার মানতের ছেলে, কি বলব?
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 তুমি নারীদেরকে নিজের শক্তি দিও না, যা রাজাদের ক্ষতিকারক, তাতে যুক্ত থেকো না।
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 রাজাদের জন্য, হে লমূয়েল, রাজাদের জন্য মদ্যপান উপযুক্ত নয়, সুরা কোথায়। শাসনকর্ত্তাদের জিজ্ঞাসা করা উচিত নয়।
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 পাছে পান করে তাঁরা ব্যবস্থা ভুলে যায় এবং কোনো দুঃখীর বিচার উল্টো করেন।
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 মরার মত মানুষকে সুরা দাও, তিক্তপ্রাণ লোককে আঙ্গুর রস দাও;
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 সে পান করে দৈন্যদশা ভুলে যাক, নিজের দুর্দশা আর মনে না করুক।
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 তুমি বোবাদের জন্য তোমার মুখ খোল, অনাথদের জন্য মুখ খোল।
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 তোমার মুখ খোল, ন্যায় বিচার কর, দুঃখী ও দরিদ্রের বিচার কর। গুণবতী স্ত্রীর বর্ণনা
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 ১০ গুণবতী স্ত্রী কে পেতে পারে? মুক্তা থেকেও তাঁর মূল্য অনেক বেশী।
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 ১১ তাঁর স্বামীর হৃদয় তাঁতে নির্ভর করে, স্বামীর লাভের অভাব হয় না।
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 ১২ তিনি জীবনের সব দিন তাঁর উপকার করেন, অপকার করেন না।
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 ১৩ তিনি মেষলোম ও মসীনা খোঁজ করেন, আনন্দিত ভাবে নিজের হাতে কাজ করেন।
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 ১৪ তিনি বাণিজ্য-জাহাজের মত, তিনি দূর থেকে নিজের খাদ্রসামগ্রী আনেন।
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 ১৫ তিনি রাত থাকতে উঠেন, আর নিজের পরিজনদেরকে খাবার দেন, নিজের দাসীদেরকে কাজ নির্ধারণ করে দেন।
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 ১৬ তিনি ক্ষেত্রের বিষয়ে ঠিক করে তা কেনেন, নিজের হাতের ফল দিয়ে দ্রাক্ষার বাগান তৈরী করেন।
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 ১৭ তিনি শক্তিতে কোমরবন্ধন করেন, নিজের হাতদুটো শক্তিশালী করেন।
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 ১৮ তিনি দেখতে পান, তাঁর ব্যবসায় ভালো, রাতে তাঁর আলো নেভে না।
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 ১৯ তিনি টেকুয়া নিতে নিজের হাত বাড়ান, তাঁর হাত দুটো পেঁজা তুলো ধরে।
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 ২০ তিনি দরিদ্রের প্রতি মুক্তহস্ত হন, দীনহীনের দিকে হাত বাড়িয়ে দেন।
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 ২১ তিনি নিজের পরিবারের বিষয়ে বরফ থেকে ভয় পান না; কারণ তাঁর সব বাড়ীর লোকেরা লাল পোশাক পরে।
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 ২২ তিনি নিজের জন্য পর্দার চাদর তৈরী করেন, তাঁর পোশাক সাদা মসীনা-বস্ত্র ও বেগুনি বস্ত্র।
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 ২৩ তাঁর স্বামী নগর-দরজায় প্রসিদ্ধ হন, যখন দেশের প্রাচীনদের সঙ্গে বসেন।
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 ২৪ তিনি সূক্ষ্ম বস্ত্র তৈরী করে বিক্রি করেন, ব্যবসায়ীদের হাতে কটিবস্ত্র তুলেদেন।
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 ২৫ শক্তি ও সমাদর তাঁর পোশাক; তিনি ভবিষ্যৎকালের বিষয়ে হাঁসেন।
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 ২৬ তিনি প্রজ্ঞার সঙ্গে মুখ খোলেন, তাঁর জিভে দয়ার ব্যবস্থা থাকে
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 ২৭ তিনি নিজের পরিবারের আচরণের প্রতি লক্ষ্য রাখেন, তিনি অলসের খাবার খান না।
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 ২৮ তাঁর ছেলেরা উঠে তাঁকে ধন্য বলে; তাঁর স্বামীও বলেন, আর তাঁর এরকম প্রশংসা করেন,
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 ২৯ “অনেক মেয়ে গুনের প্রদর্শন করেছেন, কিন্তু তাদের মধ্যে সর্বাপেক্ষা তুমি শ্রেষ্ঠা।”
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 ৩০ লাবণ্য মিথ্যা, সৌন্দর্য্য অসার, কিন্তু যে স্ত্রী সদাপ্রভুকে ভয় করেন, তিনিই প্রশংসনীয়া।
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 ৩১ তোমরা তাঁর হাতের ফল তাঁকে দাও, নগর-দরজার সামনে তাঁর কাজ তাঁর প্রশংসা করুক।
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“

< হিতোপদেশ 31 >