ইয়োবের বিবরণ 15
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 ১৮ সেই বিষয় যা জ্ঞানী লোকেরা তাদের বাবার থেকে পেয়েছে, সেই বিষয় যা তাদের পূর্ব্বপুরুষেরা গোপন রাখে নি।
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 ১৯ এরাই তাদের পূর্বপুরুষ ছিল, যাদেরকে শুধু এই দেশ দেওয়া হয়েছে এবং যাদের মধ্যে কোন বিদেশী লোক ছিল না।
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 ২৪ দুঃখ এবং যন্ত্রণা তাকে ভয় দেখায়; তারা তার বিরুদ্ধে প্রবল হয়, যেমন একজন রাজা যুদ্ধের জন্য তৈরী হয়।
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
25 ২৫ কারণ সে ঈশ্বরের বিরুদ্ধে হাত বাড়িয়েছে এবং সর্বশক্তিমানের বিরুদ্ধে অহঙ্কারীদের মত আচরণ করেছে,
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
28 ২৮ এবং জনশূন্য শহরে বাস করত, সেই সব বাড়িতে বাস করত যাতে এখন কোন মানুষ বাস করে না এবং যা ঢিবি হওয়ার জন্য তৈরী ছিল।
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
30 ৩০ সে অন্ধকার থেকে বেরবে না; একটা আগুন তার শাখা গুলোকে শুকিয়ে দেবে; ঈশ্বরের মুখের নিঃশ্বাসে সে চলে যাবে।
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
