Luka 20
1 Kange diye Yeecu merangti mor bi kurwabe, la tok furen kereuti nubo wabereu kange nubo dur ko.
Одного дня, коли [Ісус] навчав народ у Храмі, проповідуючи Добру Звістку, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини
2 Ci tokeroti ciye coti yiyo kibi kwan kero wini mon mam nan do wotiye. We nenen bi gwamdo woo.
й запитали Його: ―Скажи нам, якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу?
3 La co ciya ciki meki kero mangmekom tiye nyo.
[Ісус] сказав їм у відповідь: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені:
4 kange yuka mwen Yohana yerau di kaka nii fire nenka?
Іванове хрещення було з Неба чи від людей?
5 Cin kobkanti, bwetici ciki tonou biki di kwamari anyiki yebwe bo nebo birinke cinenen.
Вони ж стали говорити між собою: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»
6 Na la duwareu bi yi biki nifiro nendi no bo gwam cinye mobangbe ki ter, wori cin ciya mor mereciye Yohana nii to mange
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то весь народ поб’є нас камінням, бо вони переконані, що Іван був пророком.
7 Cin ciya ciki yombo keno ki no feri.
Тож вони відповіли, що не знають, звідки воно.
8 Yeecu yi ciki moken nyo mani yikamti keno kibo gwando wini ma man dike biromtiye.
Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
9 Yi dubo danke wo kange nii yunkake inabi co ne kange nom tonen toka takeko conyaken bi ti ne kange ya daranyi kutangnyi.
І почав Він розповідати людям таку притчу: ―Один чоловік посадив виноградник, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож на довгий час.
10 Ki cwakiya bika bituweka ram cuii tom kange ceka ce ayo nob tone bone, beri naci neco mor dikero teige neneu. Di nob tonebo ci bunk, ci yoco kang koni.
Коли надійшов час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб вони віддали його частину врожаю. Однак виноградарі побили його й відіслали назад ні з чим.
11 Tom cenge ce tak ci bungco, cine co dotange, ci yweco kan koni.
Він надіслав іншого раба, але вони й того, побивши та зневаживши, відіслали ні з чим.
12 Tomtange na ta'ar ce cin nuwacine der, cin merkeco kare.
Він надіслав третього, але вони й цього поранили та викинули з [виноградника].
13 La nii take Inabi ki, nye ina matiye? ma tom bi bweni macui.
Тоді господар виноградника подумав: «Що ж мені робити? Надішлю [до них] мого улюбленого сина, може, його поважатимуть!»
14 Dila nob tone bo toco citokange bwitici, wo co nii coka gwarito bo twallum na kwalito yilam be.
Але виноградарі, побачивши його, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, щоб спадщина дісталася нам!»
15 Ci mwobken co bwiyim taken cin twallum co. Nyen teeluwen taken Inabi amaciticuke.
Вони його вивели з виноградника та вбили. Що ж зробить із ними господар виноградника?
16 An bou na twallungum nob take bo wo na yila na neke nubo kenge takeu. Kambo ci nuwanyeri ciki, kwama acukum.
Він прийде та вб’є тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Тоді ті, хто слухав, сказали: ―Нехай не станеться так!
17 La Yeecu toci layiki.
Але [Ісус], подивившись на них, запитав: ―Тоді що означає написане: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем»?
18 Nii wo yar ti dor terero wonineri, an wurorangum. No nii wo tero yelti dorowonineri anfwoyok tamgum co.
Кожен, хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
19 Ci nob murangkako kange nobo dur waber cin cui naci tomco nawo wori an nyomom ki tokerewo dor ci, la ci cut an rubero.
Книжники та первосвященники шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу. Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу.
20 Ci derangecoti cin tom nobo atoutiyeu wor ranyonri nubo weceke, na cifiya lentanke mor lekamor kercono ni, naci nekenco borank kange bi gwam nii dure.
І почали вони уважно слідкувати за Ним, надіслали людей, які вдавали із себе праведних, щоб спіймати Його на слові й видати владі намісника.
21 Ci meco, ki Nii merangkan nyo yumom muki toka kange meranka dike donge donge tekeu kange nii men nawo dong bwinge kerdiye, muki merangka birin ket dor nure kwama.
Вони запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш та навчаєш. Ти не зважаєш на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху.
22 Mino werfune ka no ya kemer dor kaicar, nin kaka o ong?
Чи годиться нам платити податок Кесареві, чи ні?
23 Yeecu nyomom yulkar yici.
Зрозумівши їхню хитрість, [Ісус] сказав їм:
24 Nugmen dinari wuro wee, takeu munranka we dor cereu? ciki, “ki kaicer dike na kaiceroce komne kwama dike na kwace?”
―Покажіть Мені динарій! Чиє на ньому зображення та напис? Вони відповіли: ―Кесаря!
25 Nob murangka kange dur tini nob wabe bere cifiya bo diker bitore mur keu ceroni.
Тоді Він сказав: ―Тож віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже!
26 nubem. Cin nyemruki ki cuka kan cone, ci tobo kangeker.
Вони не змогли впіймати Його на слові перед народом і, здивовані Його відповіддю, замовкли.
27 Kam cadukiyawa cibo ficowege, nobo wo yitiki gwamka tuke mani.
Тоді підійшли [до Ісуса] деякі садукеї, які кажуть, що немає воскресіння [з мертвих], і запитали Його:
28 Cin meco ciki “nii merangka” Musa mulang nye nen ki, no ni yiki no yini bwi yamdi, nii ki nawe la manki bibwe, nyice anan nawiye, afiya nyicenin bwe.
―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину бездітною, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові».
29 Kakum bi yiten wii niber wo kaboko nab nawe, lam bwe yam menki bwe,
Було семеро братів. Перший одружився та помер бездітним.
30 Inyo wo yobeu.
Потім другий
31 Wo ta'ar naco, nyo tangka wo nibe re dombo bi beiwi kom cin bweyam.
і третій одружувалися з вдовою, і так усі семеро. Вони померли, не залишивши дітей після себе.
32 Ki bwili na wiye bwimken.
Після всіх померла й жінка.
33 Be diye gwanka duri, wiweco yira tiye. Wori cin nab na weye gwam ciye
Отже, при воскресінні чиєю дружиною вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.
Ісус відповів їм: ―Люди цього віку одружуються та виходять заміж. (aiōn g165)
35 Nyo kallo wo abou tiyeu, nobo wuro ne bilenke na kwen ka ko ceci nabaruboci manki na ka nawiye. (aiōn g165)
Але ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть одружуватись і не виходитимуть заміж. (aiōn g165)
36 Mani ciya bwi yatiki tok, ciya yilam na biwei tonange kwama.
І померти вже не зможуть, а будуть як ангели, бо вони є синами Божими та синами воскресіння.
37 Dila co lam bidom kang bange zaitunedo bei tomangeco lacin teer bi langkako ci cenk lang kwamati ki diro dur. Wori nagen yumankako co mane.
А те, що мертві воскресають, показав Мойсей при полум’ї вогню тернового куща, коли назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова.
38 Ci ki bi bwiyet atinyo liyowo aboutin mor den tee bei furneret di kwama kanae yor ka la duntanka.
Він є Богом не мертвих, а живих! Для Нього всі живі!
39 Kagum Faricawa bor mwerkanka ciyico ki nii merangka, kwameu nob bwankar mwekoninten.
Деякі з книжників сказали: ―Учителю, Ти добре сказав!
40 Yeecu ciya ciki, miyikom bi len keti no noboburo kamom di terotinibo andunktange.
І більше ніхто не наважувався ставити Йому запитання.
41 La Yeecu lambidom ka kange berocori la ciweyeu.
Потім [Ісус] запитав їх: ―Чому вони кажуть, що Христос є сином Давида?
42 Naki kom nyom kakuwo kange dikewo abokimenti ki fawor neredi, naweu cin yurangum nuwe kume.
Сам же Давид каже в книзі Псалмів: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене,
43 Kakuko we bo ti fiye kom wuyi wo nob kyeb kume bo a mu tiyak tiye, kentangum nen ciyam kwenang mwen ten, culangko gwam.
доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
44 Cin kacimnen bitine wari kange biweiyo Lomewe, ma ciye tob tero kange dor kecer, wuro mo kabo bati fiya kwama cwiti na co fulone neu.
Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
45 Yecu do mor bikurwabe la yuwa nob miyeka.
Коли весь народ слухав, [Ісус] промовив до учнів:
46 Yi citi ku mulangum mulange Lomi a yila fiye kwobka dilo, di la kom yilam buwak nob kwiyeb.
«Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах.
47 Yecu meranti kang kang mor bikurwaber nebo dor wabero kange nob mulankab kange nobo durko cwiti twallum co. Di la ci fiya bo nure, wori nobo cuwatci ti cinen kambo keu.
Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».
