Zəbur 89

1 Ezrahlı Etanın maskili. Ya Rəbb, daim məhəbbətindən nəğmə oxuyacağam, Sənin sədaqətini dilim hər nəslə deyəcək.

Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!

2 Deyirəm ki, məhəbbətin əbədiyaşardır, Sədaqətin göylər qədər sarsılmazdır.

Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.

3 Dedin: «Öz seçdiyimlə əhd kəsmişəm, Qulum Davud üçün belə and içmişəm:

„Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:

4 “Mən nəslini əbədi sarsılmaz edəcəyəm, Sülaləni taxtında sonsuzadək yaşadacağam”». (Sela)

Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)

5 Ya Rəbb, göylər Sənin xariqələrinə şükür etsin, Müqəddəslər camaatı arasında sədaqətinə həmd edilsin.

І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,

6 Göydə Rəbbin tayı-bərabəri varmı? İlahi varlıqlar arasında Rəbbin bənzəri varmı?

бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?

7 Müqəddəslər məclisində Allah çox zəhmlidir, Ətrafında olanların hamısından O heybətlidir.

Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!

8 Ya Rəbb, Ordular Allahı, Sənin tək qüdrətli varmı? Səni sədaqətin bürüyüb.

Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!

9 Sən qabaran dənizə hökm edirsən, Aşıb-daşan dalğaları yatırırsan.

Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.

10 Sən Rahavı əzib leşini çıxartdın, Qüvvətli qolunla düşmənləri dağıtdın.

Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.

11 Göylər Sənin, yer üzü Sənin, Qurduğun yer üzündə hər şeyin təməlini qoymusan.

Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!

12 Sən şimalı, cənubu yaratmısan, Tavor və Xermon adına mədh oxuyur.

Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.

13 Qolun nə qədər qüvvətlidir, Sağ əlin ucadır, əllərin qüdrətlidir!

Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!

14 Salehlik və ədalət taxtının təməlidir, Məhəbbət və sədaqət önündə gedir!

Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!

15 Bayram şənliyində olan xalq nə bəxtiyardır! Ya Rəbb, onlar Sənin üzünün nurunda gəzər.

Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!

16 İsminə görə daim sevinirlər, Salehliyinə görə şərəfə çatırlar.

Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,

17 Onların ehtişamı, qüvvəti Sənsən. Sənin lütfündən gücümüz artır.

бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,

18 Çünki sipərimiz Rəbdəndir, Padşahımız İsrailin Müqəddəsidir.

бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!

19 Keçmişdə bir görüntü ilə Möminlərinə belə söylədin: «Bir cəngavərə kömək etdim, Xalqın içindən onu seçib yüksəltdim.

Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:

20 Qulum Davudu tapdım, Müqəddəs yağımla onu məsh etdim.

знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,

21 Əlim daim onu möhkəmləndirəcək, Qolum ona qüvvət verəcək!

щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!

22 Düşmən ona qalib gələ bilməz, Fitnəkarlar ona zülm edə bilməz.

Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,

23 Qarşısındakı düşmənləri qıracağam, Ona nifrət edənləri vuracağam.

— його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!

24 Yanında sədaqətim, məhəbbətim olacaq, Gücü ismimlə artacaq.

Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —

25 Dənizlərə əlini, Çaylara sağ əlini çatdıracağam.

і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.

26 Məni çağırıb deyəcək: “Atamsan, Allahımsan, Məni xilas edən Qaya Sənsən!”

Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“

27 Mən də ilk oğul haqqını ona verəcəyəm, Onu yer üzünün ən uca padşahı edəcəyəm.

Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.

28 Ona daim məhəbbətimi göstərəcəyəm, Sadiq qalıb əhdimi pozmayacağam.

Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,

29 Onun nəslini əbədi yaşadacağam, Göylər durduqca taxtını saxlayacağam.

і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!

30 Övladları qanunumu atsalar, Hökmlərimə görə yaşamasalar,

Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,

31 Qaydalarımı pozsalar, Əmrlərimə əməl etməsələr,

коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,

32 Bu qanunsuzluqlarını kötəklə cəzalandıracağam, Təqsirlərini qamçı ilə tənbeh edəcəyəm.

тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!

33 Amma yenə də məhəbbətimi atmaram, Sədaqətimi yalan olmağa qoymaram.

А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,

34 Öz əhdimi pozmaram, Dilimdən çıxan sözləri dəyişmərəm.

не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!

35 Müqəddəsliyim naminə bir dəfə and içmişəm: Davuda yalandan söz verməyəcəyəm.

Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:

36 Sülaləsi taxtda əbədi qalacaq, Taxtı hüzurumda günəş kimi duracaq.

повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,

37 Ay kimi – Göydəki etibarlı şahid kimi sabit qalacaq». (Sela)

як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)

38 Amma, ya Rəbb, məsh etdiyin padşaha qəzəblənmisən, Sən onu rədd etmisən, ona arxa çevirmisən.

А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —

39 Qulunla bağladığın əhddən imtina etmisən, Tacını toz-torpağa atıb bulaşdırmısan.

Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,

40 Bütün divarlarını yıxmısan, Qalalarını viran etmisən.

всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!

41 Yoldan keçənlər oranı soyub-talayırlar, Qonşuları ona tənə vururlar.

Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.

42 Onun düşmənlərinin sağ əlini yuxarı qaldırmısan, Bütün yağılarını sevindirmisən.

Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,

43 Qılıncının ağzını kütləşdirmisən, Onu döyüşdə qaldırmamısan.

і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.

44 Onu şərəfdən salmısan, Taxtını yerlə yeksan etmisən.

Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,

45 Nə tez onu gəncliyindən saldın, Onu xəcalətə bürüdün. (Sela)

скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)

46 Ya Rəbb, nə vaxta qədər, Yoxsa əbədilikmi bizdən gizlənəcəksən, Od tutub qəzəbdən yanacaqsan?

Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?

47 Ömrümün nə tez keçdiyini xatırla, Bütün bəşər övladlarını nə fani yaratmısan!

Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?

48 İnsanlar arasında ölüm görməyən kimdir? Kim canını ölülər diyarının pəncəsindən qurtarar? (Sela) (Sheol h7585)

Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)

49 Ey Xudavənd, əvvəlki məhəbbətin harada qaldı? Çünki bu barədə Davuda sədaqətlə and içdin.

Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?

50 Ey Xudavənd, unutma, gör bu bəndən necədir, Köksümdə nə qədər xalqın tənəsini gəzdirirəm.

Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,

51 Ya Rəbb, düşmənlərinin etdiyi təhqirləri, Məsh etdiyinin yoluna vurduqları tənələri daşıyıram.

якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!

52 Rəbbə əbədilik alqış olsun! Amin, Amin.

Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!