Zəbur 55

1 Musiqi rəhbəri üçün. Davudun simli alətlərin müşayiəti ilə oxunan maskili. Ey Allah, duamı dinlə, Yalvarışımdan gizlənmə!

Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом. Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!

2 Yaxşı qulaq as mənə, bir cavab söylə, Düşüncələrim məni narahat edir, Çaş-baş qalmışam.

Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —

3 Düşmənin səsindən, Zalımların zülmündən narahatam. Məni onların şər işləri sarsıdır, Onlar qəzəblə mənə qəsd-qərəz qurur.

від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.

4 Köksümdəki ürəyim sancır, Ölüm dəhşəti üzərimə düşdü.

Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,

5 Mənə qorxu və titrətmə gəlib, Canımı vicvicə bürüyüb.

страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.

6 Dedim: «Kaş göyərçin kimi qanadlarım olaydı, Uçub rahatlıq tapaydım.

І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“

7 Doğrudan da, uzaqlara qaçardım, Çöllərdə məskən salardım. (Sela)

Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. (Се́ла)

8 Bu sərt yellərdən, qasırğalardan Daldalanmaq üçün tez bir yerə gedəydim».

Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.

9 Ey Xudavənd, bu şəhəri alt-üst et, Oradakıların dillərinə ayrılıq sal. Orada zorakılıq, dava gördüm;

Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку, —

10 Bunlar gecə-gündüz divarlarının üstündə dolanır, Pislik və şər şəhərin içindədir,

вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,

11 Aralarında qırğın var, Meydanlarından hədə-qorxu və fırıldaq çıxır.

нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,

12 Əgər məni düşmən təhqir etsəydi, dözərdim, Yağı qarşımda qürrələnsəydi, gizlənərdim.

бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —

13 Amma bunu sən etdin, ey rəfiqim, Ey yoldaşım, ürək həmdəmim.

але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,

14 Səninlə şirin-şirin söhbət edərdik, Allah evinə birgə gedərdik.

з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.

15 Qoy düşmənlərə qəfil ölüm gəlsin, Onlar diri-diri ölülər diyarına düşsün, Çünki şər onların evində və qəlbindədir. (Sheol h7585)

Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! (Sheol h7585)

16 Mənsə Allahı səsləyərəm, Rəbb məni xilas edər.

Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:

17 Səhər, günorta, axşam nalə çəkirəm, Ah-zar edirəm, O, səsimi eşidir.

уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!

18 Çoxları əleyhimə çıxır, Amma O, canımı döyüşdən qoruyur.

У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!

19 Əzəldən bəri taxtında oturan Allah Məni eşidib onları zəlil edəcək. (Sela) Çünki onlar əsla dəyişməz, Allahdan qorxmurlar.

Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, (Се́ла) бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —

20 Yoldaşım dostuna əl qaldırır, Dostluq əhdini pozur.

во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,

21 Onun dili kərə yağından da yağlıdır, Qəlbində isə çəkişmələr yaşayır, Sözləri zeytun yağından yumşaqdır, Amma sıyrılmış qılınclardır.

його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!

22 Sən qayğı yükünü Rəbbə ver, Qoy sənə dayaq olsun. O heç vaxt salehə sarsıntı verməz.

Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!

23 Ey Allah, qanlı, hiyləgər adamları Qəbirə endirəcəksən. Onların ömrü yarıya çatmayacaq. Amma mən yalnız Sənə güvənirəm!

А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!