Zəbur 146

1 Rəbbə həmd edin! Ey könlüm, Rəbbə həmd et!

Алілуя!

2 Ömür boyu Rəbbə həmdlər söyləyəcəyəm, Allahımı nə qədər varam, tərənnüm edəcəyəm!

хвалитиму Господа, поки живу́, співатиму Богу моє́му, аж поки існую!

3 Əsilzadələrə, Sizi qurtara bilməyən bəşər oğluna güvənməyin.

Не наді́йтесь на князів, на лю́дського сина, бо в ньому спасі́ння нема:

4 Onlar canı çıxan kimi torpağa düşər, Niyyətləri bircə anda yox olar.

вийде дух його — і він до своєї землі поверта́ється, — того дня його за́думи гинуть!

5 Nə bəxtiyardır Yaqubun Allahından kömək alan, Yalnız Allahı Rəbbə ümid bağlayan insan!

Блаженний, кому́ його поміч — Бог Яковів, що надія його — на Господа, Бога його́,

6 Odur göyləri, yeri, dənizi, dənizdəkiləri yaradan, Odur əbədi sadiq qalan.

що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,

7 O, miskinlərə haqq qazandırır, O, acları azuqə ilə doydurur. Rəbb əsirləri azad edir,

правосу́ддя вчиняє покри́вдженим, що хліба голодним дає! Госпо́дь в'язнів розв'язує,

8 Rəbb kor gözləri açır. Rəbb qəddi əyilənləri düzəldir, Rəbb salehləri sevir.

Господь очі сліпим відкриває, Господь випросто́вує зі́гнутих, Господь милує праведних!

9 Rəbb qəriblərə dayaq olur, Yetimi, dul qadını ayağa qaldırır, Pislərinsə yollarını dolaşdırır.

Господь обороняє прихо́дьків, сироту́ та вдови́цю підтримує, а дорогу безбожних викри́влює!

10 Rəbb əbədi hökmranlıq edir, Ey Sion, Allahın nəsillər boyu hökm verir! Rəbbə həmd edin!

Хай царю́є навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілу́я!