Əyyub 24

1 Niyə Külli-İxtiyar hökm üçün zaman təyin etmir? Niyə Onu tanıyanlar hökm günlərini görmür?

Для чо́го часи́ не заховані від Всемогу́тнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!

2 İnsanlar sərhəd daşlarını qaldırır, Sürüləri oğurlayıb otarır.

Пересо́вують ме́жі безбожні, стадо грабують вони та пасу́ть,

3 Yetimlərin eşşəyini əlindən alır, Dul qadının öküzünü girov götürür.

займають осла в сироти́ни, беруть у заста́ву вола від удовиць.

4 Yoxsulları yoldan çıxarır, Ölkədəki fəqirlərin hamısı gizlənməyə məcbur olur.

вони бідних з дороги спиха́ють, разом мусять ховатися збі́джені кра́ю.

5 Baxın kasıblar vəhşi eşşəklər kimi Yemək tapmaq üçün ertədən işə çıxır, Övladları üçün çöldə çörək axtarır.

Тож вони, бідарі́, немов дикі осли на пустині, вихо́дять на працю свою, здобичі шукаючи, — степ йому хліба дає для дітей.

6 Zəmilərdən yem yığırlar, Pislərin üzüm bağından üzüm qalıqlarını toplayırlar.

На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,

7 Gecə paltarsız, çılpaq qalırlar, Soyuqda üstlərini örtməyə bir şey tapmırlar.

на́го ночують вони, без одежі, і не мають вкриття́ собі в холоді,

8 Dağlara yağan yağışdan islanırlar, Daldalanacaqları olmadığı üçün qayalara qısılırlar,

мокнуть від зливи гірсько́ї, а засло́ни не маючи, скелю вони обіймають.

9 Yetim uşağı döşdən ayırırlar, Fəqirin körpəsini girov alırlar.

Сироту́ відривають від перс, і в заста́ву беруть від убогого.

10 Bu yazıqlar paltarsız, çılpaq dolanır, Qarınları acdır, amma taxıl dərzləri daşıyır.

Ходять на́го вони, без вбрання́, і голодними носять снопи́.

11 Pislərin çəpərləri arasında yağ üçün zeytun sıxırlar, Şərab üçün üzüm sıxırlar, Amma özləri susuzluqdan yanırlar.

Хоч між му́рами їхніми ро́блять оливу, то́пчуть чави́ла, — та прагнуть вони!

12 Şəhərlərdən insan nalələri ucalır, Canı yaralı olanlar fəryad qoparır, Amma Allah dualarını nəzərə almır.

Стогнуть люди із міста, і кричить душа вби́ваних, а Бог на це зло не зверта́є уваги.

13 Elə insanlar var ki, işığa üsyan edir, Nurlu yolu tanımır, Onun dalınca getmir.

Вони проти світла бунту́ють, не знають дорі́г Його, і на сте́жках Його не сидять.

14 Qatil gün batanda qalxır, Fəqiri, yoxsulu öldürür, Gecə oğrusuna bənzəyir.

На світа́нку встає душогу́б, замордо́вує бідного та злидаря́, а ніч він прово́дить, як зло́дій.

15 Zinakarın gözü alaqaranlıqdadır, “Kimsə məni görməz” deyə düşünür, Üz-gözünü gizlədir.

А перелю́бника око чекає смерка́ння, говорячи: „Не побачить мене жодне око!“і засло́ну кладе на обличчя.

16 Oğrular evləri qaranlıqda yarır, Gündüz gizlənir, işıq nədir, bilmir.

Підко́пуються під доми́ в темноті́, замика́ються вдень, світла не знають вони,

17 Çünki onların sabahı qatı qaranlıqdır, Zülmətin dəhşəti onların aşnasıdır.

бо ра́нок для них усіх ра́зом — то те́мрява, і знають вони жахи те́мряви.

18 Amma onlar su üzərində köpüyə bənzər, Torpaqdan lənət payı alar, Üzüm bağlarına qayıtmazlar.

Такий легкий він на пове́рхні води, на землі їхня частка прокля́та, — не ве́рнеться він на дорогу садів-виноградів.

19 Necə ki quraqlıq və istilik qarı əridib udar, Ölülər diyarı da günahkarları elə götürüb aparar. (Sheol h7585)

Як посу́ха та спе́ка їдять сніжну во́ду, так шео́л поїсть грі́шників! (Sheol h7585)

20 Onları ana bətni unudar, Qurdlar üçün ləziz yem olar, Bir də onları heç kim yada salmaz, Haqsızlıq bir ağac kimi sınar.

Забуде його лоно матері, буде жерти черва́ його, мов солодо́щі, більше не буде він зга́дуваний, — і безбожник поламаний буде, мов де́рево!

21 Çünki sonsuz qadınlara yamanlıq edərlər, Dul qadınlara yaxşılıq etməzlər.

Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра́.

22 Allah isə qüdrəti ilə bu güclüləri dartıb yerə vurar, Onlar qalxsa belə, həyatlarından əmin olmazlar.

А міццю своєю він тягне могутніх, — коли він встає, то ніхто вже не певний свойо́го життя!

23 Allah onlara izin verir ki, əmin-amanlıqda yaşasınlar, Amma onlar gedən yollara göz qoyur.

Бог дає йому все на безпе́ку, і на те він спира́ється, та очі Його бачать їхні доро́ги:

24 Qısa müddətə ucalır, sonra da yox olurlar. Yıxılırlar, lap əvvəlkilər kimi götürülüb aparılırlar, Sünbül kimi dərilib yığılırlar.

піді́ймуться трохи — й не має вже їх, бо понижені. Як усе, вони гинуть, — і зрі́зуються, немов та колоско́ва голо́вка.

25 Əgər belə deyilsə, Yalançı olduğumu kim sübut edə bilər? Sözlərimin dəyərsiz olduğunu kim deyə bilər?»

Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомо́вцем, а слово моє на марно́ту обе́рне?“