< اَلْمَزَامِيرُ 43 >
اِقْضِ لِي يَا ٱللهُ، وَخَاصِمْ مُخَاصَمَتِي مَعَ أُمَّةٍ غَيْرِ رَاحِمَةٍ، وَمِنْ إِنْسَانِ غِشٍّ وَظُلْمٍ نَجِّنِي. | ١ 1 |
Суди мене, Боже, і вступися за мене в суперечці моїй із невірним народом, від людини підступної й беззаконної визволи мене.
لِأَنَّكَ أَنْتَ إِلَهُ حِصْنِي. لِمَاذَا رَفَضْتَنِي؟ لِمَاذَا أَتَمَشَّى حَزِينًا مِنْ مُضَايَقَةِ ٱلْعَدُوِّ؟ | ٢ 2 |
Адже Ти – Бог, твердиня моя. Чому Ти відкинув мене? Чому я ходжу понуро, пригнічений ворогом?
أَرْسِلْ نُورَكَ وَحَقَّكَ، هُمَا يَهْدِيَانِنِي وَيَأْتِيَانِبِي إِلَى جَبَلِ قُدْسِكَ وَإِلَى مَسَاكِنِكَ. | ٣ 3 |
Пошли Твоє світло й істину – нехай вони керують мною, нехай приведуть мене на гору святині Твоєї, до місця, де Ти мешкаєш.
فَآتِي إِلَى مَذْبَحِ ٱللهِ، إِلَى ٱللهِ بَهْجَةِ فَرَحِي، وَأَحْمَدُكَ بِٱلْعُودِ يَا ٱللهُ إِلَهِي. | ٤ 4 |
Тоді я підійду до жертовника Божого, до Бога, Який [дарує] мені радість і втіху. І я прославлю Тебе [грою] на арфі, о Боже, Боже мій!
لِمَاذَا أَنْتِ مُنْحَنِيَةٌ يَا نَفْسِي؟ وَلِمَاذَا تَئِنِّينَ فِيَّ؟ تَرَجَّيِ ٱللهَ، لِأَنِّي بَعْدُ أَحْمَدُهُ، خَلَاصَ وَجْهِي وَإِلَهِي. | ٥ 5 |
Чому ти сумуєш, душе моя, і чому журишся в мені? Сподівайся на Бога, адже я ще прославлятиму Його – Спасителя мого й Бога мого.