Matiyu 22
1 Yesu kawa anin lira nani nin tinan kuguldo tutung, abenle,
І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
2 “Kilari tigo Kutelle masin umon unit na awa su usaune ubuki ni lumga.
Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
3 A too a cin me idi yicila ale na a wa duru nani ilumge idak, na ida ba.
і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
4 tutung a too among a cin, abenle nani, 'Benlang ale na ina duru nani ilumge, “Yenen, mmalu kanju imonle. Ina nan niyin nighe i malu basu, vat nimong nmalu zuru. Dan kiti nilumge.”'
Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідіть на весїллє.
5 Bara nani na anit an nda ba. Among kpila udu anenmene kagisine kpila udu kitin lesu nin sesu mene.
Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
6 Amen ta acin me imancing, inin molo nani.
а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
7 Bara nani ugowe nana ayi. A too anang likum me idi mulsu nani, inin juju kagbire.
Цар же, почувши, прогнівив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
8 Anin woro na cin me, 'Ilumge din cinu, uzuru tutung ale na ina belin nani na ida ba.
Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
9 Bara nani can kitene tibau idi beleng vat ule na iyeneghe adok kitin nilumge.'
Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
10 A cine do kitenen libauwe idi yicila va nle na iyeneghe, anit a acine nin na le na idi acine ba, bara nani kutii nilumge wa kula gbem nin nanit.
І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
11 Bara nani na ugowe nda aba da yenu ale na ida kutii nilumge, a yene umun ule na awa shon kultuk nilumghe ba.
Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїлню одежу;
12 Ugowe woroghe, 'Udundun, utiza iyiziyari upira kikane sa kulutuk nilumge?' unite yisina nin kutike.
і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїлньої одежі? Він же мовчав,
13 Ugowe nin woro na cin me, 'Teren unit ulele nacara nin nabunu i tuughe ndas nanyan nsirti, kika na ama gilu nin talu nayini.'
Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
14 Bara na anit gbardang na iwa yicila nani ma cunghari ina fere.”
Багато бо званих, мало ж вибраних.
15 A Farasiyawa non do idi mune atee ikye inda na ima kifu Yesu nanyan nliru me.
Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
16 Inin too ghe nono katwa mene, ligowe nan na Hirudiyawa. I woro Yesu ku, “Kumalami, ti yiru fe unan kidegenari unin din dursuzu tibau Kutelle nanya kidegene, tutung na umong ma wantinfi ubenlu kibinai fe ba, na udin feru anit ba.
І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий вси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
17 Bara nani benle nari iyanghari udin kpilizu? Ukari i ugandu kitin Kaisar ra sa babu?”
Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
18 Bara nani Yesu yino nibinai ni nanzan mene anin woro, “Iyarin ta idin dumuzuni, anu anan kinuu?
Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокутуєте, лицеміри?
19 Duruni fikurfunghe.” Inin da nin fikurfunghe kiti me.
Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
20 Yesu woro nani, “Kuyelin ghari nin lisa di kiteme fikurfunghe?”
І рече до них: Чиє обличче се й надпись?
21 Iworoghe, “Kaisar.” Yesu nin woro nani, “Bara nani nang kaisar ku imon ile na idi Kaisar, in Kutelle tutung imon ile na idi in Kutelle.”
Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
22 Na ilanza nani, ikifo ti nuu mene. Inin sunghe iya.
І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
23 Liri lole amon a Sandukiyawa da kitime, ale na ina woro na ufitun kul duku ba. I tiringhe,
Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
24 i woro, “Kumalami, Musa naworo, 'Unit wa ku na amara go ba, gwane yira uwane a se nono ku bara gwane.'
говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
25 Linwana kuzir wa duku, unan burne ku na asu ilumge, na ase nono ba. A suna gwane uwane.
Було ж у нас сім братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши васїння, покинув жінку свою братові своєму;
26 Unan mbe ta nafo ame, nanere unan tat udu unang zure.
так само й другий брат, і третїй аж до семого.
27 Kimal mine vat, uwane da kuu.
Опісля ж усїх умерла й жінка.
28 Nene lirin fitun nyii, uwanin ghari ba yitu nanya mene? Bara na vat mene wa yininghe nafo uwani.”
Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
29 Bara nani Yesu kawa a woro nani, “I tana bara na iyiru uliru Kutelle sa likara me ba.
Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання анї сили Божої.
30 Bara na nin fitu nanan kull, na ilumga ma yitu ba a na ima nizu ilumga ba. Nnu nani, ima yiti nafo anan kadura Kutelle kitene kane.
Бо в воскресенню не женять ся нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
31 Bara ubelen nfitu nanan kull, na isa yene nanya niyerte ile imon na i wa beleng minu nuzu Kutelle,
Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
32 'Mere Kutellen Ibrahim, Kutellen Ishaku, nin Kutellen Yakub'? Kutelle na Kutelle na beari ba, bara na Kutelle nanang nlai yari.”
Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
33 Na ligozin na nite nlanza nani, ikifo tinuu nin ma dursuzu dursuzu me.
І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
34 Bara na a Farisiyawan nlanza au Yesu ntursu ti nuu na Sandukiyawa, i pitirino ati mene kiti kirum.
Фарисеї ж, почувши, що Вів примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
35 Umon nanya mene, ulauya, tiringhe a dumunghe-
І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
36 “Kumallami, lome liduari lidya nanya na du fe?”
Учителю, котора заповідь велика в законі?
37 Yesu woroghe, “'U ma ti usu ncif Kutelle nin kibinaife, nin kidowe fe vat nin kibinai fe.'
Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
38 Uleleunare udyawe nin unburne.
Се перва й велика заповідь.
39 Un be masin ulele-'Uma ti usun nang kupoo fe nafo litife.'
Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
40 Kitene na le adu abere uduke sosin ku nin liru nin nuu Kutelle.”
На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
41 Nene na a Farisiyawa wadu kiti kirum, Yesu tirino nani.
Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
42 A woro, “Iyanghari idin kpilizu nin Kristi? Gonon ghari ame?” I woroghe, “Gonon Dauda.”
глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
43 Yesu woro nani, “iyarin nta Dauda nanyan Ruhu din yecughe ucef, a benle,
Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
44 'Ucef uworon ncef nin, “Suu ncara uleme ning, saide nta anan nari fe imon patilu na bunu fe.'”
Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
45 Andi Dauda din yicu Kristi ku 'Ucif', a ta iyiziari a so Gonon Dauda?”
Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
46 Na umong ula kawughe imon ba, na umong kuru a tiringhe imomon tutung ba uworu lire.
І нїхто не з'умів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його ніколи.
