Matiyu 22
1 Yesu kawa anin lira nani nin tinan kuguldo tutung, abenle,
Ісус у відповідь продовжив говорити притчами:
2 “Kilari tigo Kutelle masin umon unit na awa su usaune ubuki ni lumga.
―Царство Небесне подібне до Царя, який приготував весілля для свого сина.
3 A too a cin me idi yicila ale na a wa duru nani ilumge idak, na ida ba.
Він надіслав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти.
4 tutung a too among a cin, abenle nani, 'Benlang ale na ina duru nani ilumge, “Yenen, mmalu kanju imonle. Ina nan niyin nighe i malu basu, vat nimong nmalu zuru. Dan kiti nilumge.”'
Тоді надіслав інших рабів сказати запрошеним: «Ось я приготував обід, моїх волів та вгодовану худобу вже забито, усе готове. Приходьте на весілля!»
5 Bara nani na anit an nda ba. Among kpila udu anenmene kagisine kpila udu kitin lesu nin sesu mene.
Але вони знехтували й пішли: один – на своє поле, інший – торгувати.
6 Amen ta acin me imancing, inin molo nani.
Інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними та вбили їх.
7 Bara nani ugowe nana ayi. A too anang likum me idi mulsu nani, inin juju kagbire.
Тоді цар обурився та надіслав своє військо, знищив тих убивць і спалив їхнє місто.
8 Anin woro na cin me, 'Ilumge din cinu, uzuru tutung ale na ina belin nani na ida ba.
І сказав своїм рабам: «Весілля вже готове, а запрошені виявились недостойними.
9 Bara nani can kitene tibau idi beleng vat ule na iyeneghe adok kitin nilumge.'
Отже, ідіть на перехрестя доріг та запрошуйте, кого зустрінете, на весілля».
10 A cine do kitenen libauwe idi yicila va nle na iyeneghe, anit a acine nin na le na idi acine ba, bara nani kutii nilumge wa kula gbem nin nanit.
Ті раби вийшли на дороги та покликали всіх, кого зустріли, – як поганих, так і добрих; і весільна зала наповнилася гостями.
11 Bara nani na ugowe nda aba da yenu ale na ida kutii nilumge, a yene umun ule na awa shon kultuk nilumghe ba.
Але коли цар прийшов подивитися на гостей, то побачив там чоловіка, який не був одягнений у весільний одяг.
12 Ugowe woroghe, 'Udundun, utiza iyiziyari upira kikane sa kulutuk nilumge?' unite yisina nin kutike.
І сказав йому: «Друже, як ти зайшов сюди, не маючи весільного одягу?» Проте той мовчав.
13 Ugowe nin woro na cin me, 'Teren unit ulele nacara nin nabunu i tuughe ndas nanyan nsirti, kika na ama gilu nin talu nayini.'
Тоді Цар сказав слугам: «Зв’яжіть йому руки та ноги й викиньте до зовнішньої тьми. Там буде плач та скрегіт зубів.
14 Bara na anit gbardang na iwa yicila nani ma cunghari ina fere.”
Адже багато покликаних, та мало обраних».
15 A Farasiyawa non do idi mune atee ikye inda na ima kifu Yesu nanyan nliru me.
Тоді фарисеї пішли та радились, як спіймати Ісуса на слові.
16 Inin too ghe nono katwa mene, ligowe nan na Hirudiyawa. I woro Yesu ku, “Kumalami, ti yiru fe unan kidegenari unin din dursuzu tibau Kutelle nanya kidegene, tutung na umong ma wantinfi ubenlu kibinai fe ba, na udin feru anit ba.
І надіслали до Нього своїх учнів разом з іродіанами, які запитали: ―Учителю, ми знаємо, що Ти праведний і правдиво навчаєш Божого шляху, ні на кого не зважаєш, адже не дивишся на людське обличчя.
17 Bara nani benle nari iyanghari udin kpilizu? Ukari i ugandu kitin Kaisar ra sa babu?”
Отже, скажи нам, як Ти вважаєш: чи годиться платити податок Кесареві, чи ні?
18 Bara nani Yesu yino nibinai ni nanzan mene anin woro, “Iyarin ta idin dumuzuni, anu anan kinuu?
Але Ісус, зрозумівши їхнє лукавство, сказав: ―Чому ви випробовуєте Мене, лицеміри?
19 Duruni fikurfunghe.” Inin da nin fikurfunghe kiti me.
Покажіть Мені монету для податку. Вони принесли Йому динарій.
20 Yesu woro nani, “Kuyelin ghari nin lisa di kiteme fikurfunghe?”
Він сказав їм: ―Чиє це зображення та напис?
21 Iworoghe, “Kaisar.” Yesu nin woro nani, “Bara nani nang kaisar ku imon ile na idi Kaisar, in Kutelle tutung imon ile na idi in Kutelle.”
Вони відповіли: ―Кесаря! Тоді Він сказав їм: ―Тож віддайте Кесареві – Кесареве, а Богові – Боже!
22 Na ilanza nani, ikifo ti nuu mene. Inin sunghe iya.
Почувши це, вони здивувалися й, залишивши Його, пішли геть.
23 Liri lole amon a Sandukiyawa da kitime, ale na ina woro na ufitun kul duku ba. I tiringhe,
Того ж дня прийшли до Нього садукеї, які кажуть, що не існує воскресіння з мертвих, і запитали Його:
24 i woro, “Kumalami, Musa naworo, 'Unit wa ku na amara go ba, gwane yira uwane a se nono ku bara gwane.'
―Учителю, Мойсей сказав: «Якщо хтось помре, не маючи дітей, то нехай його брат одружиться з дружиною померлого та підніме нащадка своєму братові».
25 Linwana kuzir wa duku, unan burne ku na asu ilumge, na ase nono ba. A suna gwane uwane.
Було ж у нас семеро братів. Перший одружився та помер, і, не маючи дітей, залишив дружину своєму братові.
26 Unan mbe ta nafo ame, nanere unan tat udu unang zure.
Так само другий і третій – аж до сьомого.
27 Kimal mine vat, uwane da kuu.
Після всіх померла й жінка.
28 Nene lirin fitun nyii, uwanin ghari ba yitu nanya mene? Bara na vat mene wa yininghe nafo uwani.”
Отже, при воскресінні дружиною котрого з семи вона буде? Адже всі мали її [за дружину].
29 Bara nani Yesu kawa a woro nani, “I tana bara na iyiru uliru Kutelle sa likara me ba.
Ісус у відповідь сказав їм: ―Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані сили Божої.
30 Bara na nin fitu nanan kull, na ilumga ma yitu ba a na ima nizu ilumga ba. Nnu nani, ima yiti nafo anan kadura Kutelle kitene kane.
При воскресінні не одружуються й не виходять заміж, а є як ангели на небі.
31 Bara ubelen nfitu nanan kull, na isa yene nanya niyerte ile imon na i wa beleng minu nuzu Kutelle,
А щодо воскресіння з мертвих, хіба ви не читали, що сказав вам Бог:
32 'Mere Kutellen Ibrahim, Kutellen Ishaku, nin Kutellen Yakub'? Kutelle na Kutelle na beari ba, bara na Kutelle nanang nlai yari.”
«Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова»? Він є Богом не мертвих, а живих!
33 Na ligozin na nite nlanza nani, ikifo tinuu nin ma dursuzu dursuzu me.
Почувши це, люди були здивовані Його вченням.
34 Bara na a Farisiyawan nlanza au Yesu ntursu ti nuu na Sandukiyawa, i pitirino ati mene kiti kirum.
Фарисеї, почувши, що Він змусив садукеїв замовкнути, зібралися разом.
35 Umon nanya mene, ulauya, tiringhe a dumunghe-
Один із них, учитель Закону, запитав Його, випробовуючи:
36 “Kumallami, lome liduari lidya nanya na du fe?”
―Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?
37 Yesu woroghe, “'U ma ti usu ncif Kutelle nin kibinaife, nin kidowe fe vat nin kibinai fe.'
Він відповів йому: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, усією своєю душею і всім своїм розумінням!»
38 Uleleunare udyawe nin unburne.
Це перша та найбільша заповідь.
39 Un be masin ulele-'Uma ti usun nang kupoo fe nafo litife.'
А друга подібна до неї: «Люби ближнього свого, як самого себе».
40 Kitene na le adu abere uduke sosin ku nin liru nin nuu Kutelle.”
На ці дві заповіді спираються весь Закон та Пророки.
41 Nene na a Farisiyawa wadu kiti kirum, Yesu tirino nani.
Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх:
42 A woro, “Iyanghari idin kpilizu nin Kristi? Gonon ghari ame?” I woroghe, “Gonon Dauda.”
―Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони відповіли: ―Давидів!
43 Yesu woro nani, “iyarin nta Dauda nanyan Ruhu din yecughe ucef, a benle,
Він сказав: ―Як же тоді Давид у Дусі називає Його Господом, коли каже:
44 'Ucef uworon ncef nin, “Suu ncara uleme ning, saide nta anan nari fe imon patilu na bunu fe.'”
«Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене, доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
45 Andi Dauda din yicu Kristi ku 'Ucif', a ta iyiziari a so Gonon Dauda?”
Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
46 Na umong ula kawughe imon ba, na umong kuru a tiringhe imomon tutung ba uworu lire.
І ніхто не міг Йому відповісти ані слова. Від того дня ніхто не наважувався запитувати Його.
