Matiyu 21
1 Na Yisa nin nono katwa me nda duru susut nin urshalima ida U Baitfayi, kusari likup Nzaitan, Yisa tunna a to nono katwa me naba,
Коли наблизились до Єрусалима й прийшли у Вітфагію, до Оливної гори, Ісус надіслав двох учнів
2 a belle nani, “Can nan nya kagbiri nbune, ima yenu kajaki terin ku, nin gono kajake ku. bunkun ninin ida nei ni ning.
та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть їх та приведіть до Мене.
3 Andi umong matirinu ubeleng nining, ima woru, 'Cikilari di nin su nining,' unit une na turun munu nin nining.
І якщо хтось спитає вас, скажіть, що Господь потребує їх і відразу ж їх поверне».
4 Imone wa so nani inan kulo uliru ulenge na iwa bellin kkiti nnan liru nin nuu Kutelle nworo,
Це сталося, щоб сповнились слова, сказані пророком:
5 “Bellen ushonon Sihiyona, yene, Ugo fee din cinu udak kitife, Nin toltunu liti kitene kajaki, Kitene kalpadari, gono kajaki.”
«Скажіть дочці Сіону: „Ось Цар твій їде до тебе, покірний, верхи на ослиці та осляті, синові під’яремної“».
6 Nono katwa me tunna ido idi su nafo ubellu me.
Учні пішли й зробили, як наказав їм Ісус.
7 I da nin kayake nin ka gonoe, i tarsa imon nidowo mine kitene, Yisa nin so kitene.
Привели ослицю й осля, поклали на них свій одяг, і Він сів верхи.
8 Ngbardangg nanite nonkuzo imon mine libauwe, among tutuung kezze tilang nace inonkuzo libauwe.
Багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші ж різали гілки з дерев і також стелили по дорозі.
9 Ligozin nanite na iwa din nbun in Yisa nin na lenge na iwadi dortughe, jartiza kang, i woro. (Hossana) Liru udu kiti Nsaun Dauda! Unan mmariari ame ulenge na adin cinu nanya lissan Cikilari. Hosanna udya!”
Люди, ідучи попереду та позаду Нього, викрикували: «Осанна Синові Давидовому!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!» «Осанна на Небесах!»
10 nKubi kongo na Yesu wa piru Urushalima, vat kipine wayissin dang, “Ghari ulele?”
Коли Він увійшов у Єрусалим, усе місто заворушилося питаючи: «Хто Він такий?»
11 Ligozin nanite kawa, “Yesuari ulele, unan liru nin nuu Kutelle, na ana nuzun Galili.”
Народ же казав: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Галілеї».
12 Na Yesu npira ukaikali Kutelle, akoo ale na idin sessu ilesse nya kaikale atunna awufuzu atebur na nan kpillizu nikkurfung ghe nan niti lisosin na nan lessu na tattabara.
Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів.
13 Aworo nani, “Ina nyertin, 'Kilari nighe iba yicu kinin kilarin nlira,' inani kpilaa kinin ki so lii na kir.”
Він казав їм: «Написано: „Дім Мій буде називатися Домом Молитви“, а ви зробили з нього „притулок розбійників!“»
14 Aduuwe nanan kentu daa kitime nyan haikali, a shino nin ghinu.
І приходили до Нього в Храм сліпі та криві, і Він зцілив їх.
15 Na udya na priest nin na nan nyerte inyene imon izikiki na a suu, na ilanza nono din teit nyan haikali idin belu, “Huzana kitin gonon Dauda,” nibinei mine nana.
Але первосвященники та книжники, побачивши чудеса, які Він робив, та дітей, які кричали в Храмі: «Осанна Синові Давидовому!» – обурилися
16 I woroghe, “Ulanza ile imon na anile alele din bele?” Yesu woro nani, “Ee! Na anun sa karanta baa, 'Na iyiru liruu din nucu tinuu nnono nibebene nin ninese baa'?”
й сказали Йому: ―Чуєш, що вони говорять? Ісус же відповів їм: ―Так! А хіба ви ніколи не читали: «Із вуст [малих] дітей і немовлят Ти приготував Собі хвалу».
17 Yesu suun nani anuzu kipine adoo Ubetani adi moru ku.
Залишивши їх, Він вийшов із міста, пішов до Віфанії та заночував там.
18 Nin kui ding-ding ghe na akpilla nya kipine, awadin lanzu kukpon.
Вранці, повертаючись до міста, [Ісус] зголоднів.
19 Libau we ayene ku ca kupal, adoo kiti kunin, na ase imonku ba sei afa, awore kuce, “Sali gang na iwa se kumat kiti fe ba.” Kitene kuca kupule tunna ku koto. (aiōn g165)
І, побачивши біля дороги смоковницю, підійшов до неї, але нічого, окрім листя, не знайшов. Тоді промовив до неї: «Нехай же повік не буде плоду від тебе!» І смоковниця відразу всохла. (aiōn g165)
20 Na nono katwa we inyene nani, imone taani zikiki i woro, “Inyizyarin ntaa kuca kupul koni mba tunna ko koto kite?”
Побачивши це, учні здивувалися й запитали: ―Як смоковниця відразу всохла?
21 Yesu kawa aworo nani, “Kidegen inbelin minu, i wa dinin kidegen na ikosu nibinei ba, naiba suu ile imon na ina su ku ca kupule kune cas ba, iba bellu likup lole caccana udyun nyan mmen, tutung uba soo nanin.
Ісус сказав у відповідь: ―Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру й не будете сумніватися, то зробите не тільки те, що сталося зі смоковницею, але навіть якщо скажете цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – станеться.
22 Asa iyinna vat nile imon na itirina nya nlira iba seru.”
Усе, про що попросите в молитві з вірою, отримаєте.
23 Na Yesu ndaa nyan haikali, udya na priest nin nakune na nite daa kitime, a ayitan ndursuzu aworo, “Na yapi akarari udin su ile imone? tutung ghari nafi lolikare?”
Коли Він увійшов у Храм і навчав, до Нього підійшли первосвященники та старійшини народу й запитали: ―Якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі таку владу?
24 Yesu kawa aworo ani, “Meng wang ba tirin mi nu utirinu urum, anun wa belli meng wang ba bellu minu sa likara nghari ndin suu ile imon.
У відповідь Ісус сказав їм: ―Запитаю і Я вас про одне, і якщо відповісте Мені, Я скажу вам, якою владою це роблю.
25 Ubaptisman Yohanna-uwa nuzun weari, unuzu kitene sa nanit?” Igbondilo na timine, iworo, “Tiwa woro, 'Unuzu kitene,' aba woro ari, 'Inyan ghari wa ti na iyinna nin ghe ba?'
Звідки було Іванове хрещення? З Неба чи від людей? Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає нас: «Чому ж ви не повірили йому?»
26 Tiwa woro unuzu nati, 'Tilanza fiu ligozin,' bara na vat iwa yene Yohanna kufo unan kadura.”
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то боїмося людей, бо всі вважають Івана пророком.
27 Ikawa Yesu ku iworo, “Na tiyiru ba.” Ame wang woro ani na meng ba bellu minu sa nya na kara nghari meng din su ile imone ba.
Тож вони відповіли Ісусові: ―Не знаємо. [Ісус] сказав їм: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
28 Iyanghari ukpilzu mine? Unit nin nasaun a ba, adoo kiti kin funu aworo, 'Usaun can kuneng kitimone udu su kataa.'
«Як ви вважаєте? В одного чоловіка було двоє синів. Він прийшов до першого й сказав: „Сину, іди та попрацюй сьогодні в [моєму] винограднику“.
29 Usaun kawa aworo, 'Nan ba duba,' na akpilza kibinei me anyaa udu kunene.
Той відповів: „Не хочу!“Але потім, розкаявшись, пішов.
30 Unite doo kitin saun unbee abellin ghe fo unan infune. Ule usaune kawa ghe aworo, 'Mba du, Cikilari,' na adoo ba.
Пішовши до другого, сказав так само. Той відповів: „Я [піду, ] господарю!“Але не пішов.
31 Nya na saun abe uyemeari wa poo ucif me liburi?” I woro, “Unan finu.” Yesu woro nani, “Kidegennari in belin minu, anan sessun gandu nin nakilaki ba yarin minu npiru kilari Kutelle.
Хто з цих двох виконав волю батька?» Вони відповіли: ―Перший. [Тоді] Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: митники та блудниці випереджають вас до Царства Божого.
32 Yohanna wa dak kitimine nin libau lilau, na iyinna nin ghe ba, anan sessun gandu nin na kilaki yinna nin ghe, anun tutung, na iyene ileli imone, na iba cino alapi mine idan se kubi iyinna ninghe ba.
Прийшов Іван до вас дорогою праведності, і ви не повірили йому, а митники та блудниці повірили. Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому.
33 Lanzan nton tinan tigoldo, umong unit wa duku, unite nin kuneng gbardang, a bilsa a ca ku anin kee udanga ku, awuzu kuu kaciso ku anin kee kutii ncaa ku, anaa kibala kunin, anin nyaa udu mmon mmin.
Послухайте іншу притчу. Один чоловік-господар посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав у ньому давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож.
34 Na kubi kusane ndaa susut, atoo aciin me kiti na nan kataa we inighe kumat na ce.
Коли настав час врожаю, він надіслав своїх рабів до виноградарів отримати свій прибуток.
35 Anan kataa kunene kifo aciin me, ifo warun, imolo umong nannyee inin kunene kifo aciin me, ifo warun imolo umong nannyee inin tasa umong nin na tala.
Однак виноградарі схопили рабів, одного побили, іншого вбили, а ще іншого закидали камінням.
36 Tutung unan kunene too among aciin me, ngardang mine kata anan finue, anan kataa kunene suu nin ghinu fo anan finue.
Тоді він надіслав інших рабів, більше, ніж раніше, але виноградарі вчинили з ними так само.
37 Nkatu nani, unan kunene too usaun me kitime, aworo, 'Iba ghantinu usauni ghe gongong.”
Нарешті надіслав до них свого сина, кажучи: «Мого сина поважатимуть!»
38 Na anan kataa we nyene usaune, I woro nati mine, 'Usau nare ulele. Dan timolu ghe ti li ugadu me.'
Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, і спадщина дістанеться нам!»
39 Inutung ghe nya kunene, inin imolo ghe.
Вони схопили його, вивели з виноградника та вбили.
40 Neenee kubi koo na unan kunene nwadak, nyan gharai aba suu nin na nan kataa kunene?”
Коли прийде господар виноградника, що він зробить із цими виноградарями?
41 Anite woroghe, “Aba molu anan kataa ananzang anee nya libau nsalin kune kune, anin ni kibala kunene kiti nameng, anit ale na iba biu ikurfung kubi ko na imon kunene nyini.”
Вони відповіли: ―Тих злодіїв жорстоко покарає, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які сплатять його прибуток вчасно.
42 Yesu woro ani, “Na ikaranta nyan litape ba, 'Litala lo na anan makeke na nari linnare nda soo liti ne. Ilele unuzu kitin Cikilari, tutung udi zikiki bite?'
Ісус сказав їм: ―Хіба ви ніколи не читали в Писанні: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем. Господь зробив це, і воно є дивним у наших очах»?
43 Bara nani nbelin minu, iba seru kutii tigoo Kutelle kitimine ini mmin moo na ini maa kazuzu minin kolu kumati te.
Тому кажу вам: Царство Боже буде відібране від вас та дане народові, який буде приносити його плоди.
44 Vat nle na deo kitene litala lole aba putuzu agir-agir. Ulenge na litale ndeo litime liba jazilinghe.
Хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
45 Na udya na priestoci nin na Farisawa nlanza too tinan tigoldue iyinno adi nliru natimine re.
Почувши ці притчі, первосвященники та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,
46 Ko kobe kubi ko na asa imala ukifu ghe, asa ilanza fiu ligozin na nite bara na anit gbardang nyira ghe ame unan nliru nin nuu Kutelleari.
і шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу, який вважав Його пророком.
