Luka 17

1 Yesu woro nono katwa me, “Nanere imong duku na I ma ti nari ti te kulapi, bara nani kash inle na imong ine madak nacaramye!

Потім [Ісус] промовив до своїх учнів: ―Неможливо, щоб спокуси не приходили, але горе тому, через кого приходить [спокуса].

2 Uma yitughe barabara I terughe kuyazan n nto I tuu ghe nanya kuli kudya, nuuru ati umong nanya nabebene alele atiro.

Для нього було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море, ніж щоб він спокусив одного з цих малих.

3 Yenjen ati mime, gwana fe nwa ti kulapi, kpadanghe, a wa yenin, I shawa nin kulapi me.

Зважайте на себе! Якщо твій брат согрішить проти тебе, докори йому; а коли він покається, прости його.

4 A wa tifi kulapi kuzur nanya liyirine, akuru a da kitife kuzure, abelin 'men intafi kulapi,' doleari u shawa nin kulapi kune.

І якщо він согрішить сім разів на день і сім разів прийде й скаже: «Я каюсь», – прости його.

5 Nono katwan Yesu wa woro ucef kinari mene, “kpina nari uyenu sa uyenu ku.”

Апостоли сказали Господеві: ―Додай нам віри!

6 Cikilare woro, “I wadinin yinu sauyenu nafo fiyip nikan, I ba benlu kuca koone, 'Fita kikane udi soo nanya kuli,' kuma lanzu a nunko lifi.

Господь відповів: ―Якби ви мали віру, як гірчичне зерно, то сказали б цій шовковиці: «Вирвись із корінням і пересадись у море!», – і вона послухала б вас.

7 Bara nani ghari nanya mine, na adi nin kucin katwa kunen sa adi libya nakam, na asaa unuzu kunen ubelinghe, 'abelinghe da nenenene ama soo kilai'?

Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе овець, скаже йому, коли він повернеться з поля: «Іди мерщій та сідай до столу?»

8 Na ama belinghe, 'Kankai imemon nli, anin teru katino me a suyi katwa mmalu kilai. Fe nin le infe'?

А чи не скаже йому радше: «Приготуй мені вечерю та, підперезавшись, прислуговуй мені, поки я буду їсти та пити, а потім їж і пий сам?»

9 Na a benle kucine nja ba, bara na asuu lmonile na itaghe ku, a suwa?

Чи дякує хазяїн рабу за те, що той виконав наказ?

10 Nanere anun wang, I wa su vat nimong ile na ita munu nsue, I ma benlu, 'Na arik a cin a cuneari ba. Fi suu imon i le na itanarin suere cas.”

Так само й ви, коли зробите все, що вам було доручено, кажіть: «Ми раби недостойні, котрі зробили тільки те, що повинні були зробити».

11 Na I wa din libau udu urshalima, a wa din cin magazangazam nsamariyo nin Galili.

Ідучи до Єрусалима, [Ісус] проходив між Самарією та Галілеєю.

12 Na awa piru inkan kagbiri, kikane azuru nin namong anit akuturu. I yisina piit nin ghe.

І коли Він входив в одне село, зустріли Його десятеро прокажених. Вони зупинилися неподалік

13 I ghantina ti wuyi me, I din belu, “Yesu, Kumalami, lanza nkunekume bit.”

та голосно прокричали: ―Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!

14 Na ayene nani, a woro nani, “Can idi duro a timune kitin nadidya kutii nlira.” Na i doo, ise ushinu.

Побачивши їх, Він сказав: ―Ідіть та покажіться священникам! І, коли вони йшли, очистилися.

15 Na warum nanya mene yene ashino a kpiliya kidowo a ghartina liwui adin vuu Kutelle.

Один із них, побачивши, що зцілився, повернувся, голосно прославляючи Бога.

16 Ada tumuno nabun Yesu, adin godighe ame wadi ku Samariya wari.

І припав лицем до ніг [Ісуса], дякуючи Йому. Він був самарянином.

17 Yesu kawa, a woro, “Na anun likurera wa shin baa? Ingisin mzakure dey?

Ісус промовив: ―Хіба не десять очистилося? Де ж дев’ять?

18 Na amon duku na iba kpinlu I ruu Kutella ba, maa koo kumarare?”

Невже жоден із них, окрім цього чужинця, не повернувся віддати славу Богові?

19 A woro ghe, “Fita ughaa, uyinun sali yenu fe nshino nin fi.”

Потім сказав йому: ―Встань та йди, твоя віра спасла тебе!

20 Na afarsayawe ntiringhe ubelem nsa kitari tigoo Kutelle, Yesu kawa nani a woro, “Kilari togoo Kutelle na imun ncamari ba.

Фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Боже. [Ісус] відповів: ―Царство Боже прийде непомітно.

21 Sa ima woro, 'Yene kikaa!' sa, 'Yene kikan ni!', bara na kilari tigoo Kutelle di nanya mene.”

Ніхто не зможе сказати: «Ось воно тут!» або: «Воно там!», бо Царство Боже серед вас.

22 Yesu woro nanang katwa me, “Ayiri din cinu na I ba yitu nin su nyenu nlon lirin ngono nit, na ima yenu ba.

Потім Він промовив до учнів: ―Прийдуть дні, коли забажаєте побачити бодай один день Сина Людського, але не побачите.

23 I ma benlu minu, 'Yeneng, kekanii!' Yeneng kikaa!' na iwa doo nyenjwe ba, sa I durtu nani,

Скажуть вам: «Ось Він там!» або: «Ось Він тут!» – не ходіть і не біжіть за ними!

24 nafo na nicananghe nwa nuzu na wite awa manliin, asa mi nuzun ko kuwut udu kitin kune, nanere Gono nnit ba yitu nanya liri me.

Бо як блискавка, блиснувши, освітлює небо від одного краю до іншого, так буде й Син Людський у день Свій.

25 Bara na ama niyu nimon gbardan nin burne i nin narighe nko kuje.

Але перше Йому треба багато страждати та бути відкинутим цим поколінням.

26 Nafo na uwa di nanyo nayirin Nuhu, nanere tutung ima ti nanya nayirin Gono nnit.

Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Людського:

27 I wadin nle, iyitan nso, I suzu ilugma I niza ashono mene nilugma, udu liri lo na Nuhu wa pirum njirgi - men nwure daa mida mulso nani vat.

[люди] їли, пили, одружувались, виходили заміж аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і прийшов потоп та знищив усіх.

28 Namere nafo na udi nanya nayirin Lot, I wadin nli iyitan nso, I sese, I lese I bilsa, I key ni lari.

Так само, як було й за днів Лота: [люди] їли, пили, продавали, купували, садили, будували;

29 Bara nami nanya liri longo na Lot in nuzu nanyan Sodom, atantani nla wa din nnuzu kitine kani uda leo nani vat.

але того дня, коли Лот вийшов із Содома, з неба випав дощ вогню й сірки та знищив їх.

30 Nanere u ma so liri longo na Gono nnit ba dak.

Так буде й того дня, коли Син Людський з’явиться.

31 Nanyan lolire, na I wa yinin ule na adi kitene kutii tolu adi yiru kutura me nanya kilare. Na iwa yinin ule na adi kunen saa kilari ba.

Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, нехай не сходить за ними; і хто буде в полі, також нехай не вертається назад.

32 Lizinon nin wanin Lot.

Пам’ятайте про дружину Лота.

33 Vat nle na a din piziru ulai me ama diru unin, bara nani elu na anari ulai me aba se unin.

Хто намагатиметься спасти своє життя, той загубить його; а хто втратить життя, той його збереже.

34 Nbelim minu, nanya kitik kane ida se an waba non kitene nkomi urume. I ba yiru umong, isuun umong.

Кажу вам, що тієї ночі будуть двоє на одному ліжку: одного буде взято, а другого залишено.

35 Awani naba ba yitu tiyazung, I ba yiru warum isuun warum.

Дві жінки будуть молоти разом: одну буде взято, а другу залишено.

36 Anit naba ma yitu kuneen, I ba yiru umong isuun umong.”

Двоє чоловіків будуть у полі: одного візьмуть, а другого залишать.

37 I tiringhe, “Nweri cikilari?” Anin woro nani, kika na libi nonku agbulluk ma kilinu kitee.

Вони запитали: ―Де, Господи? Ісус відповів: ―Де буде тіло, там зберуться й орли.