Зәбур 47

1 Нәғмичиләрниң бешиға тапшурулуп оқулсун дәп, Кораһниң оғуллири үчүн йезилған күй: — Барлиқ қовмлар, Худани алқишлаңлар! Униңға жуқури авазиңлар билән хошаллиқ тәнтәнисини яңритиңлар!

Керівнику хору. Псалом синів Кореєвих. Усі народи, плескайте в долоні, вигуки радості нехай лунають [на славу] Богові.

2 Чүнки Һәммидин Алий Болғучи, Пәрвәрдигар, дәһшәтлик вә һәйвәтликтур, Пүткүл җаһанни сориғучи бүйүк Падишадур.

Бо Господь Всевишній грізний, Він Цар великий над усією землею!

3 У бизгә хәлиқләрни бойсундуруп, Бизни әл-милләтләр үстигә һаким қилиду.

Він підкорив нам народи й племена [кинув] під наші ноги.

4 У биз үчүн мирасимизни таллап, Йәни Өзи сөйгән Яқупниң пәхри болған зиминни бекитип бәрди. (Селаһ)

Він обрав для нас спадок – гордість Якова, якого полюбив. (Села)

5 Худа тәнтәнә садаси ичидә, Пәрвәрдигар сүнай садаси ичидә жуқуриға көтирилди;

Бог піднявся під радісні вигуки, Господь піднісся під голос сурми.

6 Худаға нахша-күй ейтиңлар, нахша-күй ейтиңлар! Падишасимизға нахша-күй ейтиңлар, нахша-күй ейтиңлар!

Співайте Богові, співайте! Співайте Цареві нашому, співайте!

7 Худа пүткүл җаһанниң падишасидур; Зеһниңлар билән униңға нахша-күй ейтиңлар!

Бо Цар усієї землі – Бог, співайте псалом із розумінням.

8 Худа әлләр үстидә һөкүм сүриду; У Өзиниң пак-муқәддәслигиниң тәхтидә олтириду.

Бог царює над народами, Бог сидить на Своєму святому престолі.

9 Әл-жутларниң каттилири җәм болуп, Ибраһимниң Худасиниң хәлқигә қошулди; Чүнки җаһандики барлиқ қалқанлар Худаға тәвәдур; У нәқәдәр алийдур!

Шляхетні з народів зібралися разом із народом Бога Авраамового, адже Богу належать захисники землі – Він високо піднесений [над ними].