До римлян 12

1 Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, — повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,

Итак умоляю вас, братия, милосердием Божиим, представьте тела ваши в жертву живую, святую, благоугодную Богу, для разумного служения вашего,

2 і не стосу́йтесь до віку цього, але перемініться відно́вою вашого розуму, щоб пізнати вам, що́ то є воля Божа, — добро, приємність та доскона́лість. (aiōn g165)

и не сообразуйтесь с веком сим, но преобразуйтесь обновлением ума вашего, чтобы вам познавать, что есть воля Божия, благая, угодная и совершенная. (aiōn g165)

3 Через да́ну мені благода́ть кажу́ кожному з вас не ду́мати про себе більш, ніж належить ду́мати, але ду́мати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділи́в.

По данной мне благодати, всякому из вас говорю: не думайте о себе более, нежели должно думать; но думайте скромно, по мере веры, какую каждому Бог уделил.

4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове ді́яння,

Ибо как в одном теле у нас много членов, но не у всех членов одно и то же дело,

5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один о́дному члени.

так мы, многие, составляем одно тело во Христе, а порознь один для другого члены.

6 І ми маємо різні да́ри, згідно з благода́ттю, да́ною нам: коли пророцтво — то виконуй його́ в міру віри,

И как, по данной нам благодати, имеем различные дарования, то имеешь ли пророчество, пророчествуй по мере веры;

7 а коли служіння — будь на служі́ння, коли вчитель — на навча́ння,

имеешь ли служение, пребывай в служении; учитель ли, - в учении;

8 коли втіши́тель — на потіша́ння, хто подає — у простоті, хто голову́є — то з пильністю, хто милосе́рдствує — то з привітністю!

увещатель ли, увещевай; раздаватель ли, раздавай в простоте; начальник ли, начальствуй с усердием; благотворитель ли, благотвори с радушием.

9 Любов нехай буде нелицемірна; нена́видьте зло та тулі́ться до доброго!

Любовь да будет непритворна; отвращайтесь зла, прилепляйтесь к добру;

10 Любіть один о́дного братньою любов'ю; випереджа́йте один о́дного пошаною!

будьте братолюбивы друг к другу с нежностью; в почтительности друг друга предупреждайте;

11 У ре́вності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господе́ві,

в усердии не ослабевайте; духом пламенейте; Господу служите;

12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,

утешайтесь надеждою; в скорби будьте терпеливы, в молитве постоянны;

13 беріть у́діл у потребах святих, будьте гостинні до чужи́нців!

в нуждах святых принимайте участие; ревнуйте о странноприимстве.

14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!

Благословляйте гонителей ваших; благословляйте, а не проклинайте.

15 Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!

Радуйтесь с радующимися и плачьте с плачущими.

16 Ду́майте між собою одна́ково; не величайтеся, але́ наслідуйте слухня́них; „не вважайте за мудрих себе!“

Будьте единомысленны между собою; не высокомудрствуйте, но последуйте смиренным; не мечтайте о себе;

17 Не платіть ніко́му злом за зло, дбайте про добре перед усіма́ людьми́!

никому не воздавайте злом за зло, но пекитесь о добром перед всеми человеками.

18 Коли можливо, якщо це залежить від вас — живіть у мирі зо всіма́ людьми́!

Если возможно с вашей стороны, будьте в мире со всеми людьми.

19 Не мстіться самі, улю́блені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“.

Не мстите за себя, возлюбленные, но дайте место гневу Божию. Ибо написано: Мне отмщение, Я воздам, говорит Господь.

20 Отож, як твій ворог голодний, — нагодуй його; як він пра́гне, — напій його, бо, роблячи це, ти згорта́єш розпа́лене ву́гілля йому на голову.

Итак, если враг твой голоден, накорми его; если жаждет, напой его: ибо, делая сие, ты соберешь ему на голову горящие уголья.

21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!

Не будь побежден злом, но побеждай зло добром.