Псалми 94

1 Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —

O mogočni Bog maščevanj, Gospod, o mogočni Bog maščevanj, prisvéti!

2 піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!

Dvigni se, o zemlje sodnik; daj povračilo prevzetnim.

3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?

Doklej prevzetni, Gospod, doklej se bodejo radovali prevzetni?

4 Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?

Ustili se in govorili prevzetno, ponašali se vsi, ki delajo krivico?

5 Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.

Zatirali ljudstvo tvoje, Gospod, in ponižávali tvoje posestvo?

6 Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т

Morili vdovo in tujca, in ubijali sirote?

7 та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.

Govoreč: Ne vidi Gospod, in ne zapazi Bog Jakobov.

8 Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?

Čujte, o najneumnejši v ljudstvu, in najnespametnejši, kdaj bodete razumni?

9 Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?

Ali on, ki je vsadil uho, ali bi on ne slišal? ali on, ki je naredil oko, ali bi ne videl?

10 Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?

Ali on, ki pokori narode, ali bi ne grajal; ki uči ljudî modrosti, ali bi ne spoznal?

11 Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!

Gospod pozna misli človeške, da so zgolj ničemurnost.

12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,

Blagor možu, katerega pokoriš, Gospod; in katerega učiš po zakonu svojem.

13 щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,

Da mu pripraviš pokoj od dnî nadloge, ko se koplje krivičnemu jama.

14 бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,

Ker Gospod ne zavrže ljudstva svojega, in posestva svojega ne zapusti.

15 бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!

Temuč noter do pravice se povrne sodba, in za njo vsi, ki so pravega srca.

16 Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?

Kdo bi bil vstal záme zoper hudodelnike? kdo bi se bil postavil zame zoper one, ki delajo krivico?

17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!

Ko bi mi ne bil Gospod, polna pomoč, malo da bi ne bilo življenje moje prebivalo v kraji molčanja.

18 Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!

Ko pravim: Omahuje noga moja, milost tvoja, o Gospod, me podpira.

19 Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!

Ko so mnoge misli moje pri meni, tolažbe tvoje razveseljujejo dušo mojo.

20 Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?

Ali bi se družil s teboj prestol nadlog, njega, ki me nadleguje zoper postavo?

21 Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.

Njih, ki se četoma zbirajo proti pravičnega duši, in obsojajo kri nedolžnih?

22 І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,

Dà, Gospod mi je za grad, in Bog moj za skalo mojega pribežališča,

23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!

On obrača proti njim njih krivico, in njih hudobnost jih pokončuje, pokončuje jih Gospod, naš Bog.