Псалми 92

1 Псалом. Пісня на день суботній. То добре, щоб дякувати Господе́ві й виспі́вувати Йме́ння Твоє, о Всевишній,

Psalm in pesem, v sobote dan. Dobro je slaviti Gospoda, in prepevati tvojemu imenu, o Najvišji!

2 вранці розповіда́ти про милість Твою, а ночами — про правду Твою —

Oznanjati vsako jutro milost tvojo, in zvestobo tvojo vsako noč;

3 на десятистру́нній й на а́рфі, на лю́тні та гу́слах,

Na desetostrunje in na brenklje, na strune s premišljevanjem.

4 бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, — про діла́ Твоїх рук я співаю!

Ker razveseljuješ me, Gospod, z delom svojim; prepeval bodem o dejanjih tvojih rôk.

5 Які то вели́чні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки́ Твої,

Kako velika so dela tvoja, Gospod; silno globoke so misli tvoje!

6 — нерозумна люди́на не знає, а недо́умок не зрозуміє того́!

Mož neumen ne spozna, in nespameten ne zapazi tega,

7 Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочи́нці, то на те, щоб навіки були вони знищені, —

Ko poganjajo krivični kakor trava in cvetó vsi, ki delajo krivico, zgodi se, da se pogubé vekomaj.

8 а Ти, Господи, на висоті повік-віку!

Ti pa, o Najvišji, si vekomaj.

9 Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпоро́шаться всі беззако́нники!

Ker glej, sovražniki tvoji, Gospod, ker glej, sovražniki tvoji ginejo; razkropé se vsi, ki delajo krivico.

10 І Ти ро́га мого підні́с немов в одноро́жця, мене намастив Ти оливою свіжою.

Rog moj pa zvišuješ kakor samorogov, oblivajoč me z oljem prisnim.

11 І дивилося око моє на зане́пад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, — почують про це мої уші!

To gleda oko moje na zalezovalcih mojih, ušesa moja poslušajo o njih, ki se spenjajo v mé.

12 Зацвіте́ справедливий, як па́льма, і ви́женеться, немов кедр на Лива́ні, —

Kakor palma bode zelenel pravični, kakor cedra na Libanu bode rasel.

13 посаджені в домі Господнім цвітуть на подві́р'ях нашого Бога,

Vsajeni v hiši Gospodovi, v vežah Boga našega bodo poganjali mladike.

14 іще в сивині́ вони будуть цвісти́, будуть ситі та свіжі,

V obilosti bodejo živeli še v sivosti, debeli bodejo in zeleneči;

15 щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!

In oznanjali, da je pravičen Gospod, skala moja, in da ni nobene krivice v njem.