Псалми 78

1 Пісня навча́льна Асафова.

亚萨的训诲诗。 我的民哪，你们要留心听我的训诲， 侧耳听我口中的话。

2 нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!

我要开口说比喻； 我要说出古时的谜语，

3 Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —

是我们所听见、所知道的， 也是我们的祖宗告诉我们的。

4 того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!

我们不将这些事向他们的子孙隐瞒， 要将耶和华的美德和他的能力， 并他奇妙的作为，述说给后代听。

5 Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,

因为，他在雅各中立法度， 在以色列中设律法； 是他吩咐我们祖宗要传给子孙的，

6 щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.

使将要生的后代子孙可以晓得； 他们也要起来告诉他们的子孙，

7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.

好叫他们仰望 神， 不忘记 神的作为， 惟要守他的命令。

8 І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.

不要像他们的祖宗， 是顽梗悖逆、居心不正之辈， 向着 神，心不诚实。

9 Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:

以法莲的子孙带着兵器，拿着弓， 临阵之日转身退后。

10 вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,

他们不遵守 神的约， 不肯照他的律法行；

11 і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.

又忘记他所行的 和他显给他们奇妙的作为。

12 Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:

他在埃及地，在琐安田， 在他们祖宗的眼前施行奇事。

13 Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;

他将海分裂，使他们过去， 又叫水立起如垒。

14 і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;

他白日用云彩， 终夜用火光引导他们。

15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.

他在旷野分裂磐石， 多多地给他们水喝，如从深渊而出。

16 Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.

他使水从磐石涌出， 叫水如江河下流。

17 Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,

他们却仍旧得罪他， 在干燥之地悖逆至高者。

18 і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.

他们心中试探 神， 随自己所欲的求食物，

19 І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“

并且妄论 神说： 神在旷野岂能摆设筵席吗？

20 Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“

他曾击打磐石，使水涌出，成了江河； 他还能赐粮食吗？ 还能为他的百姓预备肉吗？

21 Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,

所以，耶和华听见就发怒； 有烈火向雅各烧起； 有怒气向以色列上腾；

22 бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.

因为他们不信服 神， 不倚赖他的救恩。

23 А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,

他却吩咐天空， 又敞开天上的门，

24 і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:

降吗哪，像雨给他们吃， 将天上的粮食赐给他们。

25 Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!

各人吃大能者的食物； 他赐下粮食，使他们饱足。

26 Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —

他领东风起在天空， 又用能力引了南风来。

27 і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,

他降肉，像雨在他们当中，多如尘土， 又降飞鸟，多如海沙，

28 і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.

落在他们的营中， 在他们住处的四面。

29 І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!

他们吃了，而且饱足； 这样就随了他们所欲的。

30 Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,

他们贪而无厌， 食物还在他们口中的时候，

31 а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.

神的怒气就向他们上腾， 杀了他们内中的肥壮人， 打倒以色列的少年人。

32 Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,

虽是这样，他们仍旧犯罪， 不信他奇妙的作为。

33 — і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.

因此，他叫他们的日子全归虚空， 叫他们的年岁尽属惊恐。

34 Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,

他杀他们的时候，他们才求问他， 回心转意，切切地寻求 神。

35 і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.

他们也追念 神是他们的磐石， 至高的 神是他们的救赎主。

36 І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,

他们却用口谄媚他， 用舌向他说谎。

37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.

因他们的心向他不正， 在他的约上也不忠心。

38 Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,

但他有怜悯， 赦免他们的罪孽， 不灭绝他们， 而且屡次消他的怒气， 不发尽他的忿怒。

39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!

他想到他们不过是血气， 是一阵去而不返的风。

40 Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!

他们在旷野悖逆他， 在荒地叫他担忧，何其多呢！

41 І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —

他们再三试探 神， 惹动以色列的圣者。

42 вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,

他们不追念他的能力 和赎他们脱离敌人的日子；

43 як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,

他怎样在埃及地显神迹， 在琐安田显奇事，

44 і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.

把他们的江河并河汊的水都变为血， 使他们不能喝。

45 Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.

他叫苍蝇成群落在他们当中，嘬尽他们， 又叫青蛙灭了他们，

46 А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.

把他们的土产交给蚂蚱， 把他们辛苦得来的交给蝗虫。

47 Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.

他降冰雹打坏他们的葡萄树， 下严霜打坏他们的桑树，

48 І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.

又把他们的牲畜交给冰雹， 把他们的群畜交给闪电。

49 Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.

他使猛烈的怒气和忿怒、恼恨、苦难 成了一群降灾的使者，临到他们。

50 Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.

他为自己的怒气修平了路， 将他们交给瘟疫， 使他们死亡，

51 І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.

在埃及击杀一切长子， 在含的帐棚中击杀他们强壮时头生的。

52 І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.

他却领出自己的民如羊， 在旷野引他们如羊群。

53 І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.

他领他们稳稳妥妥地，使他们不致害怕； 海却淹没他们的仇敌。

54 І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.

他带他们到自己圣地的边界， 到他右手所得的这山地。

55 І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.

他在他们面前赶出外邦人， 用绳子将外邦的地量给他们为业， 叫以色列支派的人住在他们的帐棚里。

56 Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,

他们仍旧试探、悖逆至高的 神， 不守他的法度，

57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.

反倒退后，行诡诈，像他们的祖宗一样； 他们改变，如同翻背的弓。

58 І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.

因他们的邱坛惹了他的怒气； 因他们雕刻的偶像触动他的愤恨。

59 Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,

神听见就发怒， 极其憎恶以色列人。

60 і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

甚至他离弃示罗的帐幕， 就是他在人间所搭的帐棚；

61 і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.

又将他的约柜交与人掳去， 将他的荣耀交在敌人手中；

62 І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:

并将他的百姓交与刀剑， 向他的产业发怒。

63 його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,

少年人被火烧灭； 处女也无喜歌。

64 його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.

祭司倒在刀下， 寡妇却不哀哭。

65 Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,

那时，主像世人睡醒， 像勇士饮酒呼喊。

66 і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!

他就打退了他的敌人， 叫他们永蒙羞辱；

67 Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,

并且他弃掉约瑟的帐棚， 不拣选以法莲支派，

68 а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!

却拣选犹大支派—他所喜爱的锡安山；

69 І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.

盖造他的圣所，好像高峰， 又像他建立永存之地；

70 І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,

又拣选他的仆人大卫， 从羊圈中将他召来，

71 від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —

叫他不再跟从那些带奶的母羊， 为要牧养自己的百姓雅各 和自己的产业以色列。

72 і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!

于是，他按心中的纯正牧养他们， 用手中的巧妙引导他们。