Псалми 71

1 До Те́бе вдаюся я. Господи, — хай же не бу́ду повік засоро́млений! —

En ti, oh SEÑOR, he esperado; no sea yo confundido para siempre.

2 ви́зволь мене через правду Свою, і звільни́ мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси́ мене,

Hazme escapar, y líbrame en tu justicia; inclina tu oído hacia mí y sálvame.

3 стань для мене за скелю мешка́льну, куди міг би я за́вжди ховатись! Ти наказав рятува́ти мене, бо Ти скеля моя та тверди́ня моя!

Seme por peña de fortaleza, adonde recurra yo continuamente; has mandado que yo sea salvo; porque tú eres mi roca, y mi castillo.

4 Бо́же мій, визволь мене від руки беззако́нного, від руки́ того, хто кривдить та гно́бить мене,

Dios mío, líbrame de la mano del impío, de la mano del perverso y violento.

5 Ти бо, Влади́ко, наді́я моя, Господи, Ти охоро́на моя від юна́цького віку мого!

Porque tú eres mi esperanza, Señor DIOS; seguridad mía desde mi juventud.

6 На Тебе опе́рся я був від наро́дження, від утроби моєї матері — Ти охоро́на моя, в Тобі моя слава постійно!

Por ti he sido sustentado desde el vientre; de las entrañas de mi madre tú fuiste el que me sacaste; de ti ha sido siempre mi alabanza.

7 Я став багатьо́м, як диво́вище, — та Ти си́льна моя охоро́на!

Como prodigio he sido a muchos, y tú mi refugio fuerte.

8 Уста́ мої повні Твоєї хвали́, уве́сь день — Твоєї вели́чности!

Sea llena mi boca de tu alabanza, de tu gloria todo el día.

9 Не кидай мене на час ста́рости, коли зме́ншиться сила моя, не лиши Ти мене,

No me deseches en el tiempo de la vejez; cuando mi fuerza se acabare, no me desampares.

10 бо мої вороги проти мене змовля́ються, а ті, що чату́ють на душу мою — нараджа́ються ра́зом,

Porque mis enemigos han tratado de mí; y los que acechan mi alma, consultaron juntamente.

11 гово́рячи: „Бог покинув його, — доганяйте й хапа́йте його, бо нема, хто б його врятува́в!“

Diciendo: Dios lo ha dejado; perseguid y tomadle, porque no hay quien le libre.

12 Не відда́люйся, Боже, від мене, Боже мій — поспіши́ся ж на поміч мені!

Oh Dios, no te alejes de mí; Dios mío, acude pronto a mi socorro.

13 Нехай посоро́мляться, хай позника́ють усі, хто нена́видить душу мою, бодай зодягли́ся в нару́гу та в со́ром усі, хто пра́гне для мене лихо́го!

Sean avergonzados, perezcan los adversarios de mi alma; sean cubiertos de vergüenza y de confusión los que buscan mi mal.

14 А я буду постійно наді́ятись, і славу Твою над усе я помно́жу!

Mas yo siempre esperaré, y añadiré sobre toda tu alabanza.

15 Уста́ мої оповіда́тимуть правду Твою, про спасі́ння Твоє — увесь день, бо числа́ їх не знаю, —

Mi boca publicará tu justicia y tu salud todo el día, aunque no sé el número de ellas.

16 буду сла́вити вчи́нки великі всевла́дного Господа, згада́ю про правду Твою, єди́но Твою!

Iré en la valentía del Señor DIOS; haré memoria de tu justicia, de la tuya solamente.

17 Боже, навчав Ти мене від юна́цтва мого, — і аж дотепе́р я звіщаю про чу́да Твої.

Oh Dios, me enseñaste desde mi juventud y hasta ahora; manifestaré tus maravillas.

18 А Ти, Боже, не кидай мене аж до ста́рости та сивини́, поки я не звіщу́ про раме́но Твоє поколі́нню, і кожному, хто́ тільки при́йде — про чи́ни великі Твої!

Y aun hasta la vejez y las canas; oh Dios, no me desampares; hasta que denuncie tu brazo a la posteridad; tus valentías a todos los que han de venir.

19 Бо Твоя справедли́вість, о Боже, сягає аж до високо́сти, Боже, що речі великі вчини́в, — хто рівний Тобі?

Y tu justicia, oh Dios, hasta lo excelso; porque has hecho grandes cosas; Oh Dios, ¿quién como tú?

20 Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти ожи́виш мене, і з безо́день землі мене зно́ву Ти ви́тягнеш,

Tú, que me has hecho ver muchas angustias y males; volverás y me darás vida, y de los abismos de la tierra volverás a levantarme.

21 Ти збі́льшиш величність мою, і знову поті́шиш мене!

Aumentarás mi grandeza, y volverás a consolarme.

22 А я буду на а́рфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гу́слами буду співати Тобі, Святий Ти Ізраїлів!

Asimismo yo te alabaré con instrumento de salterio, oh Dios mío; tu verdad cantaré yo a ti en el arpa, oh Santo de Israel.

23 Нехай співом раді́ють уста́ мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятува́в!

Mis labios se alegrarán cuando cantare alabanzas a ti; y mi alma, a la cual redimiste.

24 Шепо́че про правду Твою мій язик ці́лий день, бо посоро́млені, бо пога́ньблені всі, хто шукає лихо́го для мене!

Asimismo mi lengua hablará también de tu justicia cada día; por cuanto fueron avergonzados, porque fueron confundidos los que mi mal procuraban.