Псалми 69
1 Для дириґента хору. На спів „Лелії“. Давидів. Спаси мене, Боже, бо во́ди вже аж до душі підійшли́!
To the Overseer. — 'On the Lilies,' by David. Save me, O God, for come have waters unto the soul.
2 Я загруз у глибокім багні́, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глиби́н, — і мене залила́ течія́!
I have sunk in deep mire, And there is no standing, I have come into the depths of the waters, And a flood hath overflown me.
3 Я змучився в крику своїм, ви́сохло го́рло моє, очі мої затума́нились від вигляда́ння надії від Бога мого!
I have been wearied with my calling, Burnt hath been my throat, Consumed have been mine eyes, waiting for my God.
4 Тих, хто мене без причини нена́видить, стало більш, як воло́сся на моїй голові, набра́лися сили мої вороги, що безви́нно мене переслідують, — чого не грабував, те вертаю!
Those hating me without cause Have been more than the hairs of my head, Mighty have been my destroyers, My lying enemies, That which I took not away — I bring back.
5 Боже, Ти знаєш глупо́ту мою, а гріхі́ мої перед Тобою не схо́вані!
O God, Thou — Thou hast known Concerning my overturn, And my desolations from Thee have not been hid.
6 Неха́й через мене не ма́тимуть сти́ду оті́, хто на Тебе наді́ється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть со́рому ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів, —
Let not those waiting on Thee be ashamed because of me, O Lord, Jehovah of Hosts, Let not those seeking Thee Blush because of me, O God of Israel.
7 бо я ради Тебе знева́гу ношу́, га́ньба покрила обличчя моє!
For because of Thee I have borne reproach, Shame hath covered my face.
8 Для братів своїх став я відчу́жений, і чужи́й для синів своєї матері,
A stranger I have been to my brother, And a foreigner to sons of my mother.
9 бо ре́вність до дому Твойо́го з'їдає мене, і знева́ги Твоїх зневажа́льників спада́ють на мене,
For zeal for Thy house hath consumed me, And the reproaches of Thy reproachers Have fallen upon me.
10 і по́стом я ви́плакав душу свою, а це сталось мені на знева́гу.
And I weep in the fasting of my soul, And it is for a reproach to me.
11 За одежу надів я вере́ту, — і за при́казку став я для них:
And I make my clothing sackcloth, And I am to them for a simile.
12 про мене бала́кають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке́ попива́є.
Those sitting at the gate meditate concerning me, And those drinking strong drink, Play on instruments.
13 А я — молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичли́вости; в многоті́ милосердя Твойо́го подай мені відповідь про певність спасі́ння Твого,
And I — my prayer [is] to Thee, O Jehovah, A time of good pleasure, O God, In the abundance of Thy kindness, Answer me in the truth of Thy salvation.
14 визволь з болота мене, щоб я не втопи́вся, щоб я урято́ваний був від своїх ненави́сників та від глибо́кости вод!
Deliver me from the mire, and let me not sink, Let me be delivered from those hating me, And from deep places of waters.
15 Хай мене не заллє́ водяна́ течія́, і хай глибі́нь мене не проковтне́, і нехай своїх уст не замкне́ надо мною безо́дня!
Let not a flood of waters overflow me, Nor let the deep swallow me up, Nor let the pit shut her mouth upon me.
16 Обізви́ся до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру вели́кости Свого милосердя зверни́ся до мене,
Answer me, O Jehovah, for good [is] Thy kindness, According to the abundance Of Thy mercies turn Thou unto me,
17 і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо ті́сно мені, — озви́ся ж неба́ром до мене,
And hide not Thy face from Thy servant, For I am in distress — haste, answer me.
18 наблизи́сь до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи́ Ти мене!
Be near unto my soul — redeem it, Because of mine enemies ransom me.
19 Ти знаєш нару́гу мою, і мій сором та га́ньбу мою, — перед Тобою всі мої вороги!
Thou — Thou hast known my reproach, And my shame, and my blushing, Before Thee [are] all mine adversaries.
20 Моє серце злама́ла нару́га, і невиго́йний мій сором: я чекав співчуття́ — та немає його, і потіши́телів — та не знайшов!
Reproach hath broken my heart, and I am sick, And I look for a bemoaner, and there is none, And for comforters, and I have found none.
21 І жо́вчі покла́ли у мій хліб поті́шення, а в спра́зі моїй оцтом мене напува́ли.
And they give for my food gall, And for my thirst cause me to drink vinegar.
22 Бодай па́сткою стала їм їхня трапе́за, а їхні у́чти — тене́тами,
Their table before them is for a snare, And for a recompence — for a trap.
23 бодай їхні очі поте́мніли, щоб їм не бачити, а їхні клу́би хай за́вжди хитаються!
Darkened are their eyes from seeing, And their loins continually shake Thou.
24 Вилий на них Свою ре́вність, а по́лум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
Pour upon them Thine indignation, And the fierceness of Thine anger doth seize them.
25 Нехай їхнє село́ опусто́шене буде, хай ме́шканця в їхніх наме́тах не буде!
Their tower is desolated, In their tents there is no dweller.
26 Бо кого Ти був збив, — вони ще́ переслідують, і побі́льшують му́ки ране́ним Тобою.
For they have pursued him Thou hast smitten, And recount of the pain of Thy pierced ones.
27 Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
Give punishment for their iniquity, And they enter not into Thy righteousness.
28 нехай скре́слені будуть із книги життя, і хай не будуть запи́сані з праведними!
They are blotted out of the book of life, And with the righteous are not written.
29 А я бідний та хворий, але, Боже, — спасі́ння Твоє мене чинить могу́тнім,
And I [am] afflicted and pained, Thy salvation, O God, doth set me on high.
30 і я піснею буду хвалити Ім'я́ Боже, співом вдя́чним Його велича́тиму!
I praise the name of God with a song, And I magnify Him with thanksgiving,
31 І буде для Господа краща вона від вола́, від бика, що ро́ги він має, що копи́та роздво́єні має.
And it is better to Jehovah than an ox, A bullock — horned — hoofed.
32 Побачать слухня́ні, — і бу́дуть раді́ти, хто ж Бога шукає — нехай оживе́ ваше серце,
The humble have seen — they rejoice, Ye who seek God — and your heart liveth.
33 бо до вбогих Госпо́дь прислуха́ється, і в'язня́ми Своїми не гордує Він!
For Jehovah hearkeneth unto the needy, And His bound ones He hath not despised.
34 Нехай хвалять Його небеса́ та земля, море й усе, що́ в них ру́хається,
The heavens and earth do praise Him, Seas, and every moving thing in them.
35 бо спасе́ Бог Сіо́на, і збудує для Юди міста́, — і заме́шкають там, і вспадку́ють його́,
For God doth save Zion, And doth build the cities of Judah, And they have dwelt there, and possess it.
36 і наща́дки рабів Його пося́дуть його, й ті, хто любить Ім'я́ Його, жи́тимуть в нім!
And the seed of His servants inherit it, And those loving His name dwell in it!
