Псалми 63

1 Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. Боже — Ти Бог мій, я шукаю від ра́ння Тебе, душа моя пра́гне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пусте́льній і ви́мученій без води.

Bože! ti si Bog moj, k tebi ranim, žedna je tebe duša moja, za tobom èezne tijelo moje u zemlji suhoj, žednoj i bezvodnoj.

2 Я так пригляда́вся до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, —

Tako bih te ugledao u svetinji, da bih vidio silu tvoju i slavu tvoju.

3 ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославля́ють!

Jer je dobrota tvoja bolja od života. Usta bi moja hvalila tebe;

4 Так я буду в житті своїм благословля́ти Тебе, ради Йме́ння Твого́ буду руки свої підіймати!

Tako bih te blagosiljao za života svoga, u ime tvoje podigao bih ruke svoje.

5 Наси́чується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста́ мої хвалять губа́ми співни́ми.

Kao salom i uljem nasitila bi se duša moja, i radosnijem glasom hvalila bi te usta moja.

6 Як згадаю Тебе на посте́лі своїй, розмишля́ю про Тебе в сторо́жах нічни́х:

Kad te se sjeæam na postelji, sve noæne straže razmišljam o tebi.

7 що став Ти на поміч для мене, в тіні́ ж Твоїх крил я співатиму!

Jer si ti pomoæ moja, i u sjenu krila tvojih veselim se.

8 Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене.

Duša se moja prilijepila za tebe, desnica tvoja drži me.

9 Вороги ж мою душу шукають для згуби, — нехай западу́ться до спо́ду землі,

Koji traže pogibao duši mojoj, oni æe otiæi pod zemlju.

10 нехай помордо́вані бу́дуть мече́м, бодай стали шака́лам пожи́вою!

Izginuæe od maèa, i dopašæe lisicama.

11 А цар звесели́ться у Бозі, буде хва́лений кожен, хто йому присягає, будуть бо за́мкнені уста лжемо́вцям!

A car æe se veseliti o Bogu, hvaliæe se svaki koji se kune njim, kad se zatisnu usta onima koji govore laž.