Псалми 49
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
Al Vencedor: a los hijos de Coré: Salmo. Oíd esto, pueblos todos; escuchad, habitadores todos del mundo:
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
Así los hijos de los hombres como los hijos de los varones; el rico y el pobre juntamente.
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
Mi boca hablará sabiduría; y el pensamiento de mi corazón inteligencia.
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
Acomodaré a ejemplos mi oído; declararé con el arpa mi enigma.
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
¿Por qué he de temer en los días de adversidad, cuando la iniquidad de mis calcañares me cercará?
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
Los que confían en sus haciendas, y en la muchedumbre de sus riquezas se jactan,
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
ninguno de ellos podrá en manera alguna redimir al hermano, ni dar a Dios su rescate.
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
(Porque la redención de su vida es de gran precio, y no lo pueden hacer)
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
que viva adelante para siempre, y nunca vea la sepultura.
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
Pues se ve que mueren todos los sabios; el loco y el ignorante perecen, y dejan a otros sus riquezas.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
En su interior piensan que sus casas son eternas, y sus habitaciones para generación y generación; llamaron sus tierras de sus nombres.
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
Mas el hombre no permanecerá en honra; es semejante a las bestias que son cortadas.
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
Este es su camino, su locura; y sus descendientes corren por el dicho de ellos. (Selah)
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
Como ovejas son puestos en la sepultura; la muerte los pastorea; y los rectos se enseñorearán de ellos por la mañana; y se consumirá su bien parecer en la sepultura de su morada. (Sheol h7585)
Ciertamente Dios redimirá mi vida del poder desde la sepultura, cuando me tomará. (Selah) (Sheol h7585)
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
No temas cuando se enriquece alguno, cuando aumenta la gloria de su casa;
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
porque en su muerte no llevará nada, ni descenderá tras él su gloria.
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
Porque mientras viviere, será su vida bendita; y tú serás loado cuando fueres prospero.
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
Entrará a la generación de sus padres; no verán luz para siempre.
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
El hombre en honra que no entiende, semejante es a las bestias que son cortadas.
