Псалми 49
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
Au maître de chant. Psaume des fils de Coré. Ecoutez tous ceci, ô peuples; prêtez l'oreille vous tous habitants du monde,
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
hommes du commun et hommes de condition, ensemble riches et pauvres.
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
Ma bouche va faire entendre des paroles sages, et mon cœur a des pensées pleines de sens.
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
Je prête l'oreille aux sentences que Dieu m'inspire; j'explique mon énigme au son de la harpe.
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
Pourquoi craindrais-je aux jours du malheur, lorsque l'iniquité de mes persécuteurs m'assiège?
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
Eux qui mettent leur confiance dans leurs biens, leur gloire dans leurs grandes richesses!
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
Un homme ne peut racheter son frère, ni payer à Dieu sa rançon.
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
Le rachat de leur vie est trop cher; il est à jamais impossible,
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
pour qu'il vive éternellement, et qu'il ne voie jamais la fosse.
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
Non, il la verra; les sages meurent, l'insensé et le stupide périssent également, laissant à d'autres leurs biens.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
Ils s'imaginent que leurs maisons seront éternelles, que leurs demeures subsisteront d'âge en âge, et ils donnent leurs noms à leurs domaines.
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
Mais, même dans sa splendeur, l'homme ne dure pas; il est semblable aux biches qui périssent.
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
Tel est leur sort, à ces hommes si confiants, et à ceux qui les suivent en approuvant leurs discours. — Séla.
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
Comme un troupeau, ils sont poussés dans le schéol, la mort est leur pasteur; le matin, les hommes droits dominent sur eux, et leur ombre se consumera au schéol, sans autre demeure. (Sheol h7585)
Mais Dieu rachètera mon âme de la puissance du schéol, car il me prendra avec lui. — Séla. (Sheol h7585)
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
Ne crains donc pas, quand un homme s'enrichit, quand s'accroît l'opulence de sa maison.
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
Car il n'emportera rien à sa mort, son opulence ne descendra pas avec lui.
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
Il aura beau s'estimer heureux pendant sa vie; on aura beau te louer des jouissances que tu te donnes:
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
Tu iras rejoindre la génération de tes pères, qui jamais ne reverront la lumière.
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
L'homme, même dans sa splendeur, ne comprend pas, il est semblable aux bêtes qui périssent.
